Втім, поезію в цьому могла побачити лише людина. "Алгоритм Google пропонує варіанти запитів вже після введення декількох символів, намагаючись вгадати, що саме хоче знайти користувач.
Комбінація цих пропозицій може бути кумедною і абсурдною, але іноді навіть глибокодумною",- вважають розробники проекту. Укласти з таких запитів вірші спало на думку двом фінам: Раїсу Омахеймо і Самспу Нуітіо. Зібрані ними поезії мають однаковий початок рядків і різні завершення, котрі пропонувала в якості варіантів пошукова система.
Неримовані тексти, що нагадують японську поезію, виходять приблизно такі:
Я хотів би знати, яке це - бути вільним
Я хотів би знати, як кинути тебе
Я хотів би знати, що я хочу знати
Я хотів би знати Наталі Портман
Розробники звертають увагу на те, що автоматичні пропозиції пошукача будуються на найбільш популярних запитах користувачів. Відтак поезія Google до певної міри відбиває смаки, пріоритети та інтереси інтернет-аудиторії. "Іноді я замислююся про людей, які сидять вдома при блакитному світлі монітора і забивають у пошуковик 'чому я самотній' або 'чому товсті дівки такі вибагливі'. Мені стає трохи сумно", - зізнався Нуітіо.