Кулуарність дій керівництва Закарпаття при вирішенні загальносуспільних питань вкотре викликала напругу в середовищі української громадськості краю (ВІДЕО)

Як повідомляють офіційні джерела Закарпатської ОДА, «круглий стіл» було скликано за ініціативи голови обласної державної адміністрації Геннадія Москаля при організаційному забезпеченні відділом у справах національностей та релігій. Звичайно, про скликання такого «круглого столу» широка громадськість, громадсько-політичні та громадські організації, зокрема українського спрямування, політичні партії, вищі навчальні заклади, засоби масової інформації заздалегідь проінформовані не були. На розсуд керівництва ОДА на засідання було запрошено виключно представників окремо визначених національно-культурних громадських організацій національних меншин, персональний склад присутніх від яких чомусь, у більшості, становили угорці…

Від керівництва області участь у так званому «круглому столі» взяли Геннадій Москаль, голова Закарпатської обласної державної адміністрації, Михайло Рівіс, голова Закарпатської обласної ради (під головуванням якого облрада минулого року ухвалила антиконституційне, антиукраїнське і сепаратистське за своєю сутністю рішення про визнання якогось незрозумілого референдуму про автономію Закарпаття), заступник голови Закарпатської обласної ради Йосип Борто (представник «КМКС – партія угорців України») та в.о. начальника відділу національностей та релігій Закарпатської ОДА Йосип Резеш (представник «КМКС – партія угорців України»).

В числі запрошених – депутати Закарпатської обласної ради від «КМКС – партія угорців України» Гейза Гулачі, Ілдика Орос, Іштван Черничко, Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугойло, Генеральний консул Угорщини в Берегові Ендре Саліпскі, працівники апарату Закарпатської ОДА та обласної ради представники ЗМІ, але виключно вибрано-наближені і підконтрольні обласній владі…

На проведення такого важливого заходу з питання про прийняття нового законопроекту про державну мову, а не законопроекту про національні меншини, керівництво української чи неукраїнської влади на Закарпатті не вважало за необхідне запросити представників української громадськості, громадсько-політичних і громадських організацій та політичних партій патріотичного спрямування, вищих начальних закладів (окрім запрошеної Ілдики Орос, ректора Угорського інституту), незалежних ЗМІ  і т. д.

Цікавим при проведенні даного «круглого столу» стало і те, що за фактичної підтримки голови Закарпатської обласної державної адміністрації (представника Президента України – гаранта Конституції України) Геннадія Москаля та вищезазначених горе-керівників Закарпатської обласної ради, учасники зібрання безпідставно і надумано піддали глумливій критиці законопроект про державну мову, який жодною статтею не посягає на конституційні гарантії та прав щодо збереження і розвитку мов національних меншин з числа українських громадян, а покликаний вирішити виключно питання щодо забезпечення, збереження, примноження, розвитку та утвердження в Україні державної мови – української, як це є і в інших країнах світу.

І дійсно, якщо неупереджено перечитати основний законопроект про державну мову, зареєстрований у Верховній Раді України за № 5670 від 19.01.2017 р., то для будь-якої нормальної і патріотично налаштованої по відношенню до України людини, не говорячи вже про високих державних службовців та депутатів різних рівнів, стане зрозумілим – даний законопроект спрямований виключно на захист, збереження і розвиток української мови як державної мови в Україні – мови титульної української нації. Питання обмеження прав національних меншин з числа українських громадян даний законопроект не зачіпає і проти жодної етнічно-національної групи громадян України чи їх материнської мови не спрямований.

Натомість на засіданні даного «круглого столу», як на великому базарі чи столичному вокзалі, стояли гул і крик, коли представник Закарпатського національно-патріотичного об’єднання «Україна Соборна» Орест Дідух, який, зокрема, пройшов пекло кровавого київського Майдану під час Революції Гідності, та прийшов на засідання за власною ініціативою, спробував закликати учасників зібрання до спокійного і виваженого розгляду даного питання, запропонувавши скликати подібний «круглий стіл», але вже за участі представників широкої української громадськості та громадських організацій краю, перенести дане засідання, бути виваженим в кадрових призначеннях по Закарпатській ОДА, зокрема на відповідальні посади у відділі національностей та релігій, навів приклад того, що у сусідній Угорщині діє набагато суворіший мовний закон тощо. Молодому політику, по суті, не давали навіть довести до завершення свою думку, тому, через хвилювання, певні його вислови вийшли урізаними, але правильними за своєю суттю. Виступ Ореста Дідуха – виступ українця  на своїй рідній українській землі і у своїй рідній національній державі Україні… Але це чомусь не сподобалось як  більшості, вибірково зібраного складу, так званого «круглого столу», так і голові Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадію Москалю…

Так, пані Ілдика Орос заявила, що якщо живеш у Мексиці, то маєш говорити по-мексиканськи, але сама не пояснила, чому виступає проти законопроекту про державну українську мову в Україні. Адже, за її логікою, якщо вона живе в Україні і є громадянкою України, то повинна б найперше, аналогічно як і в Мексиці, на мексиканській чи в Угорщині – на угорській, спілкуватись українською мовою. Тож чому тоді заважає їй та їй подібним новий законопроект про українську державну мову? На це питання пані Ілдика Орос не відповіла. Зате, з надривом і писком у голосі, активістка «КМКС – партія угорців України» і облдепутат Ілдика Орос пояснила, що вона проживає на Закарпатті, як корінна  закарпатка (що це за національність, вона теж не пояснила), але чомусь забула додати (чи через незнання чи хитромудрість), що Закарпаття, це споконвічно УКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ – Україна. Що у попередні віки, про які вона згадала, українська земля Закарпаття була окупована, зокрема Австро-Угорською імперією та Королівством Угорщини, що під цією окупацією українці (русини) Закарпаття були закріпачені, поневолені, принижені, позбавлені права навчатись і спілкуватись на своїй материнській рідній українській (русинській) мові, піддавались насильницькій асиміляції та фізичному знищенню, убивству, жорстоким катуванням та політичному переслідуванню. Такі спогади з життя корінних закарпатців, українців (русинів), пані Ілдиці Орос на згадку чомусь не прийшли… Не пригадала пані Ілдика і про те, як іще недавно в кінці ХІХ ст. та в 1939 – 1944 рр. ХХ століття угорський окупаційний уряд Королівства Угорщини ліквідував всі школи на теренах Закарпаття з викладанням материнською українською (руською) мовою для корінного населення закарпатців, українців (русинів). Не згадала пані Ілдика і про те, як під час угорської окупації Закарпаття чужинці кричали у очі українцям «бідош русин, їси мадярський хліб, то говори по мадярськи»… Хоча українці (русини) Закарпаття їли свій український хліб, вирощений і зароблений своєю чесною і важкою працею на своїй рідній, українській землі. Звичайно, про таке важко згадувати. І слава Богу, що подібне не існує в Україні сьогодні. Не існує, тому що українська нація та Українська держава сповідують та дотримуються цивілізаційних і правових засад державного будівництва та здійснення національної політики.

Цікавою виявилась і дивна фраза Геннадія Москаля, який із свого боку заявив, що в даному випадку «Закон приймається для національних меншин… але звужує їх права…». Дивна фраза ??? Адже наразі мова йде про законопроект про державну українську мову, а не законопроект про мову національних меншин. Невже державний службовець такого рівня не розуміє різницю у назві та змісті таких законопроектів? При цьому, в поширеній після закінчення «круглого столу» Закарпатською ОДА інформації представнику Закарпатського національно-патріотичного об’єднання «Україна Соборна» Оресту Дідуху приписали багато такого, що він взагалі не говорив, не збирався говорити і не встиг говорити взагалі. Чому не говорив, та тому що Оресту Дідуху просто не дали спокійно виступити та повністю висловитись, що чітко видно з короткого відеозапису (додається).

Також під час даного «круглого столу» Геннадій Москаль зі зневажливою посмішкою заявив, що не розуміє значення терміну «титульна нація», який визначений на законодавчому рівні. Дивно, що представник Президента України, голова Закарпатської обласної державної адміністраціє не розуміє елементарних положень Конституції України та міжнародного права, які гарантують українській нації як титульній нації, на своїй історичній українські землі право на національне самовизначення, державне будівництво і утвердження власної національної держави України, та зокрема на утвердження і розвиток своєї материнської державної української мови. При цьому таким же правом користуються всі титульні нації у світі з питань власного національного державного будівництва, зокрема і угорці в Угорщині. Невже і цього не знає і не розуміє Геннадій Москаль ? І така особа  займає одну із найвищих державних посад в системі державної виконавчої влади в Україні!

При цьому організатори даного «круглого столу» не помітили чи не хотіли помітити та взагалі не надали слово представнику Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті та Християнсько-народної спілки Закарпаття, ветерану українських національно-визвольних змагань на Закарпатті кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття, літературознавцю Антоніні Вчорашній…

Зате досхочу виступали ті, хто огульно висловлювалися проти законопроекту про українську державну мову (серед виступаючих, як правило, чомусь виявилися виключно представники «КМКС – партія угорців України» чи може… Угорщини, під пильним наглядом Генеральних консулів цієї держави, пронацистські сили якої останній час висловлюють територіальні претензії до Закарпаття, а глава угорського уряду Віктор Орбан приймає з «дружнім» візитом терориста №1 у світі і президента Російської Федерації Володимира Путіна – главу країни агресора проти України) та головуючий на «круглому столі» голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль, який, за законом про державну службу, мав би уже бути на пенсії, але, начхавши на закон, певно як колишній міліціонер (пам’ятаєте героя радянського кінопрокату «І знову Аніськін»?) за останній час демонструє унікальні здібності та знання в усіх галузях суспільних відносин та наук. Як бачимо, з мовних питань теж… В тій же офіційно поширеній Закарпатською ОДА інформації для ЗМІ, після засідання, читаємо (http://www.carpathia.gov.ua/ua/publication/content/14951.htm): «Геннадій Москаль детально проаналізував зареєстровані у Верховній Раді мовні законопроекти і виявив у них купу невідповідностей Конституції та законам України».

«Автори законопроектів іноді доходять до абсурду – пропонують, наприклад, зробити мовою театральних спектаклів тільки українську, не враховуючи того факту, що по всій Україні (в тому числі й на Закарпатті) функціонують національні театри. Або хочуть зробити українську мову мовою релігійних обрядів, запровадити обов'язкову сертифікацію кожного громадянина України на предмет володіння державною мовою, видавати дві третини друкованих ЗМІ, у тому числі приватних, державною мовою тощо…»…

Серйозні зауваження… Серйозні, якщо дійсно не читати основного законопроекту (в чому за словами того ж таки Геннадія Москаля звинуватили Ореста Дідуха з «України Соборної», хоча останній такого і не заявляв), бо в тексті обговорюваного документу подібних «абсурдів» та «куп» немає.

А що насправді написано в законопроекті про державну мову за № 5670 від 19.01.2017 р.з питань, які «детально проаналізував»  Геннадій Москаль з своїми угорськими друзями.

Почитаємо витяг з законопроекту:

- «Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

2. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.»;

- Стаття 3. Завдання Закону

1. Завдання цього Закону полягають у забезпечення державою:

1) захисту державного статусу української мови як мови громадянства України;

2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування і порозуміння в Україні;

3) функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності та національної безпеки;

4) застосування української мови як державної на всій території України у всіх сферах суспільного життя, а також у міжнародному спілкуванні та під час здійснення посадовими особами представницьких функцій;

5) розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті з метою забезпечення гарантій її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;

6) підтримки української мови шляхом сприяння:

а) досконалому володінню українською мовою громадянами України;

б) розвитку української мови жестів для спілкування із та між людьми, які мають вади слуху;

в) застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису;

г) використанню українських слів, словосполучень і термінів замість іншомовних;

ґ) запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;

д) поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейських культур;

е) популяризації діалектів та говірок української мови та їхньому збереженню;

7) поширенню української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців у країнах їхнього поселення.»;

- «Стаття 4. Обов’язок громадянина України володіти державною мовою

1. Кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства.

2. Держава забезпечує кожному громадянинові України можливості для оволодіння державною мовою через систему закладів дошкільної, загальної шкільної та вищої освіти.

3. Держава забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам, які в минулому не мали такої змоги.»
- «Стаття 7. Коло осіб, зобов’язаних вільно володіти державною мовою

1.Вільно володіти державною мовою зобов’язані:

1) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

2) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;

3) державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування;

4) особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом;

5) особи рядового і начальницького складу органів правопорядку та посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

6) працівники дипломатичної служби;

7) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої Ради Правосуддя;

8) члени Національного агентства з питань запобігання корупції; члени Центральної виборчої комісії; члени Національної комісії зі стандартів державної мови; члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; члени інших державних колегіальних органів;

9) адвокати;

10) нотаріуси;

11) працівники патронатних служб;

12) керівники навчальних закладів державної та комунальної форм власності; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники навчальних закладів;

13) медичні працівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я;

14) інші посадові та службові особи державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів господарювання державної та комунальної форм власності.

2. Вільно володіти державною мовою зобов’язані особи, які претендують на обрання чи призначення на посади, визначені в частині першій статті 7 цього Закону.

3. Особи, визначені в частинах першій та другій статті 7 цього Закону, зобов’язані вільно володіти державною мовою на рівні, достатньому для виконання їхніх посадових і професійних обов’язків.»;

- «Стаття 21. Державна мова в друкованих засобах масової інформації

1. Видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою.

2. За бажанням засновника друкованого засобу масової інформації він може видаватися також у двох чи більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають відповідати обсягу, змісту, періодичності версії державною мовою, а тираж української мовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій цього друкованого засобу масової інформації.

3. В окремих випадках видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, може здійснюватися офіційними мовами Європейського Союзу.»;

- «Стаття 19. Державна мова у сфері культури

1. Держава забезпечує застосування державної мови у сфері культури.

2. Мовою культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час культурно-мистецьких заходів дозволяється в разі, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках визначених Законом України «Про права осіб, що належать до національних меншин». Положення цієї частини не поширюється на застосування мов під час виконання та відтворення словесно-музичних творів.

Супровід (конферанс) культурно-мистецьких та видовищних заходів в Україні здійснюється державною мовою. В разі якщо супровід (конферанс) здійснює особа, яка не володіє державною мовою, організатор забезпечує синхронний або послідовний переклад такого виступу державною мовою. Особливості супроводу (конферансу) культурно-мистецьких та видовищних заходів в Україні, які проводяться на виконання міжнародних зобов’язань перед Європейською мовною спілкою визначаються домовленістю сторін.

3. Оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи, а також вхідні квитки виконуються державною мовою.

4. Театральна вистава іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжується субтитрами державною мовою…» і т.д.

Тож, як бачимо, в тексті основного законопроекту про державну українську мову, який іще тільки готується до розгляду у Верховній Раді Україні і до якого можна вносити доповнення та пропозиції, немає навіть натяку на ті надумані «абсурди» і «купи», навколо яких окремою групою представників «КМКС – партія угорців України» та окремими посадовими особами Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради, включаючи її окремих депутатів, піднято надуману і брехливу компанію. І саме цікаве, що до цієї надуманої і брудної компанії чомусь приєднались пронацистські і промосковські політичні сили з Угорщини і шовіністично-ординські та терористичні політичні сили Російської Федерації… Дивний збіг багатоголосся… Чи не правда ?

При цьому дуже цікаво і те, що в офіційному повідомленні Закарпатської ОДА про результати засідання вищезазначеного «круглого столу» згадали навіть про зауваження представника Закарпатського національно-патріотичного об’єднання «Україна Соборна» про кулуарне призначення в.о. начальника відділу у справах національностей та релігій Йосифа Резеша, за дивним збігом обставин теж представника «КМКС – партія угорців України»… За дивним збігом тому, що за останній період під час кадрових призначень на цілий ряд відповідальних посад в ОДА та облраді керівництвом області зроблено небачені преференції саме за ознакою належності до «КМКС – партія угорців Угорщини», яка все більше і нахабніше виявляє себе виключно як політична організація з крайніми націоналістичними і сепаратиськими поглядами. Перебуває у постійній взаємодії з пронацистськими і антиукраїнськими по відношенню до України політичними силами Угорщини та промосковським угорським урядом Віктора Орбана. При цьому, «КМКС – партія угорців України» ніким і ніколи не наділялась виключними правами говорити від імені всіх українських угорців, а тим паче українців Закарпаття.

Тож і кадрове зауваження представника ЗО «Україна Соборна» було правильним – не може очолювати відділ у справах національностей та релігій Закарпатської ОДА особа, яка заангажована на одну тільки етнічно-національну політичну силу на Закарпатті – «КМКС – партія угорців України». Це розуміє і Геннадій Москаль, але діє інакше та розігрує на публіку гру в проголошення конкурсів та нібито наявність вакансії, яку можна заміщувати з припискою «в.о.» до нескінченності… А підноготну і ціну так званих кадрових конкурсів ми знаємо…

А в цей же час лідер «КМКС – партія угорців України» і народний депутат України від блоку «Петра Порошенка» Василь Брензович, відомий своїми сепаратистськими та антиукраїнськими настроями, заявляє на увесь світ, мов би «на закарпатських угорців очікує дуже гостра боротьба за захист своїх мовних прав». А що, хіба на Закарпатті, в Україні, хтось позбавив угорців (дану національну меншину) бодай одного конституційного і законного права на володіння, використання, збереження та розвиток їх материнської угорської мови? Звичайно, що ні! При цьому, Василь Брензович на свій власний і надуманий розсуд, договорився до того, що ніби для 50% мешканців Закарпатської області українська мова не є рідною (http://politika.ko.net.ua/?p=2966). Це для кого українська мова не є рідною на Закарпатті, для 81% українців ? І всі ці антиукраїнські заяви лунають в умовах війни та за сприяння керівництва Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради.

Тож, зважаючи на все вищевикладене, завершальне запитання голови координаційного комітету Закарпатського національного об’єднання «Україна Соборна» Ореста Дідуха до організаторів і учасників даного кулуарного та антиукраїнського за своєю сутністю «круглого столу»про те, чи дають вони собі звіт до яких наслідків для української нації, зокрема і на Закарпатті, може призвести така їх неправдива діяльність, викликало чергове і шалене незадоволення,  але було цілковито правильним…

Підсумок сумний…

Сумний тому, що за останній період, складається враження, що керівництво краю забуло про те, що Закарпаття – це Україна і що українці, як титульна і автохтонна нація на Закарпатті становлять 81% від населення. Але керівництво області, яке мало би бути в першу чергу українським за духом та стояти на захисті в першу чергу українських  національних інтересів, на думку громадськості, цього не розуміє, чи не хоче розуміти, чи не здатне розуміти. 

Для української громадськості краю не зрозумілим є і те, що керівництво Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради за останній час виявляє надзвичайно велике вболівання за увіковічення пам’яті на теренах Закарпаття представників чужих держав, у минулому окупантів нашого краю, а про свою українську історію та українських героїв на Закарпатті або не знають, або не хочуть знати, або ними ігнорують.

В той час, коли українці ціною власного життя захищають Україну і Європу (зокрема і Угорщину) від новітніх московських окупантів, не можуть звести кінці з кінцями і перетворюються на жебраків, не мають фінансової можливості оплачувати виставленні платежі за світло, газ, воду, коли зростає масове безробіття, представники влади постійно підкидають серед людей різного роду непотрібні дискусії, які ведуть не до консолідації українського суспільства, а до розбрату і протистояння. А питання підняття економіки, соціально-економічного рівня життя, реальної боротьби з "процвітаючою" корупцією і хабарництвом, непрофесіоналізмом державних службовців та посадових осіб у владі, виявом безправності людини в правоохоронній системі чи судах, навіть елементарного прибирання снігу та льоду на вулицях Ужгорода, обласного центру (що привело до масового травматизму за останній місяць), залишаються і надалі невирішеними.

Чи не тому, що не зважаючи на нещодавню Революцію Гідності та війну на Сході України керівництво Закарпатської обласної державної адміністрації (Москаль Г. Г., Петік О. В., Дуран І. П., Мікулін В. П.) та Закарпатської обласної ради (Рівіс М. М., Борто Й. Й., Грицик П. В., Гузинець Ю. І.),  у своєму кадровому підборі та діяльності найперше опираються на кадровий потенціал з числа вчорашніх комуно-кадебістів, «регіоналів», служителів режиму Віктора Януковича, різного роду запроданців та першочергово – «КМКС – партія угорців України», до яких і самі 100% належать.  

Керівництво краю перейшло у режим кулуарності, закритості від широкої української громадськості, громадсько-політичних і патріотично-українських політичних партій. Все більше і більше відбувається розрив між широкими верствами населення, інститутами громадського суспільства – з одного боку, і керівництвом області – з іншого.

Одним із результатів такого непрофесіоналізму у здійсненні влади чи показового популізму, з одночасним уведенням в оману широкої громадськості та керівництва держави, штучним породженням суспільної, політичної та міжнаціональної напруги в Закарпатті стало і проведення вищезазначеного кулуарного «круглого столу» з приводу мовного питання про захист державної української мови, ганебно розглянули без самих носіїв української мови, українців. Тож запитань більше, ніж відповідей…

І на сьогодні це вже запитання, в першу чергу, до вищих органів державної влади в Україні…

А щоб зрозуміти мету та відчути «дружелюбну» атмосферу даного зібрання, пропонуємо до перегляду короткий відеоматеріал, що додається.

ДО ТЕМИ:

Державна мова України і спекуляції довкола законопроектів

Угорщина заявила про потребу відмінити санкції проти Росії і не розглядає її як загрозу

Угорці спільно з поляками та румунами "втиснули" в моніторингову резолюцію ПАРЄ щодо України застереження щодо утиску прав мовних меншин

На тлі перемоги Трампа і майбутнього візиту Путіна Угорщина перейшла до активної "антиукраїнської" риторики

На Закарпатті уповноважений Міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини вирішує питання угорської меншини

Теги: мова, нацменшини, Геннадій Москаль, Ілдика Орос

64 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати