Справді, відповідно до Болонської моделі, вищі навчальні заклади повинні використовувати кредитну систему вимірювання обсягу навчального навантаження. Однак разом з цим слід мати на увазі, що про КРЕДИТНО-МОДУЛЬНУ систему організації навчального процесу у документах Болонського процесу не йдеться взагалі! Як справедливо відзначали ректори провідних національних університетів (зокрема, ректор Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"проф. Л.Л. Товажнянський), "кредитна система, як система виміру навчального навантаження, та кредитно-модульна система організації навчального процесу - зовсім не синоніми!!!. Якщо КМСОНП потребує докорінної перебудови організаційних засад навчання, то кредитна система оцінювання трудомісткості навчання може існувати і в межах традиційної лекційно-семінарської системи організації навчального процесу".
Зазвичай в системі національної вищої школи чомусь поширена думка, що обов’язковою вимогою Болонського процесу є впровадження КМСОНП Сама назва — кредитно-модульна — джерело виникнення непорозумінь. Адже, згідно із глосарієм ECTS, модуль є синонімом навчальної дисципліни, а кредит — одиниця виміру трудомісткості модуля: модуль обов’язково має кредитний вимір.
За влучним висловлюванням професора Львівської політехніки Юрія Рашкевича, термін «кредитно-модульна» є аналогічним за семантичною структурою до терміну «годинно-часова» чи «метрово-довжинна». Але не це головне. Біда полягає в тому, що ця початкова неточність потягнула за собою низку інших проблем. Модуль почали трактувати як часовий відрізок (семестр ділиться на два модулі). Виник новий термін «змістовий модуль» як частина дисципліни. При цьому змістові модулі оцінюються незалежно, а семестрову оцінку стало можливим отримати без складання іспиту. З’явилися університети, які можна закінчити з відзнакою, жодного разу не здавши іспиту. Все це прямо суперечить як ECTS, яку дійсно рекомендує Болонський процес, так й ідеології підготовки євробакалавра. До речі, у ряді європейських університетів з усіх дисциплін природничо-математичного та інформаційно-технологічних циклів студенти складають два обов’язкових іспити: письмовий та, у разі позитивної оцінки, усний.
Тести, тести, тести…
У багатьох вишах країни побутує така думка, нібито Болонський процес пропагує тестування як основний інструмент перевірки та оцінювання, причому тестування у сенсі вибору однієї з декількох правильних відповідей – щось на зразок «хрестики-нулики». Це в корені неправильно і пов’язано з неправильним тлумаченням англійського терміну testing, що означає дуже широку палітру засобів оцінювання. Скажімо, письмовий екзамен – це є один із видів testing, усний екзамен, презентація, звіт з лабораторної роботи та семінар – це також види testing.
Аргументами «за» тут є претензії на більшу об’єктивність та боротьбу зі зловживаннями (в першу чергу хабарництвом та поборами). Але тестування не є засобом боротьби з необ’єктивним оцінюванням. У цілому, це достатньо поверхневий засіб оцінювання. Наприклад, після прочитаної лекції з фізики я дав студентам картки-тести на 10-15 хвилин, щоб перевірити, як вони засвоїли матеріал. Потім вдома переглянув відповіді й одразу бачу результати. Такий тест (вибір одного із варіантів) є добрим засобом експрес-діагностики. А в нас зараз вводять думку, що таке тестування є ледве не основною формою перевірки знань.
При цьому не зважають на те, в якій предметній області робиться тестове оцінювання. Можна допустити, що є такі ділянки (соціологія, економіка, політологія), де засобами тестуванням можна визначити певний рівень знань. Але неможливо уявити, як можна таке тестування проводити в математиці чи фізиці, де потрібно, наприклад, взяти інтеграл, розв’язати рівняння Шредінгера, а не просто вгадати правильний варіант. Може дійти до цілком абсурдної ситуації, коли після закінчення університету випускник медичного факультету чи інституту прийде до хворого і скаже йому: "Вибачте, але вашого захворювання в наших тестах не було. Нічим не можу допомогти..."
Виталий 2011-11-23 / 20:07:07
Вживую послушать это гораздо интересне. Особенно вперемешку с фиглями:-))
Петро 2011-11-22 / 15:39:46
Автору респект! Нарешті хоч одна толкова стаття на цю тему з"явилася.