До питання заснування Пласту на Закарпатті

Думка про те, що український Пласт на Закарпатті вперше був створений при Берегівській гімназії в 1921 році, сумніву не викликає. Але...

Степан Пап-Пугач, останній крайовий звітодавець і комендант Українського Пласту на Закарпатті, у своїй унікальній книзі “Пластовий альманах”, що написана з нагоди п’ятдесятиріччя українського Пласту на Закарпатті, 1921-1971 роки, і виданій у Римі в 1976 році, на перших сторінках описує загибель берегівського гімназиста-пластуна, оборонця Карпатської України, родом з Міжгірщини:

“Іван Кость родом з Синевира. Він добре знає цілу пограничну полосу від Польщі. Щоб боронити кордони Карпатської України від терористів, вступає до пограничної сторожі.

День 10 листопада 1938 р. Глибока ніч у Карпатах. Стукають у вікно Костя:

– Польські терористи напали на Торунь, в Прислопі зайняли пошту!

Іван Кость вискакує з ліжка. Скоро одягається. Бере в руки кріс і біжить. Стріли падуть з усіх сторін. Терористи вже обступили ціле село. Кость біжить рятувати. Його сягає польська куля. Він паде неживий”.

Таких сміливих, витривалих, самовідданих українських патріотів виховував берегівський і взагалі закарпатський Пласт. Коли над Карпатською Україною нависла смертельна небезпека, багато таких пластунів виступило на захист молодої держави і поклало своє молоде життя в нерівнім бою з ворогом.

Український Пласт на Закарпатті вперше виник в Берегівській гімназії.

 

Державна українська гімназія в Берегові (1920/21)

Після розпаду Австро-Угорської монархії 10 лютого 1920 року в м. Берегові розпочато навчання в українській гімназії, яку організовано в грудні 1919 року за розпорядженням Міністерства освіти Чехословаччини і називалася в той час “Руська державна реальна гімназія міста Берегова”. До неї на роботу направляють видатних педагогів, патріотів, демократів, різнобічно освічених людей європейського рівня, які добре знали скаутський рух Роберта Байден-Павелла в Англії і Європі.

Я можу назвати цих педагогів поіменно. Це – проф. Андрій Дідик, проф. Михайло Демчук, проф. Корнило Заклинський, проф. Ілля Кульчицький, інспектор Іван Гриць, Володимир Палятинський, який помер у 1925 році і похоронений у Берегові, це – проф. Еміліан Бачинський та директор гімназії Андрій Алиськевич. А як не назвати професора д-ра Василя Пачовського, пам’ятна дошка якому прикрашає будинок гімназії. Або як не згадати священика гімназії Кирила Феделеша, великого українського патріота, улюбленця молоді, який пізніше став членом Сойму Карпатської України. Усі вони були активними вихователями пластунів.

Думка про те, що український Пласт на Закарпатті вперше був створений при Берегівській гімназії в 1921 році, сумніву не викликає.

Відносно точної дати утворення пластової організації при Берегівській гімназії в різних джерелах відомості неоднакові, тому ми поставили собі за мету уточнити цю дату, хоч би тому, щоб знати, коли святкувати ювілей Пласту на Закарпатті.

У доступній нам літературі ми зустріли точнішу дату утворення Пласту.

У “Звідомленні Руської державної реальної гімназії в Берегові за 1921-1922 шк. рік” за редакцією директора Андрія Алиськевича на 12-ій сторінці сказано, що “Пласт або скавт заснований 1 септембра 1921”, тобто 1 вересня 1921 року. Цю дату можна ставити під сумнів з огляду на те, що 1 вересня – це ще в 1921 році період літніх вакацій. Шкільний рік ще не розпочався, бо, як указано на 3-ій сторінці цього “звідомлення”, приміщення ще в серпні-вересні ремонтувалися, навчання не проходило, дітей у школі не було. На стор. 4-ій там же вказано, що “вписи” в гімназію відбувались 25-28 вересня, додаткові іспити 26-28 вересня. Отже, шкільний рік можна було розпочати тільки 29 вересня 1921 року. Дату запізнілого початку навчального року вказує і Василь Пачовський в “увідомленні” за 1923-24 шкільний рік, де знаходимо короткий виклад історії Берегівської руської державної реальної гімназії.

Можна собі уявити, що дата 1 вересня – це помилка. Однак ця дата в річних зведеннях повторюється у різні роки.

Нарешті, можна собі уявити, що до початку навчального року декілька гімназистів, передусім берегівчан, під час канікул зустрілися з професором і організували пластову групу тим більше, що в першій пластовій групі згадується всього про 5 або 6 членів.

У вищезгаданому “Пластовому Альманасі” Степан Пап-Пугач подає іншу дату зародження Пласту в м. Берегові: “Подаємо дати заснування перших відділів Українського Пласту на Закарпатті, як вони значаться у звіті тодішнього референта при Головній управі скаутів на Закарпатті проф. Леоніда Бачинського з дня 25 квітня 1926 р. Цей звіт появився друком, як додаток до пластового журналу “Пластун-Юнак-Черкейс”, Ужгород, 1926, 4-ий річн., чч.З-4:

  • 1. 10. 1921 р. – Берегове, заложив проф. Андрій Дідик,

  • 25. 09. 1922 р. – Хуст, заложив д-р Володимир Комаринський.

  • 7. 02. 1923 р. – Ужгород, заложив проф. Остап Вахнянин

З цього ж джерела довідуємось, що “Пластові на Підкарпатській Русі дав почин гурток, заложений у Берегові дня 1 жовтня 1921 року… Першим окружним звітодавцем у Берегові був директор Андрій Алиськевич, провідниками проф. А. Дідик, проф. М. Демчук і проф. К. Заклинський. Коли дир. Алиськевич від’їхав до Ужгорода (осінь 1922 p.), окружним звітодавцем назначено його наслідника дир. Гриця, (див. “Пластун”, 1923, ч.1).

Попри проф. Андрія Дідика найбільші заслуги для берегівського Пласту має проф. Корнило Заклинський, довголітній провідник пластового відділу при гімназії.” (3)

Далі у восьмому розділі “Альманаху” – “Визначні пластові діячі” – Степан Пап-Пугач на перше місце з пластових діячів Закарпаття ставить Андрія Дідика і про нього пише:

“Проф. А. Дідик, як професор гімназії у Берегові, заложив перший пластовий відділ українського Пласту на Закарпатті, тому заслужено його уважаємо основоположником Українського пласту на Закарпатті…

Він дуже любив молодь і вже на весну 1921 р. зачав робити старання, щоб при берегівській гімназії заложити Пласт. Так дня 17 травня 1921 р. покійний заложив перший руський (український) пластовий відділ у Берегові, що був першим руським (українським) відділом Пласту на Підкарпатській Руси.” (4)

Отже, маємо третю дату утворення пласту – 17 травня 1921 року. Проти останньої може говорити та практика, що ця дата відноситься до попереднього 1920-1921 навчального року. Однак у річному повідомленні за попередній 1920-1921 навчальний рік про таку подію, як організація Пласту, нічого не згадується, хоч у таких повідомленнях досить детально фіксувалися всі події року. Де ж правда, яка дата правдива?


Пласт на Закарпатті, невідомий відділ, 1930 рр.

Вважаємо, що до певної міри кожна дата близька до правди. Якщо уявити, що створення першої пластової організації при Берегівській гімназії було не одноразовим актом, а довготривалим процесом від весни до осені 1921 року (можливо, не кожний раз запротоколованим), у якому створювались окремі пластові гуртки в різних класах або групах, і який завершився 1 жовтня 1921 року.

Підтвердженням цього може бути публікація берегівського гімназиста, активного учасника Пласту, скаутмайстра-сеньйора Федора Савчура, який кінчив спеціальну Лісову школу для пластових провідників і під час другої світової війни емігрував до Америки. У “Віснику Карпатського Союзу” за січень-березень 1972 року в статті “Берегово – перший осередок Пласту на Закарпатті” він пише:

“Український Пласт на Закарпатті розпочався в місті Берегові, де восени 1921 року, при Державній Реальній Гімназії, основано перший пластовий курінь ім. полк. І. Богуна.

Організаторами його були тогочасні гімназійні професори: Андрій Дідик, Михайло Демчук, Кирило Заклинський та директор Андрій Алиськевич. Перший курінь складався з близько 30 пластунів і пластунок, між якими знаходимо братів Домбровських, А. Двуліт, братів Гриців, Цуперяка, Ластовецького, Володимира Мороза, Володимира Комаринського, Магди Гриць, Гані Коссак та інших”.

Таким чином, наведене засвідчує, що і активний учасник берегівського Пласту, пластовий провідник Федір Савчур вважав початком Пласту не пластові групи з 5-6 пластунів, а створення пластового куреня з 30 пластунів, яке завершилося 1 жовтня 1921 року.

Тому датою зародження українського Пласту при берегівській гімназії на Закарпатті доцільно вважати саме цей день.

Текст подано з доповіді Федора Савчура під час Міжнародної конференції

в рамках проведення 1 Всеукраїнського скаутського джемборі в Невицькому,

24 серпня 1996 р.
11 грудня 2015р.

Теги: Пласт

Коментарі

Адмін 2017-09-05 / 23:56:03
Юра, час написання коментаря технічно обмежений. Ви не можете писати його годину, потім піти їсти борщ і знову продовжити.
Якщо коментар велики, напишіть його у Ворді і просто вставте. Тоді введіть правильний код і коментар опублікується.
Удачі)

Юра 2017-09-05 / 23:49:45
Маю детальний звіт роботи Берегівської гімназії за 1925 рік. Описана чисельність Пласту і усі заходи. Прізвища. Писав детальніше, але мені було скасовано ніби за невірне число. Було їх 50 хлопців і 10 дівчат. Мова збірника практично українська з цікавими особливостями. Практично, як наша галицька.

Юра 2017-09-05 / 23:43:01
А тепер вірне число?

Ник! 2015-12-27 / 08:35:16
Цикаво знати на який мови проводилося навчання в гимназии? Чому автор не обмовився хоч словом для бильшои ясности.

iя/ яф 2015-12-17 / 18:03:29
Іван Гриць Дуда(1911-2000) ніякий не словацький письменник . Він був і залишається своєю творчістю український письменник Словаччини. Писав він по-українськи і тільки по-українськи!

світлана 2015-12-17 / 10:32:54
Інспектор Іван Гриць - "Почесний гомадянин Берегова", активний учасник державотворчих процесів часів Карпатської України, пластун, актор української трупи в Берегові, яка вперше в Закарпатті поставила "Наталку Полтавку"І.Котляревського, батько словацького письменника Івана Дуди та активного українця, вже покійного Миколи Івановича Гриця.

Сотник 2015-12-17 / 08:02:04
Браво-крига скресла! Це напевно одна з перших документованих розвідок української історії нашого Берегова.А ще чекають на свого дослідника історія гімназії, історія Сокола, Просвіти,Пеагоіческого общества, організації ОУН чисельністю понад 30 членів і т. д.І все це Берегове часів Т.Масарика.

Олег, Берегово 2015-12-16 / 23:53:59
Дякую за матеріял, не знав про таку сторінку рідного міста.


Андрій Ребрик
Публікації:
...і про джерела...
/ 1Поезія Василя Гренджі-Донського у Пластовому Альманасі, 1976
/ 1І редактор, і духовний побратим…
/ 6Увесь архів міжвоєнного пластового часопису "Пластун" доступний онлайн
/ 2Від Великого Бичкова до Клівленда: цікаве про пластові прапори
In memoriam. Небесна сотня
/ 2Пам`ятай про #Крути
/ 1Відео з закарпатськими пластунами 1936 року
Що стояло на озброєнні Карпатської Січі?
/ 1Августин Волошин. 140
Євромайдан. Ужгород
/ 1Актуальність, що перевірена часом
/ 4Відкриваючи архіви: радіовиступ 1936 року в Кошицях
/ 2Василь Федак: з історії спорту на Закарпатті
/ 2Йосип Бокшай і становлення Пласту на Закарпатті
/ 4Український пластовий музей в Клівленді
/ 4З архівів: щоб не припадало пилом
/ 4Моя Карпатська Україно: Зореслав
/ 1Герої Карпатської України: Олександр Блистів-”Гайдамака”
/ 4У пам`ять про Івана Марґітича
/ 4Легендарний подвиг героїв Крут
/ 27Як відзначали день Злуки в Карпатській Україні, 22 січня 1939
/ 4Ужгород стане першим містом в Україні, до якого приїде Вогонь з Вифлеєму
/ 4Відійшов на Вічну Ватру Василь Маркусь
/ 2Як "Чічки" Чорногорою мандрували
» Всі записи