Про це стало відомо польському агентству PAP.
Дев'ятий пакет санкцій ЄС був прийнятий у грудні. Хоча країни-члени, які виступають за більш жорстку санкційну політику щодо росії, були не зовсім задоволені цим рішенням, його ухвалення було зумовлене переконанням, що наприкінці року ЄС має продемонструвати єдність у цьому питанні.
У результаті деякі країни погодилися піти на поступки та відмовитися від частини своїх вимог задля досягнення консенсусу серед 27 країн-членів ЄС.
Робота над наступним пакетом набирає обертів у Брюсселі останніми днями, і глава ЄК Урсула фон дер Ляєн натякнула на це питання у вівторок. "Ми будемо тиснути на Кремль санкціями стільки, скільки буде потрібно. Ми поширимо санкції на тих, хто військово підтримує війну росії, таких як білорусь та іран", - сказала вона, не уточнивши деталей.
Інформація з джерел PAP свідчить про те, що за цією риторикою, однак, слідує конкретика. Це підтвердив постійний представник Польщі при ЄС Анджей Садош. "Робота дійсно прискорилася. Польща в групі країн-однодумців зараз пропонує подальші санкції. Посилення існуючих обмежень також є постійним процесом", - сказав він.
За словами дипломата ЄС, причиною прискорення є майбутній саміт Україна-ЄС, а каталізатором - наближення річниці війни.
Дипломати ЄС неохоче говорять про деталі нового пакету, оскільки, наголошують вони, важливо не втратити ефект несподіванки.
"Вкотре робиться спроба поширити санкції на експорт російських алмазів. Вартість експорту алмазів до російського бюджету оцінюється в 4,5 млрд євро. Це чимала сума", - зазначив дипломат ЄС. Нові санкції також поширюватимуться на продукцію, яка потенційно може бути використана російськими військовими. Санкційні списки також планується розширити, включивши до них більше осіб, відповідальних за агресію росії проти України та воєнні злочини.
білорусь також буде піддана новим санкціям за продовження підтримки військових дій росії проти України. У даному випадку, за словами одного з дипломатів, йдеться про "синхронізацію білоруських санкцій з російськими, особливо секторальними, в тих сферах, де мінськ співпрацює з москвою у військовому плані".
Ухвалення санкцій в ЄС завжди вимагає одностайності. У цьому контексті деякі дипломати побоюються, що угорщина може затягнути з ухваленням нових обмежень, як вона це робила у минулому.
Угорці вже заявили, що не погодяться з деякими прізвищами у санкційних списках. Можна очікувати, що буде подальша напруженість у відносинах з Будапештом, сказав представник ЄС.
Нагадаємо, глава МЗС Дмитро Кулеба виступив за те, щоб у 2023 році Захід все ж запровадив санкції проти російського патріарха кирила (владіміра гундяєва) і призвів до повалення оборонного комплексу росії.
Європейська правда