На Закарпатті родить найраніша українська полуниця

У Великій Копані на Виноградівщині Закарпатської області Ганна Явицька збирає полуницю на власному городі

Село Велика Копаня Виноградівського району розташоване за 100 км від Ужгорода та за 12 км від райцентру. Селяни займаються садівництвом та городництвом. Вирощують тут ранню картоплю, капусту, перець, помідори. Та найосновніший продукт городництва — полуниця. Нею в місцевих господарів засаджено від 5 до 20 сотих городу.

— У селі на 1000 дворів у двохсот із них вирощують полуницю, — каже війт Великої Копані Василь Пилип, 54 роки. — Це один із основних способів заробляння грошей наших людей. Хто не їздить на заробітки за кордон, той порається на городі. А заробити на полуниці можна. Деякі великокопанці за сезон заробляють по 5–6 тисяч гривень — гроші для села неабиякі.

76-річна Ганна Явицька майже 50 років вирощує ягоди. Що три-  чотири роки висаджує молоду розсаду. Під полуницею — 15 сотих городу.

— В кінці лютого — на початку березня, як розтане сніг, виходжу на город, — розповідає жінка. — Обкопую вручну кожен рядочок. На підмогу кличу онука Альошу. Потім приносимо із лісу сухого листя і обсипаємо ним рядки: коли ягоди будуть дозрівати, не набиратимуться із землі калу.

15 років тому в Явицької під полуницею було 40 сотих.

— Але потім услабла за ягодою доглядати. Почала висаджувати інші культури, — додає жінка. — Картоплю, капусту, цибулю, помідори, огірки.

Перший врожай полуниць на Виноградівщині цьогоріч з’явився в середині травня.

— Хоч цілу весну дощило, у двадцятих числах мая зачервонілися перші ягоди, — хвалиться Явицька. — Ми з Олексиком зібрали два кошики і — на трасу. Тут пролягає дорога Мукачево—Івано-Франківськ, то багато камійонів, легковушок їздять. Зупиняються і купують ягоди за будь-яку ціну. Перші продавали по 25 гривень за кіло. Їздив онук і до Хуста — там на ринку тоже файні гроші за ягоди давали.

Сезон на полуницю триває з травня до кінця червня. Пік уже пройшов, тому ягоди подешевшали.

— Сьогодні онук продавав по 10 гривень, — Ганна Іванівна бере миску і прямує на город. — А завтра майже по вісім будемо віддавати, бо ягід тепер навалом на ринках. До кінця сезону ціна впаде до трьох-чотирьох гривень. Хоча в прошлому році за п’ятку віддавали. Але торік багато цвіту змерзло — урожай малисьме слабий.

На 5 сотих городу в Ганни Явицької висаджена молода полуниця. Вона ще не така густа, як та, що має вже по три роки. Щоб зекономити землю, Ганна Іванівна висадила поміж нею цибулю.

Господиня зриває великі темно-червоні ягоди. Запитую, як називається сорт полуниці.

— Се мадярські ягоди. Розсаду привезли нам з Угорщини. Але сього року їй минає три роки, тому треба буде поновлювати. Інакше — на другий рік вродить слабо.

Купувати молоду розсаду Явицька не планує. Каже, що на початку липня повисмикує із землі молоді вусики, які пробилися із землі біля старої полуниці.

— А в кінці серпня город скосимо, — каже жінка, — на тому місці перекоплемо, перегноїмо коров’яком і висадимо молоду ягоду.

За сезон Явицька збирає з городу до 400 кг полуниці.

— Ягоди дозрівають поетапно: що три дні, — каже. — Вони корисні: багаті на вітаміни, залізо, мідь. Допомагає і хворим на сердечні, судинні хвороби. У мене рідко ноги болять, хоч уже за плечима й сімдесятшістка. А все тому, що полуницю їм — вона захищає від болю в суглобах.

Часто на Виноградівщину приїздять перекупники з Ужгорода, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей, Києва.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати