Служителю храму Слова. Дмитрові Михайловичу Федаці виповнюється 70 літ

Людина цікавої і непересічної долі, він присвятив своє життя педагогіці й літературі. Після закінчення філологічного факультету Ужгородського державного університету відкривав таїну слова школярам на Донеччині, згодом навчав учителів, працюючи завідувачем кабінету виховної роботи та української мови й літератури Закарпатського інституту вдосконалення вчителів.

Служителю храму Слова. Дмитрові  Михайловичу Федаці виповнюється 70 літ

І увесь час прискіпливо вивчає красне письменство. Федаківські літературні портрети, літературознавчі та критичні статті, огляди, рецензії присвячені творчості зачинателів новітньої закарпатоукраїнської літератури – О. Маркуша, Ф. Потушняка, Л. Дем'яна, Д. Вакарова. Він аналізує творчість І. Чендея, П. Скунця,  В. Ладижця  і ще десятків письменників із Закарпаття, Буковини, Прикарпаття, Пряшівщини.
 
Більше двадцяти років редагував Дмитро Михайлович книги у Всеукраїнському видавництві "Карпати". Завдяки його старанням виходять у світ твори С. Пушика, П. Скунця, І. Чендея, В. Колодія, В. Вароді, В. Ігната, В. Кохана, Д. Кешелі, В. Густі та інших відомих авторів, які представляють сучасну українську літературу. Особливе місце у творчому доробку ювіляра посіла підготовка видань багатотомної тематичної серії "Бібліотека "Карпати", а згодом "Народної бібліотеки", яка потішила сучасних читачів творами Юрія Станинця, Марка Бараболі, Олександра Духновича.
 
Уже у ВАТ "Видавництво "Закарпаття" Дмитро Михайлович започаткував унікальну серію книг "Письменство Закарпаття". У планах – видати майже сто книг фольклору, народознавства, художньої літератури.  Два десятки книг уже вийшли друком. Серед них "Історія карпатських русинів" М. Лучкая, твори О. Духновича, О. Павловича, В. Ґренджі-Донського, Ю. Боршоша-Кум'ятського, збірники легенд, казок, переказів. Завдяки Д. Федаці читач уперше відкриває невідомі поезії Ф. Потушняка, Зореслава,  А. Патруса-Карпатського, які розширили уявлення про вишуканість крайової поезії.
 
Дмитро Михайлович, невтомний дослідник і популяризатор української літератури Східної Словаччини, його стараннями читачі мають змогу ознайомитись з творчістю І. Яцканина, І. Галайди, В. Дацея, І. Мацинського, Ф. Іванчова та інших провідних письменників цього краю.

Як справжній і невтомний служитель храму Слова, Дмитро Федака продовжує свою натхненну місію пропаганди рідного слова. За скромними рядками в книжкових анотаціях "укладач", "редактор", "автор статті"  криється його важка і наполеглива щоденна праця на царинах духовності. Дмитро Михайлович доводить, що закарпатська земля прекрасна не тільки своїми краєвидами, але й талановитими людьми, здатними творити велику літературу.
 
У ці радісні осінні дні, сповнені п'янкими запахами  садів і виноградів, письменники Закарпаття низько вклоняються патріарху видавничої справи за його подвижницьку працю, зичать йому міцного здоров'я, радості, людських гараздів і творчого натхнення.

З роси і води вам, Дмитре Михайловичу!

Невтомний Трударю, хай Бог допоможе здійснити ваші заповітні мрії і творчі плани, бо віримо: вони покликані творити духовну ауру рідної Срібної Землі.

Від імені письменницької громади – голова Закарпатської організації Національної спілки письменників України Петро Ходанич

29 вересня 2010р.

Теги: Федака, література, видавництво


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи