А кому доля і Бог благословенно дали спастися, йшли-летіли травневою весною до рідних осель, аби вклонитися батьку-матері, дружині – сину, коханій... І стати навколішки, тихо примовляючи радісною сльозою:
-Я тут, рідні! Я приїхав...
І починалася для солдата нова, така очікувана робота: будувати, піднімати з руїн, творити. А ще пам’ятати про тих друзів-побратимів, хто не повернувся з кривавої бійні з фашизмом, хто спочиває у безіменних солдатських могилах, кого не встигли вшанувати обеліском чи пам’ятником. А ще дав він, отой солдат війни, собі й нащадкам клятву обов’язково звести святиню Великого Подвигу у кожному селі, місті і 9 Травня, у світлий і святий День Перемоги неодмінно навідатись до них.
І так щовесни ось уже шістдесят п’ять літ поспіль приходять вони, живі свідки страшного двобою, а з ними й молода парость : онуки й правнуки, аби віддати шану загиблим визволителям, покласти гарячу гвоздику чи корзину квітів до їхніх могил. І вистояти у журбі й скорботі...
Любі великоберезняни, котрі, як зіницю ока, шанують і бережуть святу нашу пам’ять, прийшли сюди до Меморіального комплексу воїнів-визволителів.
Травня. Районний центр уже давно так не принаряджався. Найзначиміша турбота – Меморіальний комплекс воїнам, котрі принесли нам вранішньою зорею радість возз’єднання з матір’ю-Україною.
Свято. Ще мить – і розпочинається мітинг-реквієм з нагоди відзначення 65-ї річ-ниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.
Звучать святкові фанфари. Колона під маршову мелодію простує до найсвятішого – Меморіального комплексу загиблих воїнів.
Тут і почались урочистості.
Під мелодію пісні А.Пашкевича "Степом, степом..." представники владних структур – голова райдержадміністрації Іван Олійник, голова районної ради Василь Канюк, представники організацій та установ, керівники підприємств усіх форм власності, партійних осередків покладають гірлянду Слави, вінки, корзини квітів до Братської могили. А ведуча Оксана Рудейчук урочисто виголошує:
- Людей і досі болять рани, завдані війною. І лишень обеліски велично стоять у зажурі. Пам’ять про загиблих вічна...
Слово має голова селищної ради Василь Керецман. Відкриваючи мітинг, він сердечно вітає великоберезнян та гостей зібрання з Днем Перемоги, зичить ветеранам та усім присутнім щастя, радості, благополуччя. Висловлює впевненість у тому, що краяни отут, до Меморіального комплексу воїніввиз-волителів, приходитимуть не лише у час знаменних дат, а й щоразу, коли мова заходить про найсокровенніше – свободу, незалежність, достойне життя...
Звучить Державний Гімн України.
До імпровізованої трибуни підходить заступник військового комісара Великоберезнянсько-Перечинського об’єднаного районного військового комісаріату майор Руслан Тополюк. У його словах – гордість за тих, хто здійснив величний подвиг, хто і нині готовий захистити священні рубежі незалежної України – молодих бранців-патріотів.
Хвилина мовчання. Шістдесят ударів по схвильованому серцю. А ще – трикратний залп із традиційних калашникових...
До мікрофону підходить голова районної державної адміністрації Іван Олійник:
- Десятиліття минули від переможної весни 45-го... Дуже далекі ті дні і дуже свіжі у пам’яті людей. А ще - історично значимі, ознаменовані святим Днем Великої Перемоги. За цим святом - тяжкі будні війни, загибель десятків мільйонів людей - воїнів і мирних жителів, розруха і попелища. І через все це пройшли, все це винесли на своїх плечах люди старшого покоління, наші дорогі ветерани, наша всенародна й родинна гордість і слава. Сьогодні, як і щодня, ви, дорогі фронтовики, ветерани трудового подвигу, заслуговуєте найщирішої дяки і шани. Ми пишаємося ратними і трудовими подвигами земляків у роки Великої Вітчизняної війни.
Нині наші дорогі ветерани потребують уваги і піклування. Скільки б ми не старалися, все рівно залишимось в неоплатному боргу перед ними. Ми завжди пам’ятаємо і пам’ятатимемо про це і робитимемо все можливе, аби вони не залишались наодинці зі своїми проблемами, відчували себе в теплі державного піклування. У цей пам’ятний, світлий, святковий і водночас сумний день ми повинні вкотре усвідомлювати значення таких слів, як мир, порозуміння і примирення. Нехай єднає усіх нас любов до України і турбота про її майбутнє.
Шановні ветерани Великої Вітчизняної війни, солдатські вдови, всі ті, хто вніс свій вклад у наближення Дня Перемоги. Сердечно і щиро вітаю вас із 65-ю річницею Перемоги, зі святом, яке було, є, й завжди буде з нами. Довгих вам років життя, міцного всім здоров’я, любові і поваги рідних та близьких !
Щиру подяку визволителям виголосив голова районної організації ветеранів війни і праці Василь Вогар. А керівник товариства ветеранів війни в Афганістані Віктор Веселовський запевнив усіх присутніх на торжестві, що свою волю, характер, мужність вони гартували, перебираючи бойову естафету від славних переможців Великої Вітчизняної…