Святослав Вакарчук: Кому тут тюрма, кому – Дольче Віта

Кожного дня звичайні українці стикаються з несправедливістю – маленькою, великою, гігантською. Запитайте людей на вулиці, що вони думають про справедливість у нашій державі, і вони розсміються вам просто в обличчя.

Святослав Вакарчук: Кому тут тюрма, кому – Дольче Віта

В Україні не існує дверей, у які може постукати проста людина, щоб звернутися за справедливістю. Зате існує безліч балконів, з яких їй голосно зачитають, що законно, а що ні.

Закон став настільки цинічним поняттям, що люди перестали сприймати його всерйоз. Справедливість стала настільки рідкісним явищем, що люди перестали вірити в її існування.

Між законом і справедливістю утворилася величезна яма, така, як на українських дорогах весною. І якщо високопосадовці, топ-політики чи олігархи навчилися цю яму обходити, перестрибувати або перелітати у своїх власних інтересах, то для простого українця вона перетворилася на прірву.

Звичайні громадяни стоять на березі Закону і бачать, як берег Справедливості віддаляється від них все далі.

Люди бачать, як багатіють чиновники, що живуть на "одну зарплату", і відчувають сум, коли їхні власні родичі емігрують, бо не мають перспектив прогодувати родину.

Бачать, у якому розкішному одязі ходять політики, що борються "за права простих людей", і відчувають розпач, коли не можуть купити зимові чоботи своїй дитині.

Бачать, як можновладці летять на фешенебельні закордонні курорти "скромно відпочити з родиною", і відчувають злість, коли їм самим не вистачає грошей навіть для поїздки в Карпати.

Бачать, як по спеціально виділених для автобусів лініях мчать мерседеси з "народними представниками", за якими поспішають джипи з охороною, поки всі звичайні громадяни стоять у заторах. Стоять разом з автобусами, яких зігнали з виділених для них же ліній. Про відчуття в цей момент навіть писати зайве...

Люди все бачать. І все відчувають. І оскільки берег Справедливості все віддаляється, часом вони не витримують і скачуть у прірву. Забуваючи про Закон. Не в змозі дотягнутися до Справедливості.

Не треба бути соціологом, щоб розуміти це, достатньо просто кожного дня ходити українськими вулицями.

Ми перетворилися на суспільство, яке зневажає Закон, але не вірить у Справедливість.

Така ситуація не просто болюча, вона небезпечна для країни. Якщо ми як держава хочемо вижити та стати здоровими, вихід один – нам потрібні Справжні Зміни!

Справедливість має стати основним принципом. Їй на допомогу повинні прийти здоровий глузд та патріотизм. Саме ці три поняття мають стати трьома китами, на яких стоятимуть зміни.

Найважливішою реформою, яка може принести нам більше справедливості, є реформа судової системи. Ось три конкретні кроки, які варто зробити якомога швидше.

По-перше, слід здійснити повне оновлення суддівського корпусу.

Зробити це можна лише позбавивши старих суддів можливості контролювати відбір нових. Сьогодні Вища кваліфікаційна комісія суддів – орган, що номінує нових суддів, прямо чи опосередковано контролюється старим суддівським корпусом.

Це ж стосується Вищої ради правосуддя, конституційного органу, що покликаний забезпечувати незалежність судової гілки влади.

Покажіть мені того, хто сьогодні повністю довіряє українським судам? Я хочу познайомитися з цією людиною. Підозрюю, якщо такі й є, то це або самі судді, або члени їхніх родин.

Не можуть органи з такою довірою оновлювати самі себе! Це не лише несправедливо, це суперечить здоровому глузду.

Добір суддів треба доручити тим, кому найбільше довіряє суспільство. Якщо винести за дужки армію і церкву, то на сьогодні це дві категорії: міжнародні експерти та волонтери і громадські активісти.

Представники громадського сектору та міжнародні професіонали з бездоганною репутацією мають отримати провідну роль під час обрання нових суддів. Натомість вплив старих суддів повинен бути зведений до мінімуму.

Роль суддів має стати експертною, оскільки вони є носіями певної інституційної тяглості, але аж ніяк не визначальною.

Хтось обов’язково скаже, що "більшість суддів, обраних суддями" – європейський стандарт. Це правда. Але правда й те, що ситуацію в Західній Європі не можна порівнювати з ситуацією в Україні. У них до суддів – висока довіра. І їхня професійна спільнота не діє, як каста.

Реформа Верховного Суду показала – стара система не оновить сама себе добровільно. Як хірург, що не зробить складну операцію собі. Судді приречені бути упередженими, бо боятимуться зробити самим собі боляче.

Тому склад ВККС та ВРП повинен бути змінений виходячи з принципів справедливості, здорового глузду та патріотизму.

