Україна просить міжнародний трибунал узятися за вбивства на Майдані

Ця стаття мовить, що якщо "вимагається визнання юрисдикції державою, яка не є учасником цього Статуту, ця держава може за допомогою заяви, представленого Секретарю, визнати здійснення Судом юрисдикції стосовно даного злочину".

"Держава, що визнає (таку юрисдикцію), співпрацює з Судом без жодних затримок чи винятків...", - наголошується в документі.

Таким чином тепер Міжнародний кримінальний суд має право розслідувати можливі злочини, які, як стверджується, були здійснені у зазначений період.

Однак визнання юрисдикції МКС не веде автоматично до початку розслідування. Прокурор МКС повинен буде вирішити, чи є надана інформація достатньою для порушення справи, і звернутися з відповідним проханням до суддів.

Навіть якщо почнеться розслідування, прокурор повинен буде вирішити, на підставі отриманих свідоцтв, чи варто просити суддів про видачу ордерів на арешт або повісток для явки в Суд особам, обвинуваченим у скоєнні злочинів, що підпадають під юрисдикцію МКС.

Компетенція МКС поширюється на найбільш тяжкі міжнародні злочини. Вона обмежена злочинами геноциду, агресії, злочинами проти людяності та військовими злочинами. Їх визначення містяться в договорі про створення Суду - Римському статуті. На сьогоднішній день Римський статут ратифікували 122 держави.

Держава може прийняти рішення ратифікувати Римський статут або зробити заяву відповідно до статті 12 (3) Статуту про визнання юрисдикції Суду щодо конкретного злочину. З проханням про порушення справи МКС може звернутися також Рада Безпеки ООН.

Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але поки що не ратифікувала цей документ.