Світлі голови Чорноголови

Фальстарт «пілотного» проекту?

На відміну від сусідів Закарпаття стало єдиним регіоном у Західній Україні, де місцева влада, незважаючи на значний суспільний резонанс проблематики, не прийняла жодних офіційних рі­шень у якості реакції на стурбованість громадськості масштабними планами перетворення Карпат у такий собі Енергодарський край. З такою «перспективою» категорично не погодилися міс­цеві громадські активісти і взялися захищати самобутність природи рідного краю усіма гарантованими українським законодавством методами.

30 липня 2012 року Закарпатський окружний Адміністративний суд виніс ухвалу про неприпустимість будівництва малих гідроелектростанцій в Закарпатській області. Після цього суспільна гострота теми міні-ГЕС дещо спала. По-новому пристра­сті, водночас з переповненими гірськими водограями, завирували після візиту на Закарпаття міні­стра екології та природних ресурсів України О.Проскурякова наприкінці березня цього року та його заяви, що «Закарпаття має великий енергетичний потенціал», і що «область, використовуючи потуж­ність гірських річок, може повні­стю забезпечити себе електроенергією. Вва­жаю, що слід запустити «пі­лотний» проект і вступити у конструктивний діалог із населенням».

Цією заявою мі­ністр практично схвалив рішення місцевих рад Ра­хів­ського та Великоберезнянського районів, котрі  прийняли рішення про проектування малих ГЕС у десятках (!) визначених місць та швидкими темпами намагаються реалізовувати ці рішення.

Будувати не можна заборонити

– Власне з цієї причини дві комісії Громадської ради при Закарпатській ОДА – Комісія з питань регіонального соціально-економічного розвитку, ресурсного потенціалу та інвестицій і Комісія з питань захисту довкілля  та екологічної безпеки – взялися, образно кажучи, розкладати акценти у цій проблемі. 10 квітня вони провели перший круглий стіл з циклу: «Влада, громадськість і бізнес – разом до екобезпечного Закарпаття» за участі представників влади, забудовників, громадських та екологічних організацій, –  каже директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера», голова Комісії з питань регіонального соціально-економічного розвитку,  ресурсного потенціалу та інвестицій Громадської ради при ОДА Олег Лукша. Його учасники прийняли резолюцію та схвалили критерії вибору місць будівництва малих ГЕС, у яких наголошується на: пріоритетності суспільних інтересів; неухильності дотримання чинного законодавства України та міжнародних договорів; домінування природоохоронних аспектів при виборі місць розміщення об’єктів. На основі вироблених критеріїв пропонуються дві категорії місць категоричної заборони будівництва малих і міні-ГЕС у Карпатах і дві категорії можливих потенційних місць для такого будівництва.

До зон «категоричної заборони» віднесено території та об’єкти природно-заповідного фонду і території, які межують із цими землями та об’єктами природно-заповідного фонду й екологічно з ними пов’язані.

Натомість прийнятними місцями для зведення електростанцій є середні та нижні течії річок, середовище яких уже змінене і вони не представляють високої екологічної цінності, а також річки у межах урбанізованих та антропогенних ланд­шафтів, каже очільник екологічного об’єднання «Екосфера» Оксана Станкевич.

«Вон із нашого села!»

Незалежно від чіткості формулювань прийнятих рішень, активності прихильників і противників, позиції влади та ступеня зацікавленості бізнесу, все ж останнє слово у дискусії «будувати міні-ГЕС чи ні» на карпатських річках наразі належить місцевій громаді. Найсвіжіший приклад тому – ситуація з намаганням звести аж дві такі станції у гірському селі Чорноголова на Великоберезнянщині.

Забудовник – ужгородське підпри­ємство «Комерцконсалт» – уже звично поставилось до цієї процедури як до буденної  формальності, котра аж ніяк не в змозі перекреслити їхніх планів. Напевно тому виготовлення проекту, його прив’язку до місцевості та інші роботи вони виконали ще до отримання від сільської громади дозволу на будівництво, а на самі слухання його представники кілька разів поспіль не з’являлися. Уже після цього селяни самі створили ініціативну групу, котра, за погодженням із сільським головою, організувала проведення повноцінних громадських слухань, які й від­булися у неділю, 14 квітня. На них во­ни запросили представників фірми-забудовника, громадських акти­вістів та журналістів.