До речі, пропозиція деяких політиків обирати суддів на загальних виборах є небезпечним популізмом у сьогоднішніх українських реаліях. Ви знаєте, як ми обираємо депутатів-мажоритарників. З суддями буде все те ж саме, тільки в квадраті. Національний фестиваль гречки...

По-друге, слід добитися довіри українського та іноземного бізнесу до наших судів.

Без цього не буде ні інвестицій, ні дешевих кредитів, ні інновацій. Люди, які вкладають гроші в економіку України, мають бути впевнені – їхні права забезпечені, а контракти перебувають під надійним правовим захистом.

Саме тому слід всерйоз подумати про залучення авторитетних іноземних суддів до ведення справ в Україні. Це, в першу чергу, стосується господарських справ, а особливо – апеляцій та касацій.

Не треба боятися "втрати суверенітету", яким так лякають адепти старих порядків. За 27 років судочинства таких "суверенів" ми вже втратили все, що могли. Зрештою, ті рідкісні успішні справи, що стосувалися інтересів України, як-то Нафтогаз проти Газпрому, або єдина справа проти топ-корупції – справа Лазаренка – розглядалися іноземними суддями.

Крім того, для розгляду комерційних спорів слід залучити як присяжних авторитетних правників, делегованих представниками бізнесу.

Результатом, серед іншого, стане поява судових рішень, які не просто карають одну зі сторін, роблячи позивача та відповідача ворогами, а сприяють пошуку компромісу між ними. Це, в свою чергу, покращує бізнес-клімат у країні.

По-третє, слід створити умови, за яких судді будуть боятися займатися корупцією.

Спочатку, знову ж таки, оновити склад касаційного суду. Він має отримати повну довіру суспільства. Далі, якщо якийсь суддя першої інстанції матиме велику кількість справ, повернутих після касації, це має стати підставою для розгляду його/її дій тією ж таки ВККС. Якщо розгляд покаже упередженість або незаконність дій судді, то його/її має бути негайно звільнено.

Чесні суди необхідні ще й для того, щоб ми могли позбавитися від такого явища, як олігархи.

Ні, я не проти багатих. Навпаки, талановиті успішні бізнесмени – запорука зростання економіки. Але лише тоді, коли вони грають за правилами, обов’язковими для всіх.

Не може той, чий бізнес підпадає під спеціальну регуляцію, впливати на політику через власні ЗМІ та контрольовані фракції в парламенті.

Олігархів потрібно позбавити впливу на політичні рішення, що торкаються їхнього власного бізнесу та монополій, що паразитують на ренті.

Пам’ятаймо, найбільшою перепоною, як і найбільшим рушієм будь-якої реформи, є люди! Саме відсутність політичної волі "людей минулого" стала причиною неефективності багатьох реформ. Саме завзяття "людей майбутнього" має зробити нашу країну справедливою.

Хто ж такі ці люди майбутнього?

Це люди, які не бояться викликів.

Люди, які люблять свою країну.

Люди, які готові не роздумуючи жертвувати власними інтересами заради інтересів усього суспільства.

Люди, чиє минуле не стане зашморгом на їхній шиї.

Люди, які вірять у справедливість і готові за неї боротися не на білбордах, а в житті.

Як наші воїни-герої, а не як засмаглі політики на віллах і яхтах.

При цьому всім нам дуже важливо усвідомити, що основна місія таких "людей майбутнього" полягає не в тому, щоб зайняти місце "людей минулого", а в тому, щоб привести до влади Справедливість, яка разом зі Здоровим Глуздом і Патріотизмом стануть Законом.

Законом, що буде важливішим за волю будь-кого чи з минулого, чи з теперішнього, чи з майбутнього.

Законом – одним для всіх. І для президента, і для домогосподарки.

Святослав Вакарчук

28 вересня 2018р.

Теги: Вакарчук, закон, справедливість

Коментарі

Вуву 2018-09-29 / 07:00:28
А чому б ні ? Вакарчук цікава кандидатура ... Як на тлі інших висуванців ...тойі самойі люлі косатойі чи грища ... Чи педраса.
Свойі гроші він заробив концертами ... Він не бідний . скоріше самодостатній ... Але і не олігарх.
І насамкінець ... Можуть зявитись ще якісь цікаві кандидатури... І до нового року.

СВОБОДА 2018-09-29 / 00:15:31
По-перше, як може керівник одного з провідних українських банків не бути з кланово-олігархічної системи ? Наївно думати по інакшому. Ющенко на момент свого висуненя встиг посидіти на багатьох кріслаХ, і на такому також. По-друге, а що повинні казати кандидати ? Те, що хоче слухати народ, "вічно хотящий справедливості", як Ви кажете. Ось вони всі й обмежені в обіцянках одними рамками, і обіцяють те, що від них чекають. І Вакарчук також.

Горожанин 2018-09-28 / 23:50:02
Ющенко не був з кланово - олігархічної системи ... А Вакрчукові і не треба з ними нічого ділити , основна задача яка на нього покладається , це захист олігархів від вічно хотящого справедливості народу .
От і все . І вже пішли такі месиджі аювід нього ... Та я не проти багатих , я за те ...ну і - бла - бла ...за все хороше проти всього поганого....

СВОБОДА 2018-09-28 / 23:39:01
Пане Горожанин, ми всі прекрасно знаємо, що більшість кандидатів завжди отримували і отримують гроші з трьох кланово-олігархічних кошарок, котрі танцюють Україною вже третій десяток років поспіль. Звідти ж і всі говоруни кормилися, і багато дечого іншого в нашому королівстві з того робилося. Але завжди вибирали ж не талановиту птицю, а межи собою свого ж. І хава нагіла у офісах не зупинялася ні на мить. Вакарчук же з ними не пирував і не дерибанив. На сьогоднішній момент я іншого варіанту серед пропозицій не бачу. А час не йде, а тікає.

Горожанин 2018-09-28 / 22:41:41
не будьте наївні пане СВОБОДА , як не як за спиною уже два Майдани .На Померанчовому була птиця-говорун , на останньому кровавому було декілька птиць , а виграла зовсім інша , але теж талановита птиця розмовного жанру з гаслом "жити по-новому " ....живем ...Вакарчука штовхають , звичайно що в рот йому вкладають і будуть вкладати правильні месиджі . Шось не дуже хочу щоб в офісах Пінчука , Кононенка танцювали " Хава нагіла " ...

СВОБОДА 2018-09-28 / 21:50:35
Пане Горожанин, саме гідність Вакарчука і Руслани полягає в тому, що вони пішли з того кодла. Бо інакше вони самі стали б співучасниками отих клептократів при владі, як такими стали ті що залишилися чи ті що мовчать як німі. Вакарчук не був при владі, значить не обкрадав нашу країну та український народ. Всі інші кандидати вже так чи інакше, крім Зеленського, вже були коло державного корита, і вже цим себе скомпроментували, про що ми можемо судити, знаючи наші українські реалії. Але на відміну від Зеленського, зробив себе сам.

Горожанин 2018-09-28 / 21:07:04
Все би нічого , та от біда проект " Вакарчук - політик " це проект Пінчука , узгоджений з Банковою . Вакарчук уже був депутатом , але звідти скоро втік , напрошувалося інше слово , але " втік " теж підійде .Вакарчук не має ніякої своєї команди , вірніше є , це хлопці з групи " Океан Ельзи " . Все !
до СВОБОДА ; ніяких він би радикальних змін не зробив , ніяких . Не для того його проштовхують .

СВОБОДА 2018-09-28 / 17:08:29
Я перший піду за ним, якщо радикальні зміни в українських суспільних інституціях будуть поєднані з безумовною європеізацією міжетнічних та культурних відносин української держави, з одночасною відміною УСІХ регресивних та деградаційних "інновацій" останніх років в усіх сферах життя українського суспільства.


Спецтема
Публікації:
/ 1Трагікомедія реакцій на "трагедію" у Гельсінкі
/ 2Керівник МВС Аваков взяв у заручники всю країну - Сергій Лещенко
/ 3Марш поліцейського свавілля
/ 1Володимир Горбулін: "Європейськими мають бути не лише амбіції, а і вчинки"
/ 3Денис Бродський: Наша влада – професійні покидьки, які працюють проти нас
/ 12Mr. Petro Incognito: Порошенко витратив на тижневу відпустку на Мальдівах $500 000
/ 2"Рука Держдепу". Хто і як "рятував НАБУ"
/ 8Ренесанс кума Путіна. Медведчук отримує фінансові та політичні дивіденди як від Москви, так і від Києва
/ 1Чи переживе Верховна Рада осінь? Погляд зсередини
/ 5Директор Transparency International: Ми не бачимо розслідувань щодо чиновників та впливових і заможних людей, причетних до корупції
/ 3Країна на паузі, або Місяць на роздуми Порошенка
/ 2Заборонити не можна дозволити
Справа №1. Влада не сприяє слідству у справі розстрілу Небесної сотні
Прокачати партнерство: як «Газпром» перетворюється на спонсора українського газового хабу
/ 3Війна і бізнес. Як друзі Порошенка контролюють мільярдні замовлення Укроборонпрому. Ч.1
Е-декларації: чорний діамант Авакова, церква Матвієнка і мільйони БПП
Ювілейне. Що відбувається і чому так повільно?
Віктор Трепак: "Я передав до НАБУ докази тотальної корумпованості влади"
/ 1Фінішна пряма
/ 11Подвійне життя Президента
/ 1Петро Таланчук: Усі зусилля влади націлені на будівництво України без українців
/ 10Нафта вже по $26: Для Росії це не криза, це – П****Ц
Мурашиний "вир смерті" українського політикуму
"Губернатори" на виборах: адмінресурс партії Порошенка?
/ 2Про вибух гранати, повноваження президента і революції
» Всі записи