Верецький перевал. ДОСВІТНІ ВОГНІ запалали під каменем розбрату

Рахів 2011-02-28 / 17:44:00
Упс, Тягнибок!

Рахів 2011-02-28 / 17:43:00
Тягнбок наш Президент!

верховинець 2011-02-27 / 15:21:00
http://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/4d6a2727a5c16

верховинець 2011-02-27 / 15:19:00

27.02.2011 12:27 _ Игорь Мирошниченко


Нумо, до зброї, брати українці! Словом здолаєм кремлівських нікчем!!!


Політико-економічна окупація України Москвою при наявності лакеєподібних вузькочолих політиків з компрометуючим кримінальним минулим та мазохістськими нахилами лизати чобіт Кремлю і "внімать гласу Руского міра" – питання дещиці часу. Лишень рік, як орда донецького кримінального клану узурпувавши владу в країні шматує залишки "неумикнутої" попередниками "здобичі", тільки 12 місяців пройшло відтоді, як зграї українофобів різних мастей вирвавшись з кліток умовностей заходилися витоптувати паростки нашої з вами свободи, а в душі вже є відчуття того, що це триває вічність. Економіка країни узурпована бандитами, а політична влада, наскрізь залежна від Москви. Наявні яскраві ознаки окупації і неоколоніалізму.


Проте, зламати хребет нації, перетворивши кожного з її представників на покірне бидло, навіть при повному потуранні кримінального дуету вірних московських лакеїв на ймення Пахан та Пахло, кремлівським карликам ще не сила. Україна пережила безліч окупацій, – нас нищили москалі з поляками, німці, австріяки, угорські шовіністи а ще раніше турки з татарами. В різний час вони володіли нашими землями і ресурсами, однак, ніколи їм не вдавалося відібрати в українців серця й душі. Наші мова й пісня, як зерна, що проростаючи тягнуться до сонця, пробивали мури замків, які окупанти зводили на українських кістках, вони пускали пагони в бетоні ізоляції та заборон, трощили кам'яні мури катівень, які зводили для найвідчайдушніших хранителів "коду" нації.


Саме тому так біснується сьогодні провладна челядь, вислужуючись перед Москвою та усвідомлюючи, що завдання тотальної духовної окупації України виконати їм не під силу. Табачнікі, Колєсніченкі, Бондаренки шкіряться зі злості та божеволіють від безсилля вигадуючи все нові й нові способи витруїти з української душі її етнічну сутність та вживити нам у вуста мову матюків, насилля й геноциду. (...)


http://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/4d6a2727a5c16/

Ember Zoltán 2011-02-27 / 12:00:00
Сичовик, кат, что удалось сбежать из 6-ой палаты? Ану марш обратно к своим койкам!

КАТ 2011-02-27 / 10:29:00
МАДЯРИ !!!!!!Ви недаєте нам Українцям жити на нашій землі Закарпаття,Ми не дамо Вам панувати на ній над Українцями!!А серед нашого народу вже виростають і Гонти,і Залізняки,І Довбуші,і Хмельницькі!!СКОРО НАСТАНЕ ЧАС РОЗПЛАТИ ЗА ВСЕ!!СЛАВА УКРАЇНІ!!

СІЧОВИК 2011-02-27 / 10:27:00
Обвинувачую Мадярщину"

"УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ!

Я, син Твій, подаю скаргу перед Тобою на народ мадярів, -
який від віків веде боротьбу проти Твоєї свободи й самостійности, -
який віками нас душить. Мадяри протягом століть тримали над нами свої залізні руки, жили з нашого поту, це народ, якого кожна сторінка в історії Закарпаття, наші предки - діди і батьки, матері й діти, називають вбивцями духа і тіла тисячів і тисячів синів Закар­паття. Я один з тисячів тих, що в новій неволі після тюрми, кон­центраційного табору і поліцейського нагляду, стаю до нової бо­ротьби проти Мадярщини, в надії здобуття волі, і в ім'я замучених кладу скаргу на народ мадярів за всі побої, за рани і за кров, у вірі, що український народ заступиться за своїх синів.

Перед тобою. Український Народе, обвинувачую Мадярщину:
- за розбиття руського князівства наших предків Закарпаття і вбиття князя Лаборця,
- за поневолення українського народу Закарпаття,
- за закріпачення українського народу Закарпаття,
- за мучення українського народу Закарпаття на будовах замків, фортець, каштелів і латинських костелів,
- за продавання закарпатських кріпаків у неволю,
- за вигнання з міст Закарпаття українського населення,
- за ліквідацію руських церков у містах, за заборону руси­нам оселюватись у містах Закарпаття,
- за нищення й фальшування документів про Закарпаття,
- на насильне переводжування русинів на протестантизм і проголошення русинів протестантами,
- за ув'язнення єпископа Василя Тарасовича і вигнання його з його монастиря та за знущання над іншими мукачівськи­ми Єпископами,
- за недотримання пунктів договору про заключення Унії,
- за погірдливе відношення до мукачівських руських єпископів, за покладання їх суфраганами латинського єпископа,
- за заборону руським єпископам Закарпаття висвячувати руських священиків і будувати нові руські церкви,
- за побори десятини від русинів латинськими плебанами і протестантськими пасторами,
- за примушування русинів святкувати латинські свята,
- за забрання чудотворних руських ікон з Клокочова, Вовчі, Миколи і Павлова,
- за забрання Спішських руських парафій та парафій Липтова і їх златинизовання,
- за вигнання з руських сіл руських священиків і посадження туди латинських,
- за виготовлення плану цілковитої ліквідації руської Церк­ви на Закарпатті,
- за неохоту випустити з кріпацтва руських священиків навіть за викупне,
- за намагання зліквідувати руську богословську школу в Мукачеві,
- за погорджування руським священством і народом,
- за наганяння русинів у руські свята на роботу,
- за насилля над з'єдининими Мукачівськими єпископами зі сторони латинських ягерських єпископів,
- за висміювання руських богословів і їх віри і за перевод­жування їх на латинство,
- за роблення перешкод, щоби Апостольський Престол не канонізував Мукачівську єпархію, заборону засновувати руські школи по селах,
- за змадяризовання Потисся й Залісся,
- за матеріальне нищення русинів визискуванням магната­ми, латинянами, протестантами, війнами, розбоями,
- за ставлення перешкод у засновуванні Кошицького, а потім Пряшівського вікаріяту й єпископства,
- за поступову ліквідацію руських шкіл, за мадяризацію русь­ких шкіл,
- за закриття Літературної Спілки Пряшівської й заборону видавати руські книжки для народу,
- за арештування й биття Олександра Духновича та пере­слідування інших священиків,
- за поставлення Олександра Духновича під поліцейсь­кий нагляд,
- за атентат на життя Олександра Духновича, за стріляння на Адольфа Добрянського в мадярському пар­ламенті,
- за стріляння на Адольфа Добрянського на вулиці Пешту, за атентат на Адольфа Добрянського в Ужгороді,
- за відмовлення допомоги руському населенню в роках го­лоднеч,
- за перекладування руської інтелігенції з Закарпаття в гли­бину Мадярщини,
- за назначування єпископами Закарпаття мадярофілів і ма­дярів,
- за насильне впровадження в богослуження руської греко-католицької Церкви мадярської мови, за видання мадяризаційних законів,
- за нелегальну мадяризацію,
- за витворення групи ренегатів з метою ведення пропаган­ди мадяризації,
- за настрашування свідомих русинів жандармами, робленням обшуків, переслідуванням за передплату чи читання руських газет,
- за будовання на руських селах мадярських латинських і ре­форматських костелів з метою мадяризації русинів,
- за нагінку на Володимира Гнатюка й запричинення йому важкої хвороби,
- за ожебрачення Закарпаття так, що стотисячі русинів За­карпаття були примушені іти в еміграцію в чужину,
- за святкування мадярами Міленніума - тисячоліття ювілею поневолення закарпатських українців,
- за ліквідацію всіх проявів руського культурного життя,
- за посилання між русинів до США мадярофільських агентів для пропагації між русинами - переселенцями в США мадярофільства,
- за планову мадяризацію греко-католицької Церкви Закар­паття, за введення мадярської мови до руських церков Потисся проти волі вірників,
- за забрання з руських церков і парафій в Потиссі руських і церковнослов'янських книг,
- за фальшування виборів до парламенту і за побої та вбиття багатьох русинів під час виборів,
- за насилля над Товариством св. Василія Великого в Ужго­роді, за поставлення його під поліцейський нагляд і за по­стійну присутність поліцайта на засіданнях Товариства,
- за переслідування, мучення і ув'язнення мужчин і жінок, які під титулом повороту до православ'я поставились проти мадяризації церкви й школи на Закарпатті, і за їх несоромне відсудження на роки в'язниці,
- за заборону азбуки і введення мадярських букв до богослу­жебних книг руської Церкви,
- за мадяризацію назв сіл, гір, рік, хотарів, щоби так закрити первісні руські назви,
- за введення в першій світовій війні латинського календаря з метою мадяризації,
- за поставлення проти автономії греко-католицької Церкви Закарпаття,
- за повішення й розстріли соток закарпатських українців під час першої Світової війни,
- за вічну боротьбу проти української самостійности й вічне прагнення уярмити закарпатських українців,
- за фальшування історії,
- за вічне спільництво з ворогами українського народу в бо­ротьбі проти українського руху боротьби за самостійність,
- за витиснення українського народу з низин, із споконвіч­ної його землі в гори,
- за кроваве здавлення кожноразової спроби нашого народу визволитися з мадярського ярма,
- за постійне фальшування статистики про число українців на Закарпатських землях,
- за колонізацію Закарпаття німцями й мадярами,
- за планове тримання народу Закарпаття в неграмот­ності,
- за насильну мадяризацію прізвищ,
- за ліквідацію всіх культурних українських організацій і ус­танов,
- за економічне нищення українського народу,
- за віддання нашого народу на сваволю й повне визискуван­ня жидам, які зробили його вічним довжником і підданим,
- за повсякчасне неузнавання природних прав нашого народу,
- за утримування постійної нужди на Закарпатті,
- за неузнавання української національности й надання на­родові поневолюючої назви: "мадярський рутен, мадярсь­кий русин, мадярський греко-католик, мадяр греко-католицького обряду тощо",
- за вічне прагнення до мадярсько-польської спільної границі коштом поневолення українського народу Закарпаття,
- за персекуцію українського духа й національности в інте­лігенції й народі Закарпаття,
- за Лекс Аппоніяна, яким заперто всі українські школи За­карпаття, навіть і релігію заборонено вчити по-українськи й примушувано дітей молитись по-мадярськи,
- за закривання пропагандою перед світом своїх злочинів на українському народі Закарпаття,
- за спробу знову обманути закарпатських українців після програної першої Світової війни різними обіцянками, вирахованими на обман,
- за утримування на Закарпатті в роках 1919-39 плачених агентів Бродія, Фенцика і інших з завданням туманити на­род, розбити його на москвофілів і "тутешняків" та ніяк не допустити до українського національного освідомлення закарпатців,
- за фальшиву пропаганду, поширювану в світі про Карпатсь­ку Україну,
- за висилання в роках 1938-39 на Карпатську Україну теро­ристів,
- за насильне відобрання у 1938 році південних частин За­карпаття з Ужгородом, Мукачевим і Береговим,
- за окупацію Карпатської України, розбиття самостійної, не­залежної держави закарпатських українців у 1939 році й нове поневолення народу,
- за розстріли полонених оборонців волі Карпатської Украї­ни, ограбування трупів полеглих, за вбивання свідомих ук­раїнських інтелігентів і селян, за ув'язнення тисячів,
- за переміни шкіл на тюрми, за побої, за відвезення ув'язне­них в концентраційний табір,
- за насильну експортацію з Хуста єпископа Діонизія Нярадія, та насильне вивезення з Закарпаття оо. Василіян,
- за закриття українських гімназій, горожанських шкіл, тор­говельної академії й народних шкіл, за перемінення їх на мадярські,
- за палення українських книг з бібліотек Закарпаття,
- за матеріальну експлуатацію Закарпаття протягом років оку­пації, за причинення шкоди Закарпаттю в висоті понад три і півміліарда долярів,
- за персекуцію населення в роках окупації перекладуванням інтелігенції в глибину Мадярщини, за ув'язнення, му­чення у в'язницях, розстріли й вішання,
- за знищення пам'ятників карпатоукраїнських будителів Митрака і Добрянського в Мукачеві і Ужгороді,
- за план виселити закарпатських українців із Закарпаття.

Народе мій!

Це уведені лише найголовніші точки обвинувачення. Мадярів обвинувачує кожна сторінка нашої історії, тому, -
суди їх у своїй справедливості,
суди їх у своїй величі, як вільний і самостійний народ, народ з великою історією боротьби за свободу й самостійність,
суди їх гідно великих вчинків твоїх великих синів,
суди їх твердо й по-лицарськи, -
й відплати їм за все, що настраждали Твої сини й дочки, за час довгих
віків поневолення, - відплати їм і за побої, і за рани, і за кров!"

патріот 2011-02-26 / 09:34:00
дивіться відео про 39 рік http://www.youtube.com/watch?v=onBuR18PJMI&feature=related

патріот 2011-02-25 / 19:10:00
Закарпатські патріоти - герої, але дуже шкода шо мало хто це розуміє))

ярослав орос 2011-02-25 / 09:45:00
а видається мені, що йоббік і спровокував лихварську "свободу" на гниле діло... професійні ж патріоти...

Селянин 2011-02-25 / 01:11:00

Супер!!!

хлоп 2011-02-24 / 23:14:00
Раз то каміння навіть не зареєстровано тоді ініціюємо його демонтаж причому за кошти тих хто йогоі встановлював!!!

Верховинець 2011-02-24 / 23:11:00
Цілком правильно було зауважено юридично памятка не зареєстрована, тобто її взагалі не існує. Відповідно і ніякого підпалу й бути не могло тому й не може бути порушено кримінальну справу, адже нема субєкта злочину значить нема й складу злочину!!!!!!!!!!!

Ember Zoltán 2011-02-24 / 22:12:00
Ехали ребята мирно домой из Львова, где до мазолей строили новую Уктраину. Выбрали старый перевал. У них же джип, хотели поробовать его возможности на крутых дорогах. Доехали де Пидкарпеття. Хотели к памятнику сичовикам венки поставить, Поставили, и опотом чисто случайно повернули направо. И вдруг они оказались возле какого то незнакомово памятниа. Хотели по луичше посмотретй, возможно и туда один венок положить. Опять же чисто случайно у них оказался немножко гроючево, оказались старые колеса. Они их зажгли чтобы полюбоваться памятником. И вдруг там оказывается ревизор поганый нефтяново провода. Он, боже какой тупой человек, подумал, что ребята памятник поджигают. Он сообщил милиционерам, которые – ну гады же – постоянно дежурят там где сходятся старый и новый перевалы. Они тоже подумали о плохом и заарештовали етих трёх славных искуствоведов. И подержали их на нарах, вместо того, чтобы похвалить: какие молодцы, даже в полничи их кроме исскуства ничего не интересует. Их не судить а наградить надо. Причем высокими венгерскими орденами!

ФП 2011-02-24 / 18:38:00
Аналітика - річ підступна. Легко піддатися логіці Канта, для якого все, що розумне - дійсне.
А може все це діялося за значно простішим сценарієм. Бо в нас так заведено, щоб не мати довгих планів на майбутнє. Щоб усе - тай нараз.
Тоді ніякого попереднього сценарію, можливо, й не було. Ну, їхали собі хлопці з гостини. Побачили якесь неподобство, розпалилися з пересердя, чи ж з якоїсь іншої причини.
Ну, не завжди ж наші міліцейські тільки те й роблять, що солодко сплять вночі. Може в них хтось і чергував, мучився безсонням. А тут дзвінок непотрібний від уважного й обов'язкового. І дорога в долину для розігрітих одна-єдина. Чому б не розібратися з несподіваними порушниками спокою. А там - як вийшло.
Можливі й інші версії...

Читач 2011-02-24 / 16:55:00
Один із затриманих правнук історика М. Лелекача, якого русини записали в засновники русинського руху, щось ви прогледіли, пане анонім. А у пана Федаки завжди розумні та цікаві статті, а якщо порівняти з "русинським бредом", то взагалі геніальні.

2011-02-24 / 16:44:00
Та "проффесор" десь був на фуршетику, мало си упив, та пустився писати.
У нього вшитко так, не знаэте свого колегу, местный?

местный 2011-02-24 / 15:52:00
"вивести через чотири роки у другий тур президентських виборів саме О. Тягнибока проти В. Януковича – з подальшою гарантованою перемогою першого" - я, думаю, Янукович вряд ли мазохист, т.е. "з подальшою гарантованою перемогою другого" :) но подтвердить или опровергнуть саму идею этого сценария мы, не входящие в число близких ни власти ни "Свободе", не можем...