Дзвони і клепало

Ніколи не забуду отой приємний густий і мелодійний голос великого арданівського дзвону, котрий три рази на добу невтомно озивався не тільки до моїх односельчан, а він сповіщав всім, хто знаходився в радіусі близько десяти кілометрів про початок трудового дня, про настання полудня, а також про закінчення дня. Односельчани говорили, що іноді у вітряну погоду могутній голос нашого дзвону було чути навіть в Іршаві та Мукачеві.

Дзвони і клепало

Іноді я теж чув голос великого дзвону, по­дібного до нашого, який лунав із монастиря в селі Великі Ком’яти, котре розташоване зовсім не близько від нашого села, аж за річкою Боржавою.

Коли ж несподівано в будь-який день разом із великим дзвоном лунав дрібніший пере­дзвін малих дзвонів, всім ставало зрозуміло – хтось у селі помер. Мені також запам’яталося, що сповіщаючи про смерть когось із добре знаних і шанованих односельчан, дзвони могли звучати особливо жалібно. А може це мені тільки так здавалося?

Про смерть дитини сповіщали три малі дзвони. Іноді їх було чути і коли в небі з’являлися чорні хмари сво­їми голосами вони від­ганяли від села грозу, яка могла нашкодити людям. У повітрі лунав тривожний голос великого дзвону – в село прийшла біда. Голос дзвону звучав настирливо – він скликав моїх односельчан кидати всяку роботу і братися за гасіння пожежі, яка раптово прийшла до когось із газдів. Розпорядок сільського звонаря (найбільше мені запам’ятався у здійсненні цієї місії Василь Хрипта, на прізвисько Васько) у неділю та святкові дні був трохи інакший – тут все залежало від того, яка молитва здійснювалась у церкві. 

Були впродовж року й такі особливі дні, коли всі сільські дзвони мовчали. Таке відбувалося в нашому селі перед самим  Великоднем – від страсного четверга до настання Світлої Неділі – Воскресіння Христового. Члени церковної двадцятки замовляли у найкращих майстрів-столярів так зване «клепало». Це був продовгуватий ящик із міцних дошок, який мав чотири ніжки і коловорот із ручкою назовні. Та частина коловорота, яка знаходилася всередині ящика мала на своїй основі поріжки, а зверху до ящика прилаштовувалась одним кінцем найміцніша і гнучка дошка, яка іншим сво­їм кінцем заходила у паз, вирізаний між поріжками валу. Коли хтось починав крутити за ручку, пристрій видавав густі звуки, ніби хтось вдаряв молотком по порожньому ящикові – клепав. То­му пристрій у нашому селі і називали – «клепало», і встановлювали його у Великодній четвер поряд із дзвонами під куполом дзвін­ниці.

Коли в церкві йшов молебень, торохтіння клепала моторошно звучало в притихлому селі  в очікуванні свята Воскресіння Сина Божого Ісуса Христа. У страсний четвер дзвони разом із клепалом звучали дванадцять разів, як символ відо­браження Христових мук під час його кривавого походу з важким дерев’яним хрестом на спині на гору Голгофу в Єрусалимі. А потім дзвони замовкали і озивалися тільки в суботу після півночі – після святкового проголошення священиком:

– Христос воскрес! Воістину воскрес!

Василь Кобаль, Заслужений діяч мистецтв України

22 квітня 2014р.

Теги: дзвони, клепало


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
/ 24Великий українець Срібної Землі
» Всі записи