Закарпатське селище Ясіня відзначило 514-ту річницю з дня заснування (ФОТО)

Одним із ключових пунктів святкової програми стало відкриття пам'ятника Президенту Гуцульської Республіки у 1918-1919 роках Степану Клочураку поблизу селищного історико-краєзнавчого музею.

Як розповів "Замку" селищний голова Ясіня Едуард Зелінський, ідея увіковічення у монументі громадського і політичного діяча – Президента Гуцульської України, коменданта гуцульських сотень УСС, одного з міністрів Уряду Карпатської України Степана Клочурака – належить йому та його брату – депутату обласної ради Антону Зелінському, а також ще одному нащадку славного гуцульського роду Тимчуків Володимиру.

"Ми з братом – племінники членів Гуцульської ради, котра стала вищим органом влади у республіці, – каже Едуард Зелінський. – До речі, до її складу входило 43 члени – 38 українців, 2 німці і 3 євреї. Ми вирішили увіковічнити пам'ять про славних предків. Так, на честь Степана Клочурака у селищі проводимо футбольні турніри. А кілька років тому звернулися до влади з проханням присвоїти Степану Клочураку звання Героя України. Закарпатська обласна та Рахівська районна рада підтримали наше звернення. Однак цього так і не сталося. А в листопаді 2008-го року під час святкування 90-ї річниці Гуцульської України в Ясіня ми заклали капсулу під будівництво пам'ятника. І вже сьогодні маємо чудову нагоду відкрити монумент, зроблений на замовлення мого брата Антона. Степан Клочуряк не дожив до проголошення вільної України, але ідея, за яку він боровся, стала дійсністю. Ми зобов'язані знати людей, котрі творили нашу історію".

Автор пам'ятника – скульптор-монументаліст, Заслужений художник України Михайло Белень. З трьох боків стели можна прочитати про основні віхи історії Гуцульської Республіки.

В урочистому зібранні з нагоди відкриття пам'ятника взяли участь селищний голова Ясіня Едуард Зелінський, професор, доктор філологічних наук, академік НАНУ, автор книги про життєвий шлях гуцульського президента Микола Мушинка та інші поважні гості.

У вітальній промові голова Всеукраїнського товариства гуцулів Дмитро Ватаманюк наголосив, що Степан Клочурак свого часу надихнув на визвольну боротьбу і галичан.

– Минули часи, і зараз ми радіємо, що в Ясіня буде пам'ятник відомому громадському та політичному діячеві Гуцульщини, – сказав він. – Це свідчить про те, що унікальна гуцульська культура і надалі зберігатиметься новими поколіннями ясінянців.

Голова суспільно-культурного товариства "Гуцульщина" (м.Львів) Василь Коржук теж привітав ясінський люд зі святом. За вагомий внесок в розвиток та збереження гуцульської культури вручив Едуарду Зелінському та його брату Антону відзнаки "Патріот Гуцульщини".

Зрештою, під сурми трембіт пам'ятник було урочисто відкрито.

Зі щирими словами вдячності звернулася до ясінців онучка Президента Гуцульської республіки Любов Свободова, подякувала усім, хто причетний до появи пам'ятника на батьківщині діда.

–  Я знала дідуся лише до 10 років, коли той повернувся з Воркути, – зізналася вона ясінцям, – але він завжди був для мене взірцем волелюбства та незламності духу.

Пані Любов презентувала громаді селища портрет Степана Клочурака з дарчим написом своєї матері – доньки президента 89-річної пані Галини Павловської, котра через поважний вік не змогла приїхати на відкриття.

Після освячення пам'ятника ясінянці та гості селища святковою колоною під неповторні мелодії троїстих музик, в гуцульських строях, вирушили до місцевого стадіону, де продовжилось святкування. Незважаючи на морозну погоду – а напередодні тут випав перший сніг – у центрі селища було велелюдно.

На стадіоні найдостойніші мешканці Ясіня отримали нагороди та подарунки від районної та селищної влади. А талановиті діти селища  – переможці районних та обласних конкурсів і змагань – тішились грамотам та цінним подарункам від Народного депутата України Василя Петьовки – мобільним телефонам, котрі вручив на сцені його помічник Михайло Штефко.

Після офіційної частини мешканці та гості селища залюбки пригощались "Довбушевою юшкою" – суто гуцульською стравою.  Як розповідають місцеві господині, вона є невід'ємною складовою тутешньої кухні. Юшка досить поживна і названа так тому, що дає кожному, хто її скуштує, міць, як у самого Довбуша.  Адже, за легендою, безстрашний опришок мав таку силу, що якось вирвав дуба з корінням і вершком забив його в землю по саме коріння.

Селищний голова Едуард Зелінський каже, що цьогоріч такий фестиваль проводять вперше для того, аби віддати шану гуцульському Робін Гуду Олексі Довбушу, котрий упродовж двох зим зупинявся саме в Ясіня.

Ще один приємний сюрприз чекав на ясінянців того дня – у селищному будинку культури з концертом виступила Заслужена хорова капела "Боян" імені Євгена Вахнюка.

А ввечері на базі "Скіфське полювання" академік НАНУ Микола Мушинка презентував свою книгу про життєвий шлях Степана Клочурака "Лицар волі".

–           Мені надзвичайно приємно не лише представити свою книгу, а й бути на відкритті пам'ятника, – розповів "Замку" професор. – З 1967 року був знайомий зі Степаном Клочураком. Після його повернення з Воркути, де відбував заслання, ми часто зустрічалися У Празі. Я просив його записати свої спогади, адже йому й справді було що розказати нащадкам. У 1978 році у США вийшла друком книга його спогадів. На жаль, книга дісталася в руки КДБ. Книга була задумана як трилогія. Але після виходу книги влаштували обшук у квартирі та суворо застерегли від подальшого видання книг на Заході. Отже, другий том не вийшов у світ. Коли він помер, я вважав своїм обов'язком увіковічнити його пам'ять. Говорив з дочкою, братами Клочурака, долучив і свої спогади. І у 1995 році з'явилося перше біографічне видання під назвою "Лицар волі". Але якось несподівано мені до рук потрапила судова справа Степана Клочурака. Це був дуже цінний матеріал, і я вирішив долучити його до нової книги. Велике розуміння знайшов у селищного голови Ясіня і чудового краєзнавця Едуарда Зелінського, котрий надав кілька десятків фотографій із власного архіву. Вони теж включені до книги, котра нещодавно вийшла у світ. Тисячу примірників видання вже закупила Рахівська районна рада. Думаю, що ідея, за яку боровся Клочурак, хай частково, але таки реалізована у появі на карті світу незалежної України.

Наталія МАДЖАРА

Теги: Ясіня, День селища, свято

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати