Природні лиха, як-от паводок, буря, землетрус тощо або ж навіть військове вторгнення – все це теоретично щодня загрожує жителям будь-якої країни. Тож не дивно, що курс цивільної оборони вивчають як у школах, так і вишах. Час од часу тут, як і на деяких підприємствах, проводять спеціальні навчання – евакуація із приміщення. І саме з таких практичних занять, певне, кожен пам'ятає: в разі надзвичайної ситуації перший крок відповідальних служб – оповісти про небезпеку простих людей. І сказати їм, що і як робити.
"Сьогодні в нашій області працює система централізованого оповіщення, котру прийняли в експлуатацію у 1988 році, – розповідає начальник відділу зв'язку та оповіщення управління з питань надзвичайних ситуацій Закарпатської ОДА Олег Гаврик. – Її призначення – як доведення інформації до керівництва області та районних адміністрацій і відділкам міліції, так й безпосередньо інформування населення про надзвичайну ситуацію". А якщо така наближається чи вже сталася, то найперше мають запрацювати звукові сирени. Цей сигнал означає "Увага всім!". Почувши його, вмикаємо радіо чи телевізор – і слухаємо, що відбувається.
За словами Олега Анатолійовича, раніше одним із головних способів донесення інформації до люду була радіоточка. В народі дротове радіо більш відоме як "Галя" або ж "брехунець". Та нині цей вид зв'язку уже став архаїчним – наприклад, на початку року в нашій області, за даними "Укртелекому", працювало всього 9 949 радіоточок. Та це не означає, що люди, котрі відмовилися від дротового радіо, не будуть оповіщені. У рятувальників є технічна можливість переривати сигнал регіональних та загальнонаціональних радіо- й телеканалів і вже через них інформувати людей про ситуацію в регіоні. Для передачі інформації використовують й гучномовці.
До слова, у деяких селах країни вони працюють постійно – ретранслюють програму Першого національного радіо. На Закарпатті таку систему практикують у мукачівському селі Іванівці. Як розповів голова сільради Михайло Мишкулинець, у центрах 3 сіл – Іванівні, Клячаново та С.Давидково у 2009 році встановили по гучномовцю. Та технічної можливості самим робити оголошення із приміщення сільради поки немає. Якщо треба буде звернутися до селян із повідомленням про надзвичайну ситуацію, то зроблять це через мукачівський вузол дротового радіо.
Та починається тривога, як уже згадано, зі звукових сирен. В Ужгороді такі знаходяться, наприклад, на площі Кирила і Мефодія (офісна дев'ятиповерхівка), на будівлі водоканалу, на площі Народній на Будинку профспілок. За словами Олега Гаврика, сирени географічно розміщені так, що коли запрацюють – їх почує все місто. До слова, у селах діє свій метод оповіщення – биття у церковні дзвони.
А у Мукачівському районі для інформування керівництва району та голів сіл про можливе лихо використовують й сучасну систему багатоканального оповіщення "Шторм". Вона призначена для автоматичних дзвінків до людей і передавання їм голосових месиджів. Тобто машина сама телефонує на номери місцевих абонентів. Людина на іншому кінці дроту бере слухавку і чує голосове послання. За словами першого заступника голови Мукачівської райдержадміністрації Василя Пашкуляка, роботою "Шторму" в районі повністю задоволені, систему уже не раз використовували для інформування жителів Мукачівщини про підняття в річках і потоках рівня води.
До речі, що стосується захисту від великої води, то закарпатські фахівці беруть участь у Програмі прикордонного співробітництва ЄІСП "Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна". Мета проекту, що триває із 2007 року до 2013-го, – забезпечити своєчасне оповіщення населення прикордонних населених пунктів з допомогою сучасних технічних засобів. В нашій області систему впровадять у селах та містах вздовж Ужа, Латориці та Тиси.
Зважаючи на те, що в області система оповіщення працює із 1988 року, логічним є запитання: а чи з нею все гаразд? Начальник відділу зв'язку та оповіщення Олег Гаврик каже: 15 червня її повністю перевірять, зокрема випробують усі засоби зв'язку та доведення інформації.
А ще, як відомо, обласні депутати затвердили Програму розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації цивільної оборони Закарпатської області. За 5 років на цю справу мають виділити майже 22 з половиною мільйони гривень. Згідно з планом, у 2013-2015 роках проведуть реконструкцію регіональної автоматизованої системи централізованого оповіщення нашої області.
У скептиків може виникнути питання: а для чого мати спеціальну систему в наш час технологій? Наприклад, написав у тому ж "Фейсбуці" короткий месидж – і за кілька секунд про це знають майже 100 000 людей – саме стільки користувачів наприкінці минулого року нараховувала закарпатська Інтернет-аудиторія. Або ж відправив товаришеві СМС і повідомив про небезпеку. До слова, нещодавно очільник МНС Віктор Балога озвучив ідею інформувати населення про погоду на кожен день саме за допомогою СМС на мобільний.
Та спеціалісти наголошують: у разі надзвичайної ситуації природного характеру і, тим більше, воєнного нападу мобільний зв'язок може зникнути. А закопані в землю кабелі не так легко пошкодити. Тож, коли що, уся надія з кимось зв'язатися – на стаціонарний телефон. І саме на базі такого зв'язку працюють системи оповіщення населення.
Ярослав Гулан