БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС: НЕРОЗУМІННЯ ЧИ СТЕРЕОТИПИ

Українська система освіти фактично шість років є складовою частиною загальноєвропейського процесу реформування системи освіти, відомого як Болонський процес (БП). Відверто кажучи, окрім сили-силенної паперової роботи, реально зроблено в нашій державі критично мало. Мало того, діяльність чиновників від освіти під гаслами Болонського процесу принесла лише шкоду.

Болонський процес: вид з Антарктики
Болонський процес: вид з Антарктики

    Українська система освіти фактично шість років є складовою частиною загальноєвропейського процесу реформування системи освіти, відомого як Болонський процес (БП). Відверто кажучи, окрім сили-силенної паперової роботи, реально зроблено в нашій державі критично мало. Мало того, діяльність чиновників від освіти під гаслами Болонського процесу принесла лише шкоду. Чого лише вартий  надуманий "новітній"  переліку напрямів бакалаврської підготовки. За останні роки фактично втрачені затверджені державні стандарти вищої освіти, новий перелік спеціальностей другого циклу навчання тощо. Не дивно, що у викладацькому середовищі, здатному критично мислити, внаслідок такого типу "реформ" виробився стійкий негативний стереотип щодо Болонського процесу. 

      Фахова дискусія на зазначену тему в національній освітній системі практично відсутня. Проте розвиваються і домінують різноманітні доморослі фантазії щодо уніфікації основних освітніх параметрів та варіації на тему кредитно-модульної системи як "складової умов Болонського процесу". Для тих, хто протягом тривалого часу читає в оригіналі так звані Болонські документи, не є таємницею те, що Болонський процес не ставить жодних вимог щодо уніфікації освітніх систем в Європі. Більше того, часто підкреслюють, що різноманіття цих систем є загальноєвропейським надбанням, основою міці та привабливості Європейського простору вищої освіти (ЄПВО). Не кажучи вже про те, що ніколи перед країнами – учасниками Болонського процесу не ставилося завдання перегляду переліку напрямів підготовки, зміни існуючої системи кваліфікацій, стандартів підготовки, змісту навчальних програм тощо. Тому ніхто і ніколи не буде уніфіковувати під "щось" відому у всьому світі школу зварювання КПІ! А от на що нам усім треба звернути особливу увагу – так це на розроблення Національної рамки кваліфікацій (НРК).

       Ще на Бергенській конференції 2005 року (час вступу України до Болонського процесу) міністрами освіти було поставлено завдання розроблення національних рамок кваліфікації, узгоджених із загальноєвропейською рамкою (A Framework of Qualificatios of the European Higher Education Area). В Україні (яка, до речі не є винятком) наразі у контексті НРК практично нічого не зроблено. А, власне, Рамка кваліфікацій і є тією оболонкою (і аж ніяк не інструментом уніфікації), яка дає можливість привести до спільного знаменника все різноманіття наявних в Європі освітніх систем і дипломів. Загальноприйнятою мовою опису кваліфікацій є Дублінський дескриптор, в якому модель фахівця описується в термінах компетенцій. Цей підхід також має бути основою для розроблення нових стандартів освіти, оскільки використовувані сьогодні Освітнь-окваліфікаційні характеристики (ОКХ) та Освітньо-професійні програми (ОПП) побудовані на очевидно застарілих підходах (які відповідали плановій системі господарювання та державному розподілу фахівців) і повинні бути адаптовані до нової НРК. В цьому ж контексті дуже корисною була б широка дискусія щодо нового європейського підходу в побудові ОПП/ОКХ – моделей євробакалаврів, які знаходять все більше поширення в університетах Європи. На жаль, в Україні з цього питання, окрім статті ректора КНТЕУ проф. А.А. Мазаракі в газеті "Освіта" (№12 від 12-19 березня 2008 р.), нічого, що стало б відомим широким освітянським колам, опубліковано не було.

      Тепер щодо "складової умов Болонського процесу". Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП ) не має жодного стосунку до Болонського процесу! Вона – плід фантазії чиновників від освіти, які замість вивчення та запровадження (що дійсно є вимогою Болонського процесу) Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS), яка на практиці показала свою ефективність та понад 20 років використовується у європейському освітньому просторі, розробили під лозунгами вимог Болонського процесу свій власний доморослий продукт, в якому повністю відсутні як дух, так і буква ECTS, зате, особливо на місцях, торжествують чисто бюрократичні процедури. Система була розроблена в середині 80 років як основний іструмент забезпечення студентських обмінів у рамках програми SOCRATES. Вона визначає основні поняття (кредити, навчальне навантаження, результати навчання) та основні інструменти (каталог навчальних дисциплін, заява-анкета студента, акдемічна угода, академічна довідка, шкала оцінювання ECTS), які використовуються з метою надання навчальних гарантій студентам, що навчаються за кордоном протягом одного-двох семестрів, і забезпечення якості підготовки фахівця вцілому.

      Після ініціювання 1999 року Болонського процесу ECTS істотно трансформувалася, ставши також системою акумулювання навчальних досягнень. Наразі в основі ECTS лежить компетентнісний підхід до побудови та реалізації навчальних програм (приклад - програми Євробакалавра), який уможливлює узгодження та відповідне врахування в документах про освіту результатів навчання, досягнутих у різних країнах, в рамках різних навчальних програм, у різних навчальних середовищах. ECTS є системою, в основі якої є зміст освіти. Необхідно підкреслити, що в європейській (а тим паче – в північно-американській) університетській традиції вказані процеси повністю належать до компетенції викладача. В цьому і полягає суть академічної автономії: викладач зобов'язаний якісно навчити студента, а як він це робить та як оцінює – його справа, вияв його педагогічної майстерності.

      Тому очевидно, що Болонський процес жодним чином не визначає питання організації навчального процесу в тій чи інший країні, в тому чи іншому університеті. Ще раз підкреслимо, що метою Болонського процесу є не уніфікація освіти, нав'язування певних переліків напрямів навчання, організаційних схем, чи навчальних технологій, а гармонізація освітянських структур в Європі з метою створення підвищення якості підготовки фахівців та конкурентоспроможності європейських університетів та наукових установ в сучасному світі.

      Тема визнання дипломів за кордоном – ще один міф Болонського процесу. Некоректно сформульована сама теза "визнання диплому", тому що коли ми горимо про визнання, то потрібно одразу сказати: ким і для чого. Є два варіанти: для продовження освіти або для працевлаштування. І це два різних випадки. Якщо для працевлаштування, то роботодавець просто робить запит на університет, чи цей диплом справжній, а тоді вам призначають випробувальний термін. Тобто диплом визнали, якщо він не є фальшивий, а кваліфікацію підтверджують шляхом перевірки під час випробувального терміну. Таким чином, питання визнання диплому прямо не стоїть. Що стосується визнання змісту освіти, особливо для продовження навчання на вищому рівні, то там можуть бути певні нюанси. Але вони не пов'язані з тим, що в країні освіта погана – просто могла бути інша програма, яка недостатньо відповідає профілю подальшого навчання.

      Болонський процес не винен у наших "доморощених інноваціях". Основою для реформування української вищої освіти повинні бути здоровий глузд, збереження національних та світових університетських традицій, глибоке вивчення процесів, які відбуваються в контексті творення ЄПВО, повага до викладача та студента.

17 листопада 2011р.

Теги: Болонський процес; міфи та вигадки болонського процесу; кредитно-модульна система; ECTS

Коментарі

2011-11-21 / 21:40:06
Згідний з анти-шоком! На цю тему можуть дискутувати фахівці, а не "лохи". Словянин - фу!

анти-шок 2011-11-21 / 21:30:35
Словянину!
Ви такий словянин - як я угорець! При чому тут опускання українського народу??? Якщо в національній системі освіти - бордель -то потрібно це помічати і протидіяти... Давайте ще звинуватимо автора у жидомасонстві! Кесарю - кесарево, а слюсарю - слюсарево...

Словянин 2011-11-18 / 20:33:00
Автори Болонської системи, попри благі заяви, здобрені крутою термінологією, мають за мету опустити освітній рівень європейських, зокрема українського, народів до рівня плінтусу.

Ігор Баран 2011-11-18 / 10:01:00
Дякуючи Віктору Бунді маємо стислий і кваліфікований коментар для неспеціалістів. Але якраз нам він і потрібен, дякую автору

123 2011-11-17 / 23:37:00
Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП ) не має жодного стосунку до Болонського процесу!
- правильно сказано!

Але в нас це фактично основна зміна, яка відбулася при переході до БОЛВАНСЬКОГО процесу. Основним стала форма оцінювання відсутніх у студента знань. Студенти намагаються одержати в семестрі висовий бал, щоб не йти на екзамен. А чи вони щось навчилися- це 37-ме питання.


Віктор Бунда
Публікації:
/ 3Сорок днів без Віталія... ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ!
/ 3«Идет охота на волков, идет охота!» Старовойтова… Березовський… Борис Нємцов…Quis fiducia???
/ 2In memoriam. Світлій пам’яті Віталія Постолакі
/ 7Стів Джобс: Маловідомі факти з життя великого бізнесмена
/ 5Шредінгер, Гейзенберг, Дірак та хвильова природа матерії
/ 7"У геометрії я знайшов недосконалість" (до 220-річчя від дня народження Миколи Лобачевського)
/ 5"Я спрямував дослідження до небес…" (до 370-ї річниці зі дня смерті Галілео Галілея)
/ 1Я хотів відкрити вічні закони… До 350-річчя зі дня смерті Блеза Паcкаля
/ 4Боротися й шукати! Знайти – і не здаватися! (до 140-річчя Руала Амундсена)
/ 8Ті, що стояли на плечах гігантів
/ 5Знайдено бозон Хіггса - "частинку Бога"!
/ 17Анунаки, Юля та планета Нібіру
/ 2Тести, модулі, кредити... Quo vadis?
/ 7MAGNA CHARTA UNIVERSITATUM ТА ВІТЧИЗНЯНА УНІВЕРСИТЕТСЬКА АВТОНОМІЯ
/ 2СОРОКОВИНИ СВІТЛОЇ ПАМЯТІ СТІВА ДЖОБСА
ЯВИЩЕ НАДПРОВІДНОСТІ ВІДЗНАЧИЛО У ЦЬОМУ РОЦІ СТОРІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ
» Всі записи