Шпага відкрила мукачівським фехтувальникам усю планету

На фехтувальній доріжці Пекіна дві дівчини з Миколаєва, а двоє з Хмельницького, котрі входили до олімпійської команди шаблістів нашої держави, подарували перше «золото» Україні.

Шпага відкрила мукачівським фехтувальникам усю планету

До здобутків на Олімпіадах раніше були причетні й закарпатці. Василь Станкович з Нового Давидкова став "срібним" на Іграх у Мехіко-68. Саме він прилучив до фехтування здібного односельчанина Василя Герея, довів його зі стін Львівського інституту фізкультури до перших висот, а потім і до звання майстра спорту. Такого ж звання домігся і брат нині покійного Василя – Анатолій. Обоє за визначні успіхи в тренерській роботі стали заслуженими тренерами України. Василь Герей ще й успішно тренував свого часу збірну Португалії.

В Ужгороді наразі є три центри, де культивується фехтування. Найперше – це Школа вищої спортивної майстерності (ШВСМ) на Швабській. Тут акумулюються відбірні сили обласного фехтування під пильним оком Анатолія Герея. Є ще ДЮСШ №1 і дитячо-юнацька спортшкола при "Динамо", яка успішно працює вже не один рік. Після десятирічної перерви знову взялися за фехтування в Мукачеві. Дитяча спортивна школа більш-менш працює і там.

У династії фехтувальників Гереїв – родинні корені з Мукачівщини. Батько народився в Старому Давидкові, а мама – в Новому Давидкові. Старші передали своїм синам головне – прагнення досягати всіх успіхів у кропіткому труді. Вони йшли цілеспрямовано і добилися багато, а свої вміння і енергетику передали дітям. Ось уже й Анатолій Герей-молодший став домінувати на світовій фехтувальній доріжці, паралельно навчаючись у Київському університеті фізичного виховання і спорту.

– За рубежем, – гордо усміхається Анатолій Васильович, – з ним вітається вся спортивна та тренерська еліта. Адже він майстер спорту міжнародного класу. Ми з Василем старались свого часу дійти до такого рівня, а малий, бач, переплюнув нас усіх. Нині Анатолій став третім на відбірних змаганнях у збірну України на чемпіонат світу, що пройшли в Харкові наприкінці минулого року. Там на міжнародному турнірі зібралися ліпші спортсмени нашої держави, Росії, Білорусі, Казахстану. А перед тим, у червні, на одному з етапів Кубка світу серед дорослих у Буенос-Айресі Толя став третім, порушивши всі світові прогнози щодо табеля про ранги. А на минулорічному Кубку України серед дорослих у тому ж Харкові хлопчина став першим мушкетером країни. Незабаром наш мушкетер вилітає в Італію на черговий етап Кубка світу в Леньяно.

Активності молодшому А.Герею вистачає, щоб не пропускати жодного зі значущих змагань. Скажімо, буде в Казані молодіжний чемпіонат Європи. Він і в ньому візьме участь, бо йому лише 21, і це дозволяється.

– А намір, звісно, у нас найголовніший – Олімпійські ігри, – повідомляє Анатолій Васильович. – Для цього до кінця року, згідно з виступами на етапах світового чемпіонату, слід посісти в світовому фехтувальному рейтингу не нижче 45-го місця. Це, думаю, нам під силу.

Так випускник Ужгородської гімназії приносить негласні "очки" рідному місту над Ужем з того часу, коли був ще в статусі юніора двічі третім на чемпіонатах Європи.

ФЕХТУВАЛЬНА ЗМІНА РАДУЄ КРАЙОВИХ ТРЕНЕРІВ

– Лава запасних у нас дій¬сно хороша, що свідчить про послідовну роботу зі спортсменами. За жіночим лідером Катериною Блохіною та Толею Гереєм підтягується молодь. У збірній команді України зараз виступають дві сестри – Аліна і Христина Рапинець (рапіра). Є два кандидати-шпажисти – Сергій Горецький і Влада Хорькова.

Сказавши це, А.Герей скупо усміхається, що з ним буває рідко. Його ж характеризує постійна вимогливість і до себе, і до своїх підопічних. Втішає його, що налагоджена система міцніє. Нові й нові успіхи повернули з інших сфер діяльності на улюблену фахову стежину знаних тренерів – майстра спорту міжнародного класу Сергія Горецького та майстра спорту Степана Дикуна. Незмінно працюють і далі оптимістичні чудові тренери Дмитро Петрус (шпага) та Оксана Рапинець (рапіра).

ДЕ ТИ, ОБЛАСТЬ МУШКЕТЕРСЬКА?

Тренери одностайно вважають, що при існуючих успіхах треба облишити локалізацію цього масового і цікавого виду спорту лише в Ужгороді з деяким проникненням у місто над Латорицею. Розвиток географії просто необхідний. Успіхи ж дадуть багатьом краянам не лише моральне та фізичне задоволення, але й принесуть при виграшах гонорари. Призові фонди великих фехтувальних турнірів немалі. Близько знаходиться Перечин. Там теж може знайтися чимало талантів. Необхідно небагато – ініціатива місцевої влади. Для тренувань вона має запропонувати спортзал, а тренери зможуть доїжджати.

– Можемо хоч відразу виділити зі свого кола молодих тренерів і для Чопа, – говорить А.Герей. – Ми ж за тривалий час тільки в Мукачеві відкрили дитячу спор¬тивну школу, а в Хусті – глухо: ні тренерських кадрів, ні спортсменів. Фізкультурний факультет при Ужгородському національному університеті маємо, то, відповідно, потрібно думати, куди потім направляти підготовлені кадри.
Сьогодні молодші ужгородські кадети (так називають у фехтуванні молодь) готуються до чемпіонату Європи в Австрії. Є для поїздки четверо перспективних талантів. А наш Толя Герей, починаючи цими днями з Італії, пройде інші етапи Кубка світу – в Таллінні, Швеції, Буенос-Айресі. Зараз він знаходиться в Кончі-Заспі – олім¬пій¬ській базі під Києвом – на зборах. Він гідно продовжує справу своїх дядька і тата, а ще вихованки Василя Герея – учасниці Олімпійських ігор у Барселоні та Атланті Вікторії Титової. Недарма ж і в обласному рейтингу його визначили серед ліпших спортсменів року.

Василь ЗУБАЧ для "ФЕСТу", Ужгород

 

20 січня 2011р.

Теги: Фехтування, спорт, Пекін


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи