В цілому американські вчені проаналізували шість генетичних маркерів завдяки інформації двох тривалих досліджень: Національного дослідження здоров'я підлітків та Framingham Heart Study.
Це дозволило отримати не тільки генетичні дані, але й інформацію про друзів учасників досліджень, пише Newsru з посиланням на ВВС.
Дані результати дослідження були опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Отже, люди з геном алкоголізму - DRD2 - були дуже близькі з людьми, що мають аналогічний маркер. Інший ген під назвою CYP2A6, задіяний у метаболізмі і пов'язаний з відкритістю новим подіям та ідеям, навпаки, призводив до того, що люди його розділяють, не взаємодіяли один з одним.
Учені не знають, в чому полягає причина цієї закономірності. Можливо, вся справа в якійсь подобі захисного механізму.
Звичайно, дане дослідження викликає низку запитань. Наприклад, цілком логічно, що у людей, що пристрастилися до алкоголю, більшість приятелів будуть такі ж люди, які часто відвідують питні заклади.
Потім, не зрозуміло, чому вчені не знайшли будь-якого зв'язку при аналізі інших генетичних маркерів.
Між тим, керівник дослідження професор Джеймс Фоулер, констатує: саме гени можуть до певної міри пояснити, чому ми інстинктивно любимо чи не любимо людей, які нам зустрічаються.
Саме розуміння генотипів, що лежать в основі дружніх відносин, дозволить краще розібратися в даному питанні, стверджує експерт.