Швейцарський суд розглядав це питання за клопотанням російського уряду, який заперечував проти компетенції женевського арбітражу в цих суперечках.
Компанія "Укрнафта" (перший позов) та 11 інших українських підприємств (другий позов), частина яких в минулому була пов'язана з групою "Приват" Ігоря Коломойського, в 2015 році звернулися в Постійну палату Третейського суду в Гаазі з приводу націоналізації їх активів (в основному це автозаправні станції та нафтобази) в Криму і Севастополі в результаті незаконної анексії півострову Росією.
Заявники посилалися на російсько-українську міжурядову угоду про взаємний захист інвестицій від 1998 року, яка дозволяє українському інвестору передати суперечку з Росією в арбітражний суд за регламентом ООН.
Оскільки Росія відмовилася визнавати суперечку, Постійна палата Третейського суду сама призначила арбітрів. Цей арбітраж в червні 2017 року виніс проміжні рішення, які дозволяли заслухати вимоги 12 українських компаній по суті. Але Росія оскаржила проміжні рішення в швейцарському федеральному суді (за місцем арбітражу).
Російські адвокати спиралися на формальний аргумент: російсько-українська угода захищає інвестиції, здійснені на території іншої країни; дані інвестиції були здійснені в період до анексії Криму, і, отже, не підпадають під захист.
Однак швейцарський суд вирішив, що угода про захист інвестицій має поширюватися і на ті інвестиції, які внаслідок зміни кордонів виявилися на території іншої держави на момент експропріації.
За даними Swissinfo, рішення на користь українських компаній було прийнято більшістю голосів - чотирма проти одного.
Тепер женевський арбітраж зможе розглянути вимоги позивачів про компенсацію по суті.
"Укрнафта" оцінює свої втрати в 50,3 млн доларів, а інші 11 компаній - в 47,4 млн доларів (без урахування відсотків).
Всього в Постійної палаті Третейського суду в Гаазі зареєстровано вісім позовів від півсотні українських компаній з приводу активів в Криму.
У травні 2018 року арбітраж виніс перше, прецедентне рішення про присудження компенсації - 159 млн доларів на користь ТОВ "Еверест Істейт" та 17 інших українських структур, а також однієї фізособи - колишнього голови правління Приватбанку Олександра Дубілета.
На початку вересня апеляційний суд Києва за клопотанням "Еверест Істейт" та інших позивачів щодо забезпечувальних заходів заарештував акції українських "дочок" російських держбанків - Промінвестбанку, Сбербанку і ВТБ.