Хто ініціював непристойну бійку за місце глави УПЦ МП?

Привід для жорстоких боїв – це здоров`я митрополита Володимира, нинішнього предстоятеля УПЦ МП. Владика Володимир хворий…  Здавалося, православні владики, які декларують з амвона не тільки любов до Бога, але й до «своїх ближніх», були зобов`язані згуртувати свої лави. І, молячись за здоров`я митрополита Володимира, забути про всі розбрати, забобони і релігійні чвари.

Проте згуртована група ієрархів на чолі з митрополитом Одеським та Ізмаїльским Агафангелом (Савіним), схоже, почали інакше молитися. Чутно їхню молитву по всій православній Україні. Правда, дивна ця молитва: «Господи! Смерті прошу в тебе! Не відмов мені, адже Господи, не для себе прошу.!»

Тож навіщо їм організовувати релігійний переворот? Усувати митрополита Володимира від церковної влади? Очолювати церковну фронду? Займатися тривіальним релігійним рейдерством? Питається, чому Владика Аганфангел очолив похід проти Володимира?

Бо ж надто сильно «вмонтований» митрополит Агафангел у велике, світське життя і політику. Владику Агафангела більше знають за його скандальними шовіністичними, україноненависницькими політичними заявами і тісними стосунками з можновладцями, а не з богоугодними справами. Наприклад, заява Аганфангела: «Львів – це наша Чечня», - цілком тягне на звання першого расиста України, войовничого сепаратиста і припускає зустріч із прокурором. Не визнає він ні України, ні українського народу.

Але, щодо Росії, то тут – лестощі і догідливість. Чого лишень значать зітхання Агафангела про Путіна: «його піднесений християнський альтруїзм, помножений на природний розум, додає особливого шарму його багатогранній особі,… яка вже зайняла місце в російській історії серед найбільших її фігур». Як то кажуть, «не сотвори собі кумира».

Особлива любов у владики до українофобів. Як тільки церковна печатка УПЦ МП потрапила до рук Агафангела відбулася зустріч Костянтина Затуліна з митрополитом Агафангелом. Владика нагородив найтитулованішого українофоба «від імені Синоду УПЦ МП Орденом преподобного Нестора Літописця з формулюванням: «за особистий вклад у підтримку канонічного православ`я».  Ну як не пригадати, що екс-депутат Державної думи Затулін у свої студентські роки командував усіма університетськими «стукачами», і за віру в Бога виключав студентів із МДУ.

Якщо говорити про політичну складову цієї події, то 22 лютого 2012 року в Україні народилася релігійна структура, яка себе позиціонує повністю як ідеологічного лобіста інтересів Росії, а не України. В усякому разі, про це свідчать заяви тих, хто визначатиме релігійне життя УПЦ МП.

Рішення останнього Священного синоду, що пройшов 26 січня, без участі Блаженнішого митрополита Київського Володимира, фактично передбачає відсторонення його від будь-яких важелів управління церквою. Відкидаючи демагогію і словоблуддя ухвал високих зборів, Синод вирішив головне питання: питання влади! Зокрема, було знято зі всіх постів, виведено зі складу Синоду, архиєпископа Олександра (Дробинка), котрий, як відомо, був довіреною особою глави УПЦ МП, митроплита Володимира Сабодана, а у питаннях статусу УПЦ займав помірковану позицію, виступав, як і Сабодан за збереження автономії, представляючи відповідне «автономістське» крило у церкві.

Тож влада зараз зосередилася переважно в руках прихильників крила, зорієнтованого на ліквідацію автономії та повного підпорядкування УПЦ Москві. Усе це дало спостерігачам підстави говорити про „переворот“ в церкві, а самих „синодалів“ порівняти з ҐКЧП. Впадає у вічі, що контроль над церквою взяли архієреї, фінансовані відомим бізнесменом В. Нусенкісом, котрий ще на літньому Ювілейному Соборі УПЦ відкрито оголосив про те, що йде в опозицію до митрополита Володимира.

 (За матеріалами ЗМІ)

Теги: УПЦ МП, митрополит Володимир, православний

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати