Наразі ініціативи освітнього міністра породили протести студентства та спонукали жителів Донецька заявити про свою готовність до самоспалення у разі закриття українських шкіл. Лідер БЮТу Ю.Тимошенко впевнена, що запровадження реформи освітянської галузі, яка передбачає закриття шкіл у сільській місцевості, призведе до знищення українського села. "Кожна людина, яка любить і знає Україну, знає, що українське село є колискою всього українського: української мови, української душі, української ментальності. І коли закривається школа, село просто зникає".
Співзвучним заяві опального нині політика є лист у редакцію "ФЕСТу" від педколективу Нижньоворітської ЗОШ І—ІІІ ступенів Воловецького району, які теж уже відчули на собі "реформаторські" пориви Д.Табачника. Нижче наводимо його зміст.
Реорганізація чи закриття?
Слова іншомовного походження дедалі частіше поповнюють українську лексику. А найбільше їх полюбляють вживати керівники владних структур, які начитаються таких лексем у затишних кабінетах і потім використовують їх у власному мовленні. Коли скажуть відверто, що закривають школу, то люди зрозуміють їхню антинародну політику. А от слова "оптимізація" чи "реорганізація" звучать переконливіше з їхніх уст і не викликають хвилю обурень.
З лютого цього року перший заступник голови Воловецької РДА І. Лопіт та начальник відділу освіти М. Полянчич повідомили нам, учителям, що Нижньоворітська ЗОШ І–ІІІ ступенів буде реорганізована в ЗОШ І–ІІ ступенів.
Не маючи рішення сесії місцевої ради та не враховуючи думку територіальної громади про недопустимість реорганізації школи, представники влади довели педколективу своє небажання вирішувати справи гуманним шляхом і поліпшувати життя народу, а навпаки, порушити закон і продемонструвати силу можновладця.
Реорганізація шкіл, яку збираються зробити в районі, – це пряме порушення законів про освіту та дискримінація освітян з боку чиновництва. Не враховано ними і Конвенцію про права дитини, де у 4 розділі ст.19 записано: "Держава забезпечує право дітей на вибір навчального закладу і навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах".
Хто з високопосадовців спитав дітей, чи хочуть вони навчатися у 10–11 класах Нижньоворітської школи-інтернату і чи мають бажання міняти гуманітарний профіль навчання на художньо-естетичний, який обрала школа-інтернат? Ніхто!
Не врахували горе-керівники і того, що контингент дітей у школах щороку збільшується. Нині у Нижньоворітському дитсадку є три групи дітей дошкільного віку, а раніше й з одною групою садок не закривали. Потрібно врахувати і те, що в нашій школі навчаються діти у 10–11 класах з 4 навколишніх ЗОШ І–ІІ ступенів, у класі з гуманітарним профілем навчаються 24 учні.
Цього року Нижньоворітська ЗОШ І–ІІІ ступенів мала 16 призерів районних олімпіад, а за кількістю тих, хто вступив у вузи, посідає друге місце в районі після Воловецької ЗОШ І–ІІІ ступенів, у якій контингент учнів перевищує у 2–3 рази. То чи є здоровий глузд у тому, щоб здійснити реорганізацію школи?
Велике село Нижні Ворота з трьохтисячним населенням невдовзі перетвориться на пустку. За 20 років незалежності України у нас уже закрили всі підприємства (а їх було 14!), дільничну лікарню. Ще муляє очі наша школа, оскільки вона не має таких фінансів, як школа-інтернат, бо там виділяються більші гроші на харчування дітей. Проте у нашій школі завжди були два десяті і два одинадцяті класи, а в інтернаті – тільки по одному.
Чи цікавляться керівники району, скільки у школі-інтернаті навчається дітей, котрі підлягають категоріям "малозабезпечена сім'я" чи "дитина-сирота"? А скільки є там таких дітей, яким місце навчання – у загальноосвітній школі?
2011 рік оголошено роком освіти. Але якої освіти, коли на ній таким шляхом економлять чиновники? Невже скорочення 10–15 чоловік у нашій школі та по 1–2 з інших шкіл наповнить бюджет району і це допоможе збільшити пенсійний вік? Де працюватимуть жінки до 60 років, якщо у 30–35 років залишаться безробітними?
Як бачимо, не дуже служителі народу переймаються проблемами людей, життям майбутніх поколінь, що вирішили їх позбавити навчання в школі, яку обрали самі діти.
З часом така реорганізація шкіл призведе до їх закриття, бо діти не захочуть на 2 роки іти вчитися в іншу школу і звикати до нового колективу.
Чи не краще було б скоротити численний штат РДА та райради, адже вони працюють для власної зарплати, а вчителі – для майбутнього України.
З повагою, вчителі Нижньоворітської ЗОШ І–ІІІ ступенів Воловецького району Закарпатської області
P.S. Лист-звернення підписали 19 педагогів. Підписи зберігаються у редакції
24 лютого 2011р.
Теги: школа, Нижні Ворота, учні