У на диво доглянутому, як за нинішньої доби, сіль­сь­кому Будинку культури зареєструвалося ма­йже 200 жителів Чорноголови. По від­критті слухань сіль­ським головою Сергієм Пильником голова іні­ціа­тив­ної групи Сер­гій Зеленяк надав слово автору проекту Володимиру Зозуличу та представникам забудовника – Емі­­лії Матолі, Андрію Ганзелу та Юрію Королишину, ко­трі переконували селян, що спорудження двох поспіль електростанцій дериваційного типу потужністю 0,8 та 1 МВт (яку в ході екс­плуатації можна буде збі­ль­шувати), не принесе шкоди довкіллю, оскільки трубопроводи для забору води протяжністю 6,2 і 1,7 км будуть зариті в землю на глибину 3 метри. До того ж місцевий люд отримає роботу на будівництві, сільський бюджет разово поповниться 500 тис. гривень на розвиток, відновлять лісову дорогу Люта–Чорноголова очистять річку Лютянку від сміття тощо.

Загалом складалося враження, що фахово грамотні та грунтовно вишколені молоді люди, котрі до того ще й вивчали європейський досвід будівництва аналогічних станцій, явно не очікували, що світлі голови високогірної Чор­ноголови власною поінформованістю зітруть у порох усі їхні запевнення. Наявність у сільській глибинці супутникового телебачення, інтернету, доступ до Вікіпедії підтверджують правильність вислову, що провінційність – поняття не географічне… Гарантії інженера-будівельника, базовані на перейнятому ним італійському досвіді, були нівельо­вані контрінформацією, почерпнутою місцевою мешканкою з програм телеканалу «Мега» про руйнівні наслідки для населення катастрофи на схожій гірській ГЕС в Італії, яку спричинила помилка проектувальників. Інша селянка безапеляційно заявила, що її корові зашкодить вода, котра після проходження лопатей турбіни матиме порушену структуру. Більш приземлених тривог мешканців села про згубну дію станції на навколишнє природне середовище, падіння рівня грунтових вод, небезпеку руйнування греблі над селом у випадку паводка, зникнення інтересу до села туристів було з добрий десяток. Їхні побоювання підтримав і Олег Лукша.

Бачачи однозначне несприйняття селянами ідеї будівництва, переламувати ситуацію чомусь (?) зголосився голова Великоберезнянської РДА Роман Рогач. Він намагався переконати людей, що ГЕС біля села, за умов економічної кризи, не так уже й погано, надто прозоро натякав на те, що рішення про доці­льність будівництва 330 міні-ГЕС приймала обласна рада під орудою клану Балог і готова була віддати ці місця «інвестору з Кіпра», та навіть спробував пересмикнути ситуацію не зов­сім коректним зверненням підвестися з місць тих, хто не хоче, аби до місцевого бюджету надходили додаткові кошти. Однак психологічна атака провалилася: біль­шість селян таки підвелися зі своїх місць. Районний очільник наголосив, що зараз, зві­сно, все вирішує громада, але в майбутньо­му може бути й так, що будівництво ГЕС підпаде під якусь державну програму, і тоді питати згоди міс­цевого люду на подібне бу­дівництво вже ніхто не буде. То краще вже, хай ріку «осідлають» свої...

Однак жодна обіцянка, жоден аргумент на користь ГЕС для довкілля і громади того дня не переконали учасників слухань, а одна надто войовничо налаштована жінка чи не після кожного виступу містян вигукувала фразу, котру решта її односельців не озвучували лише через більшу стриманість – «Вон із нашого села!». Не дивно, що за пропозицію дати погодження на спорудження міні-ГЕС у залі не піднялася жодна рука.

Ця перша в історії «малої елек­трифі­кації» Закарпаття категорична відмова громади, попри спроби тиску на неї, безумовно, є виразним протестом проти ігнорування її волі, зверх­нього ставлення та нав’язування чужого інтересу, свідченням зростаючого усвідомлення відповідальності простих людей за майбутнє отчої землі, своєї землі, землі власних нащадків.

Василь Ільницький

Теги: міні-ГЕС, Чорноголова, електростанція

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати