Роботою жителів закарпатського села Лубня забезпечить новостворена фірма ТОВ "Агро-Карпати"

Проблеми та реалії гірської Лубні Василю Івановичу добре знані. Тут народився, довгий час очолював цей сільський орган місцевого самоврядування. Отож зустрічатися із земляками і приємно, і відповідально.
Василь Кірик перед початком зібрання мав зустріч із представницею навчального закладу , котрий нині не діє через відсутність учнів, Ольгою Станіславівною Кофель, завідуючою фельдшерсько-акушерського пункту Аллою Матьовкою, начальницею Лубнянського природоохоронного науково - дослідного відділення Ужанського національного природного парку Наталією Сегедою, розмовляв з місцевими підприємцями Марією Мушак, Юрієм Кофелем, депутатами та мешканцями села.

Відкриваючи нараду-зустріч, сільський голова Василь Вайда поінформував присутніх про завдання, над вирішенням котрих працюють спільно з депутатами та активом Лубні, про фінансову підтримку з боку районної влади, загострив увагу на спільних діях з установами, що знаходяться в селі.

Керівник села та депутати привітали Василя Кірика з призначенням на відповідальну посаду, побажали плідної й ефективної роботи. А ще радили не забувати про рідну Лубню та її мешканців...

Василь Вайда стурбовано говорив про те, що нині нікому відвідувати початкову школу, що сільському фельдшерсько-акушерському пункту треба чимскоріш підшукати нове приміщення, що наповнення сільської казни бажає бути куди значимішим. На черзі й питання вуличного освітлення, ремонту дороги, благоустрій та впорядкування вулиць, потічків. І, що найважливіше, пошук серйозних інвесторів, підприємливих людей. Адже не секрет, що Лубня багата врожайними землями, гірськими луками, котрі, як правило, пустують, бо мешкає в селі всього 205 верховинців і то, в основному, пенсіонери...

Керівник сільського органу місцевого самоврядування закликав до ділової й корисної розмови-поради присутніх на зустрічі відповідальних працівників райдержадміністрації, відділу земельних ресурсів про проблеми, що непокоять як сільраду, та її мешканців, так і владні структури.

На питаннях фінансово-господарської діяльності Лубнянської сільської ради, наповненні її дохідної частини вела мову начальник фінансового управління райдержадміністрації Ганна Химич.

Бюджет сільради, наголосила вона, визначений у дотаційній сумі 140,6 тисячі гривень. Однак, видатків передбачено впродовж року значно більше – 159,5 тисячі гривень. Доходи планують мати на кінець року 18,9 тисячі гривень. Це дійсно невелика сума. Отут у сільради насправді широке коло діяльності, аби не лише виконати дохідну частину бюджету, але й попрацювати над їх перевиконанням.
 

а п’ять місяців у сільський бюджет Лубні надійшло доходів 5,7 тисячі гривень при плані 6,7 ( 85,6 % ). Дотації ж отримано 56,7 тисячі гривень.

Керівник фінансового управління РДА запевнила, що необхідними коштами орган місцевого самоврядування до кінця року буде забезпечений сповна. Та резерви поповнення сільської казни вишуковувати треба ретельніше.

Про ефективне використання землі мешканцями Лубні, про додаткові можливості органу місцевого самоврядування у цій важливій справі говорила начальник відділу земельних ресурсів Ірина Пугач. Вона, зокрема, наголосила, що сільрада отримує надто мало доходів від землі, бо вона використовується неефективно. Треба серйозніше зайнятися інвесторами, пропонувати земельні ділянки на продаж якщо не на аукціон, то хоча б в оренду. Є ж бо багато пустуючих соток у селян, котрі заростають бур’янами, має сільрада й землі запасу. Тут треба дійсно визначатися, шукати, пропонувати, ставати ініціатором...
-Ще якихось п’ятнадцять-двадцять років тому, - вступає у розмову начальник відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації Олексій Янковський, - у колгоспній бригаді та у населення малася чимала кількість поголів’я худоби. Нині ж у дворогосподарствах лубнян, а їх є 102, утримується лише 56 голів великої рогатої худоби, з них – 40 корів, 11 кіз, 29 свиней. Подібна статистика надто сумна. Адже із проведенням реформування колгоспу та розпаюванням земель у натурі не відбулося в селі ніякого нарощування поголів’я худоби, як це спостерігається у сусідніх населених пунктах. У Лубні утримують лише трьох коней, зареєстровано два трактори, три вантажні автомобілі. Як за такої ситуації ефективно можна господарювати на земельних ділянках?..

-Довго знайомитись із селами вашого району, - бере слово потенційний інвестор із Києва Володимир Смоляр, - не довелося. Але вибір зробив саме на Лубні. І село маленьке, і люди привітні. Я маю намір розпочати у вас вівчарську справу, для горян – прадавню. Вже й фірму вдалося зареєструвати – ТОВ "Агро – Карпати". Спочатку плануємо завезти на утримання та відгодівлю десь біля 250 овець, а відтак ще стільки ж. Вже й з пасовищами визначилися під оренду, й з місцем утримання отари. Добираємо людей – лубнян для роботи. Вдалося домовитись із колегою – підприємцем із Рахівщини, котрий згодився навчити людей вівчарського бізнесу. Наступний етап – утримання та відгодівля великої рогатої худоби. Усі нюанси справи оперативно погоджуємо спільно з головою села.

Продовжив зацікавлену нараду-зустріч, розставляючи акценти, перший заступник голови райдержадміністрації Василь Кірик.

Він, зокрема, підтвердив думку виступаючих про те, що голові села треба активніше й цілеспрямованіше працювати над поповненням власного бюджету, адже у нинішній непростій фінансовій ситуації кожна додаткова гривня має бути на обліку, слугувати справі. Та й про робочі місця горян не слід забувати.
-Сільський голова, - наголосив Василь Іванович, - повинен почувати себе відповідальним господарем у населеному пункті, добрим порадником й помічником місцевої громади. Пошук серйозних інвесторів – щоденна його турбота. Під лежачий бо камінь вода не тече...

Представник виконавчої гілки влади району закликав Василя Вайду предметніше співробітничати з районним центром зайнятості, адже в селі вдосталь роботящих рук, котрі могли б виконувати громадські роботи, займатися благоустроєм.

Чимало лубнян трудиться на залізничному транспорті, але сільська казна жодних відрахувань не отримує. Це теж турбота голови. Як і облаштування чи зміна адреси фельдшерсько-акушерського пункту.

-Уже давно,- каже Василь Іванович, -  проблему ФАПу треба було вирішити позитивно. Є ж пустуючі приміщення у ЗОШ І ступеня, яка тимчасово не функціонує. Хто заважає їх відремонтувати? Такими діями сільська влада тільки допомогла б лубнянам, адже більшість з них мешкає у верхній частині села.
Особливий наголос робився на розбудові інвестиційної політики органу місцевого самоврядування, залучення підприємливих людей до відкриття у гірській місцевості виробництв, започаткування не лишень вівчарської справи, але й всерйоз зайнятися перспективним рибним господарством. Усі можливості для цього у Лубні є.

Подібні проблеми, на думку Василя Кірика, повинні стати предметом серйозної розмови на сесіях сільської ради, виробничих нарадах. Про них має не тільки знати кожен мешканець населеного пункту, а й бути його безпосереднім учасником. Районна ж влада у всіх добрих починаннях обов’язково відчутно підсобить...

Юрій Кичак, с. Лубня

Теги: село, господарство, фірма, вівчарство, Лубня

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати