Як повідомили на сторінці Великолучківської громади, народився Віктор Васильович Микита в селі Ракошино. Разом з дружиною виховував сина, мріяли про світле майбутнє, про кращі часи, раділи життю. Але цим мріям не судилося збутися - в плани втрутилася війна…
З поклику серця та відчуття справедливості Віктор став на захист держави та українського народу. Разом з побратимами брав участь у важких боях на Донецькому напрямку. Здавалося б, попереду ще довге життя. 28 березня Віктор востаннє попередив родину, що не буде на зв’язку кілька днів, але так з цього бойового завдання і не повернувся… Бій поблизу населеного пункту Часів Яр став для воїна останнім. Життя Героя обірвалося 30 березня 2024 року. До останнього подиху Віктор був вірний військовій присязі, українському народові, своїм переконанням та цінностям.
Віктор Микита був добрим сином і братом, чудовим чоловіком і люблячим батьком. Життя захисника обірвалося у розквіті сил. У цьому році Віктору мало б бути 32…
Прощалися з Героєм у рідній домівці в селі Кайданово.
Чин похорону відбувся у Свято-Василівській церкві (УПЦ Московського патріархату) села Кайданово.
У захисника залишилася молода дружина та син.