Народився 2 січня 1973 року в селі Бояро-Лежачи Путивлянського району Сумської області. Після закінчення середньої школи вступив до Харківського державного інституту культури на кафедру режисури. Паралельно з навчанням займався в театральній студії «Вітражі». Як здібний актор, брав активну участь у різних культурно-масових заходах Харкова.
По закінченні студій щаслива доля повела Михайла на Закарпаття – він отримав направлення і працював спочатку режисером на базі відпочинку в Перечинському районі, а згодом – з 1 квітня 1999 року – актором у театрі міста над Ужем. Дебютував головною роллю в прем’єрі відомої оперети братів Шерегіїв «Танго для тебе» під керівництвом народного артиста України Анатолія Філіппова, який одразу звернув увагу на здібного юнака, почав серйозно працювати з ним, доручаючи виконувати на сцені найскладніші головні ролі у різних, в тому числі і в багатьох класичних виставах театру.
Акторські здібності у Михайла проявилися ще в юному віці на Слободянщині, а в Закарпатському театрі він зумів їх добре розвинути саме копіткою щоденною працею. Внутрішня творча дисципліна і працьовитість, чудові вокальні дані у поєднанні з органічністю та вірою у запропоновані обставини, вміння перевтілюватись завжди допомагали акторові створювати переконливі ролі, які ставали популярними й улюбленими у глядача.
Перше вагоме визнання прийшло до Михайла Фіщенка у 2000 році, коли за майстерно зіграні ним образи Михайла Райдака з оперети «Танго для тебе» та Голохвостова з вистави «Банкрот» («За двома зайцями») М.Старицького він отримав диплом лауреата обласної премії в галузі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв в номінації «краща чоловіча роль».
А потім було ще багато цікавих і складних ролей у різних виставах – блискучих творчих перемог, з якими на виду у всього творчого колективу зростав провідний майстер сцени. Ось тільки деякі з них: Коте – «Витівки Хануми» А.Цагарелі, Андрій – «Старі доми» В.Хаїта, Мішель – «Любий спокусник» В.Тарасова, Віктор – «Чорний дипломат» В.Селезньова, Бігл – «Гордубал» П.Скунця, В.Шершуна, Юрко – «Покаяння» О.Духновича, Фредерік – «Сімейний уїк-енд» Жана Пуаре, Деде – «Нічні трудівниці паризьких тротуарів» («Амедей») Рейне Фуртона, Маріс – «Нічний вартівник і праля», Чаклун – «Аладін» Я.Стельмаха, Назар – «Назар Стодоля» Т.Шевченка, Гарасим – «По ревізії», Петро – «Наталка Полтавка» І.Котляревського та багато інших чудових ролей, які, кожна по-своєму, безперечно, вимагали щораз нового образного перевтілення.
Багато корисного дало акторові щоденне спілкування з досвідченими колегами. Михайло Іванович добрим словом згадує незабутні хвилини спільної роботи на сцені з корифеями Закарпатського муздрамтеатру народною артисткою України Марією Харченко, заслуженими артистами України Андрієм Вертелецьким, Віктором Костюковим, Людмилою Івановою, Майєю Геляс та іншими митцями, від яких багато почерпнув та навчився.
Сьогодні один з них – головний режисер театру в місті над Ужем Анатолій Філіппов – ділиться своїми спогадами про іменинника: «Михайло Фіщенко – це людина, яка дуже хотіла стати актором і стала ним, а ще – це особистість, яка має подароване небом артистичне знамення. Слово, вимовлене актором, проникливе і душевне, змушує замислюватись та співпереживати. Він не тільки здібний, але й дуже любить вчитися. Акторові властиві як лірико-драматичні, так і комічні ролі. Сьогодні можна сміливо казати, що він повністю відбувся як митець, але, разом з тим, безперечно, має ще достатньо таланту в запасі для подальшого професійного зростання. Про таких кажуть, що у нього, як в артиста, дуже хороша перспектива, а хорошому, як знаємо, межі немає...Тому вважаю, що Фіщенко-актор давно заслуговує на присвоєння звання «Заслужений артист України».
Сьогодні Михайло охоче передає набутий досвід молодим акторам, які недавно влилися у творчий колектив театру. Це – Рудольф Дзуринець, Леся Бідзіля, Лариса Волковська, Олег Подкопаєв, Михайло Сньозик, Катерина Щербанич та інші представники нинішнього покоління акторів, котрі ще тільки опановують ази театрального мистецтва. Успішне здійснення в театрі кількох останніх постановок, таких як «Назар Стодоля», «Американська рулетка», «Сватання на Гончарівці», «Мауглі», вселяє впевненість, що творчий колектив театру нині живе повнокровним життям.
Актор переконаний, що саме театр є вихователем, адже мистецтво пробуджує людську душу, вчить любити рідну землю, свій народ, пропагує високі людські цінності.
У ці святкові новорічно-різдвяні дні, щиро поздоровляючи Михайла Івановича з днем народження, побажаймо йому міцного здоров’я, щасливої акторської долі, великого людського та сімейного щастя, творчого натхнення, нових успіхів у розвитку театрального мистецтва України!
Хай збудуться всі мрії нашого ювіляра!