Від Вальпургієвої ночі — до «Мир, труд, май!»

Із історії

Мало хто знає, що Першотравень має давні язичницькі корені. Мешканці Стародавньої Італії поклонялися богині Майі, покровительниці землі й родючості. На честь неї останній весняний місяць був названий травнем (себто маєм), а  першого числа влаштовувалися народні гуляння.

День міжнародної солідарності трудящих в такому форматі, до якого ми звикли, відзначають уже понад 120 років. Першого травня 1886 року в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники оголосили страйк і поставили вимогу до власників фабрик зробити 8-годинний робочий день. Зупинилися всі підприємства, люди цілими сім'ями вийшли на вулиці, а захід очолили члени Міжнародної робітничої асоціації. Третього травня, щоб зірвати страйк, господар заводу, біля якого зібралися протестуючі, найняв штрейкбрехерів, які влаштували сутичку з мітингуючими. Прибула поліція, відкрила стрілянину, внаслідок чого шість робітників було убито, а 50 поранено. Наступного дня на площі Хеймаркет у Чикаго відбувся мітинг протесту проти поліцейської розправи. П'ятьох організаторів першотравневої демонстрації та страйку засудили до страти, але це не зупинило робітників, і вони продовжили свою боротьбу за скорочення робочого дня.

Після цих подій I Конгрес II Інтернаціоналу (попередника Соцінтерну) в Парижі на честь загиблих у Чикаго ухвалив щороку відзначати 1 травня масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог.

"Мир, труд, май!"

У Росії в 1917 році, після Лютневої революції, Першотравень уперше відсвяткували відкрито: мільйони робітників вийшли на вулиці з гаслами: "Геть міністрів-капіталістів", "Уся влада Радам", "Геть імперіалістичну війну!". Згодом, уже після Жовтневої, свято стало офіційним: цього дня проводилися демонстрації трудящих і військові паради (перший першотравневий парад РККА відбувся 1918 року на Ходинському полі). На другий день, як правило, в усій країні проходили "маївки" — масові святкування на природі. В епоху "розвиненого соціалізму" відзначення Першотравня в СРСР перетворилося на формальний та обов'язковий захід. Організовані колони трудящих простували центральними вулицями міст і селищ під бравурну музику, з гучномовців виголошували політичні гасла, а з трибун, установлених біля головних адміністративних будівель, демонстрантів вітали керівники КПРС, представники влади, передовики виробництва, ветерани, почесні громадяни. Велася трансляція по місцевих теле- і радіоканалах, а головна демонстрація країни проходила на Красній площі Москви. Як правило, участь у першотравневих заходах для трудящих була обов'язковою і контролювалася керівництвом підприємств. Так на відміну від західних країн, де вони переросли в карнавальні дійства, першотравневі демонстрації в СРСР мали суто соціально-політичний характер.

Українські першотравневі традиції

1 травня в Києві святкували ще в ХVІІ ст. у Києво-Могилянській колегії. Ректори та професори привезли цю традицію з Європи, де навчалися замолоду. Викладачі та студенти зранку йшли на гору Щекавицю, що над Подолом, а за ними тягнулися торговці бубликами, пиріжками й цукерками. Гуляння починалися зі студентських вистав, на них запрошували отців міста, шанованих міщан, церковників, родичів та знайомих. Потім студенти грали в ігри та співали хором, а викладачів і почесних гостей ректор частував вином в окремому наметі.

Коли на початку 1780-х Щекавиця відійшла під міське кладовище, відзначення 1 травня перенесли в Шулявський гай на околиці міста, а маївки перетворилися на пиятики. Тож у середині ХІХ ст. Київська духовна академія, що постала замість Могилянки, перенесла свої першотравневі розваги подалі від Києва — на академічну дачу на Борщагівці, міські ж маївки залишилися на Шулявці. Кияни брали на них випивку, закуску, ставили самовари, згодом у моду ввійшли пікніки невеликими компаніями. На початку ХХ ст. під виглядом першотравневих гулянь київські більшовики почали проводити свої зустрічі на Чорториї посеред Дніпра та в Голосіївському лісі.

В Україні День міжнародної солідарності трудящих уперше був відзначений 1890 року у Львові. На зламі століть відбулися першотравневі сходки, мітинги і страйки в Чернігові, Катеринославі, Кременчуці, Одесі, Черкасах, Ужгороді, Сімферополі та Києві. А 1 травня 1900 року в Харкові пройшла перша в Україні велика політична демонстрація, в якій узяли участь 10 тисяч осіб. Так, у Російській та Австро-Угорській імперіях, у складі котрих знаходилися на той момент землі сучасної України, маївки мали яскраво виражене політичне забарвлення.

Закарпатські маївки

Їх наші краяни відзначають здавна, щоправда, тоді зміст цього свята був зовсім не той, до якого звикли ми. Традиційно в ніч із 30 квітня на 1 травня хлопці ставили на ворота будинку, де жила дівчина, "маївки" — прикрашені барвистими стрічками та квітами берізки — на знак того, аби восени вона чекала на сватів. Деревце простоювало приблизно тиждень — до найближчої неділі, зняти його дівчина запрошувала парубків, а потім пригощала їх.

Політичні ж маївки на Закарпатті з'явилися згодом. Як розповів наш дописувач Юрій Туряниця, у 90-х роках ХІХ ст. в Ужгороді були створені перші соціал-демократичні організації, що входили до Угорської соціал-демократичної партії, а на підприємствах міста — перші професійні союзи будівельників, друкарів, мебльовиків та ін., які стояли на захисті прав трудящих, адже діяльність робітничих організацій суворо переслідувалася владою. Профспілкові активісти перебували під наглядом поліції, а в окремих випадках їх заарештовували. Проте робітничий рух у місті продовжував набирати обертів. У 1899 році в Ужгороді День міжнародної солідарності трудящих відзначили вперше, а святкування відбулося біля села Невицького. Тут улаштували мітинг, а після нього міська організація соціал-демократичної партії провела маївку. Відтоді святкування Першого травня стало традицією трудящих обласного центру, змінювалися тільки місця його проведення.

1 травня в різних країнах

 Міжнародний день солідарності трудящих у Росії 1992 року перейменували у День весни і праці, в Англії відзначають Белтейн — стародавнє кельтське свято вогню. 1 травня — одне з найважливіших шабашів сучасних відьом і чаклунів, а на Гавайських островах — свято танців День Леї. В Казахстані відзначають День єдності народів республіки, в Канаді — День ховраха, в США — День дитячої охорони здоров'я, а Франції — День конвалії. На переконання фінських селян, опівночі останнього дня квітня не залишається жодної вершини горба, на якій не сиділи б демони й чаклуни, саме тому там 1 травня — День святого Вальпурга.

• • •

Цьогоріч українці на "першотравневі" відпочиватимуть із 30 квітня по 3 травня. На свята не будуть працювати школи та дитячі садки, тому батькам варто заздалегідь подбати не лише про власне дозвілля, а й своїх дітей. Так, відзначення 1 Травня в Україні можна виправдати з історичних міркувань: традиція, 70 років радянської влади, ностальгія. Але чому аж два дні? Є ще не визнаний офіційно, але зрозумілий аргумент про весняно-польові роботи на дачах та городах. Та чи не природнішим було б віддати один святковий день на користь Великодня, якщо вже так прагнути до збереження загальної кількості вихідних днів у році?

• • •

1 травня — свято лише для 25% українців

Лише 25% українців вважа­ють 1 травня великим свя­том, свідчать результати за­га­льнонаціонального опиту­ван­ня, проведеного соціологіч­ною службою Центру Разум­кова.

Ще 43,6% опитаних вважають цей день звичайним святом, та­ким як і інші офіційні свята. 25,2% респон­дентів вважають 1 травня зви­чайним вихідним днем, а не святом. 3,6% опитаних висловили думку, що цей день має бути робочим.

Решта респондентів вагалися з відповіддю.

Найчастіше 1 травня великим свя­том вважають люди у віці від 60 років і старші (38,1%), а найрідше — молодь у віці від 18 до 29 років (14,7%).

Олексій Мегела

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати