Цікаво спостерігати, як кожна школа намагається зацікавити якнайбільший контингент батьків, пропонуючи при цьому високий рівень знань, вивчення іноземних мов, проведення в школі різних безкоштовних факультативних занять, екскурсій та поїздок. У багатьох школах уже з першого класу класи ділять по нахилу, з поглибленим вивченням основного предмета. Тому батьки можуть самі вирішувати, в який клас буде ходити їхня дитина. Окрім безкоштовних факультативів з тих чи інших предметів у школах є і платні гуртки, якщо їхня програма виходить за рамки шкільної.
Школа в Угорщині діє за власною системою. У багатьох містах післяобідні заняття є обов'язковими, вони є ніби продовженням дообідніх уроків. Тому раніше четвертої дітей не відпускають. Звичайно обідають діти в школі. Угорська їдальня різниться від нашої: зустрічає тебе приємними запахами, а обід смачний та ситний, порції такі, що і дорослому є що їсти. У школярів є абоненти на обіди – у місяць 5–6 тис. форинтів (орієнтовно 125 грн.).
У дошкільних закладах навчально-виховна робота також відмінна від нашої. Тут дітей не перевантажують "виступами" та підготовкою до них: двічі на рік готується культурна програма для батьків, яка є результатом повсякденних занять вихователів з дітьми. Тому ніяких віршиків додому діти не дістають – вони вчать їх у садку. На заняттях дітей розподіляють на невеличкі групи, і кожна за своїм столиком щось творить, вивчає чи майструє. Цікаво, що діти самі вибирають собі заняття по душі. Але є і обов'язкова програма для підготовчої групи.
Дуже модним нині в Угорщині стало явище різновікових дитсадкових груп на зразок великої родини. Братики та сестрички можуть разом ходити до однієї змішаної групи. Старші доглядають за молодшими, а малі вчаться від старших дітей. Така собі сімейка.
Хоча звичних для нас "ранків" тут мало, зате цікавих заходів, спрямованих на розвиток дітей, вистачає. Це зустрічі з представниками поліції, екскурсії на залізницю, спортивні змагання, чаювання з батьками, день дітей, благочинні концерти, вилазки на природу, екскурсії в місто. Багато творчих колективів, серед яких клоуни, виїзні лялькові театри, дарують дітям свято.
На допомогу вихователям вводяться додаткові платні заняття фахових педагогів. Хтось хоче танцювати, комусь із дітей до вподоби майстрування, а хтось неодмінно хоче навчитися розмовляти іноземною мовою. Батьки мають змогу записати дитину на такий гурток, який проходить зазвичай до обіду в дитсадку. Найдорожчими гуртками є мовні та плавання. На останнє дітей возять до шкільного басейну. Одне заняття з англійської обходиться у 350–500 форинтів, плавання – 1,200 (відповідно 8,5–12,5 грн. та 30 грн.).
Часто чую від українських подруг скарги на побори в місцевих дитсадках. Навзаєм розповідаю їм, у скільки обходиться мені утримання дитини в угорському дитсадку. По-перше, дитсадки тут безкоштовні, тому що є державним закладом і знаходяться на державному утримуванні. Хоча вихователі скаржаться на нестачу коштів, але в кожного садочка є можливість отримання дотацій на необхідні речі: на техніку, ремонт. Після літніх канікул ми прийшли до дитсадка, а там нові пластикові вікна, зроблений ремонт, нові шторки. Ми побачили це першого вересня. Хто це робив? За які кошти? – це не є проблемою батьків. Платити треба тільки за триразове харчування дитини – сума складає 5–6 тис. фор. у місяць.
Багато угорських сімей отримують від місцевої ради допомогу у вигляді безкоштовного харчування для до¬шкільнят та 50% знижки на обіди для школярів, а також безкоштовні підручники (бо всі підручники – платні). Це є дуже суттєвою соціальною допомогою малозабезпеченим сім'ям, той мінімум, яким держава може наразі допомогти. У кожній школі та дитсадку існує таке поняття, як класні гроші. Батьки на батьків¬ських зборах самі вирішують, скільки в змозі давати щомісяця до класної каси. В дитсадках це 500 фор., а в школах 1000–1500 фор. на місяць. На що йдуть ці гроші? На іграшки, на найнеобхідніші речі в групу чи клас, на подарунки вихователям та вчителям, на свята, на екскурсії.
Окремо раз на рік у дитсадку здаємо 3000 фор. на канцелярське приладдя для дітей та приносимо гігієнічний набір для своєї дитини. А ще проходять благочинні концерти. Збирається досить пристойна сума, але ніхто не знає, хто скільки здав. Все по можливостях бать¬ків, оголошується тільки кінцевий результат. Такі благодійні вечори проходять у дуже гарній формі, з розіграшами, призами та пригощанням.
Згадую, коли вперше привела свою молодшу доньку в дитсадок, то подарувала виховательці велику коробку шоколадних цукерок. Вона подякувала і сказала, що обов'язково пригостить дітей. Я на мить трохи зупинилася, кажу, що це для неї особисто. Вона заперечила, сказала, що вони з дітьми мов одна сім'я, тому цукерками пригощалися всі.
Таміла Пелехач, для "ФЕСТу" з Угорщини