Познайомити світ із Винами Срібної Землі – головна мета ГО "Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття", – Олександр Гарновдій

Об’єдналися заради успіху

У 2021 році вперше на Закарпатті була створена громадська спілка «Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття», учасниками якої стали громадські організації регіону, що об’єднують виноробів, виноградарів та виробників дистилятів.

– У складі Асоціації – 6 засновників: 5 спілок виноградарів та виноробів і одна – виробників дистилятів.Загалом, асоціація об’єднує близько 80 виноробів та виробників дистилятів, – розповідає голова ГО «Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття» Олександр Гарновдій.

Основні завдання, які визначили для себе члени Асоціації, – підвищувати рівень якості продукції, популяризувати якісні вина Срібної Землі та дистиляти на ринку країни і за кордоном, реалізовувати ідеї  щодо законодавчих ініціатив, які сприятимуть розвитку галузі.

Єдина спільнота виноградарів та виноробів краю прагне заявити про себе як про виробників вина, що відрізняється від класичних французьких та італійських вин своїми ароматами, смаками, що повинні ідентифікуватися як вина Срібної Землі.

Варто зазначити, що Асоціація – добровільне об’єднання, і вона існує на ентузіазмі її членів. Олександр Гарновдій каже:

– Звичайно, є певні  потреби, для вирішення яких залучаємо добровільні внески від членів нашої Асоціації.

В Асоціації є декілька основних орієнтирів, за якими вона діє. Перший – це покращення якості вина як харчового продукту. Другий – популяризація вина як гарного та вишуканого  напою, підвищення культури споживання вина. Третій – відродження традицій культури та історії, ментальності.

– Ще один орієнтир – легалізація винних виробництв. Коли ми починали працювати, в області було всього лише 3 ліцензії. Сьогодні маємо вже 16 ліцензованих виноробень, а можливо, й більше.  Ми намагаємось створювати умови , щоб наші колеги легалізувалися і працювали за законом, – говорить Олександр Гарновдій.

Ще одним викликом для членів спілки стало створення регіональної дегустаційної комісії. Основне завдання комісії – перевіряти якість вин перед тим, як вони потраплять на поличку магазина чи ресторану. До складу комісії ввійшло понад 30 представників різних установ та організацій, які пройшли попереднє навчання і належну сертифікацію, що дає право визначати приналежність вина до географічного зазначення.

Співпраця з FAO та IPRSA

Олександр Гарновдій розповідає:

– У 2024 році команда вибудувала плідну співпрацю з міжнародними організаціями FAO та IPRSA (проєкт ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства»). У межах цієї співпраці нам вдалося взяти участь у багатьох грантових програмах. Гранти отримали більшість виноробів, які тепер працюють. Сума гранту становить 10 і 25 тис. доларів, відповідно до умов. І це дало сильний поштовх для покращення матеріальної бази виноробень.

Спочатку, каже Олександр Гарновдій, винороби раділи, що отримали можливість і можуть нарешті придбати необхідне обладнання, саджанці, шпалеру для виноградників тощо. Але дуже швидко вони зрозуміли, що ще більше їм не вистачає знань. Не менше як 90 % виноробів – це люди старшого покоління, які, стверджує Олександр Гарновдій, не мають базової освіти та знань із виробництва вин за сучасними технологіями. Отож, Асоціація звернулася до фахівців FAO із проханням організувати для виноробів навчання. Вже другий рік фахівці FAO щомісяця приїжджають на Закарпаття і читають виноробам лекції та проводять  практичні заняття. Асоціація спільно з FAO та IPRSA  на 2024 рік розробила курс навчання з переробки винограду та виготовлення вина, який складається з 12 турів, по одному щомісяця.

– Сьогодні ми вже чіткіше бачимо помилки, яких припускаються у виробництві вина, і розуміємо базові процеси, необхідні для ефективної роботи з виноградом та вином, – стверджує Олександр Гарновдій.

Перша на Закарпатті лабораторія для визначення якості напоїв

Ще одна перемога Асоціації у 2024 році – відкриття в регіоні сучасної лабораторії з визначення параметрів якості напоїв. Проєкт вдалося реалізувати під егідою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) і благодійних внесків виробників напоїв. У лабораторії за сприяння компанії «Донау Лаб Україна» встановлено сучасне обладнання від відомих європейських виробників Anton Paar та Gibertini, загальна вартість якого становить близько1,5 млн грн.

– У нас сьогодні є обладнання, на якому члени Асоціації можуть вимірювати необхідні параметри і відповідно коригувати процес виноробства. Це автоматичний дистилятор, автоматичний густиномір для визначення екстрактивності та об’ємної частки етилового спирту, титратор для визначення вмісту вільної та загальної сірки, кислотності й ваги, – розповідає Олександр Гарновдій. – За допомогою такого обладнання ми зможемо вимірювати у вині екстракт, спирт (як у готовому продукті, так і під час бродіння), сірку вільну й загальну, кислотність, летючу кислотність. Потужність лабораторії – не менше як 8 зразків у день. Ці аналізи допоможуть виноробам контролювати якість вина ще під час його дозрівання.

Географічне зазначення «Вина Срібної Землі» – феномен, що об’єднує людей

Виноградарство в Україні умовно можна розділити за двома головними регіонами: Південь, де своя специфіка винограду і вина, і  Закарпаття з кардинально іншою специфікою.

– У нас, – говорить Олександр Гарновдій, зовсім інші базові дані, починаючи від ґрунтів, кількості сонячних днів, клімату та інших чинників. Отож, враховуючи все це, а також тенденції у світовому виноробстві та гастрономії, ми вирішили зареєструвати географічне зазначення (ГЗ) «Вина Срібної Землі». Це важливий крок для  виноробів краю, який свідчить про готовність розвиватися, вдосконалюватися та працювати за європейськими технологіями.

У 2024 році ГО «Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття» провела два конкурси вина – «Червене вино–2024» і «Вина Срібної Землі–2024». Вина оцінювали, використовуючи систему оцінювання Gustos Life і технологію блокчейн. Весь процес оцінювання відповідав вимогам OIV (Міжнародна організація виноградарства і виноробства). Окрім того, всі зразки пройшли хімічний аналіз. Фахівці та члени Асоціації сомельє України, які раніше також оцінювали закарпатські вина, тепер відгукувалися про них як про вина, що стають якіснішими, чистішими. Це свідчить про те, що винороби намагаються підвищити якість вина та розвивати свій регіон.

– Робота над підвищенням якості вин – головний складник нашої стратегії розвитку. Якість має підвищуватися завдяки вдосконаленню матеріально-технічної бази та впровадженню сучасних технологій. Все це органічно формує зміст нашого ГЗ. Мені приємно бачити, як підвищилася якість вин колег-виноробів, котрі відвідували навчання від FAO. Тому, на мою думку, ми йдемо правильним шляхом. Найважливіше те, що ця робота сприяє формуванню впізнаності вин на ринку. Ми прагнемо, щоб туристи, які відвідують наш край, шукали  саме Вина Срібної Землі. Кожен винороб повинен мати свій стиль. Треба, щоб у кожному вині можна було впізнати винороба. А ГЗ необхідне для того, щоб у кожному індивідуальному вині знаходити спільне.

У форматі роботи з географічним зазначенням Асоціація провела влітку в Мукачеві конференцію «Вина Срібної Землі: філософія, стратегія та перспективи розвитку ГЗ».  Кожен виступ на конференції був спрямований на те, щоб довести важливість ГЗ «Вина Срібної Землі», окреслити особливості теруару та стилістичні відмінності вин, об’єднаних цією назвою. ГЗ «Вина Срібної Землі» означає створення конкурентоспроможного бренду, який базується на історичних, культурних та природних особливостях регіону, а також на впровадженні стандартів якості та інноваційних підходів у виробництві та маркетингу вин.

Що ще дасть виноробам географічне зазначення «Винам Срібної Землі»? Приклад наводить Олександр Гарновдій:

– Коли ви берете в руки пляшку вина «Шампань», то розумієте, що це ігристе вино,  виготовлене в Шампані, і що воно не може бути дешеве. А якщо на пляшці написано «Коньяк», то ми знаємо, що це винний продукт дистиляції, виготовлений у провінції Коньяк, який теж має відповідну якість і ціну. На щось подібне в майбутньому розраховуємо й ми.

Перше ГЗ в Україні було зареєстроване на Закарпатті. Воно має назву «Гуцульська овеча бриндзя», яку виготовляють у високогір’ї. Сировари розповідали, що раніше було дуже важко продати кілограм бринзи навіть за 180–200 грн. Проте сьогодні вони вже продають свою бринзу під ТМ «Гуцульська овеча бриндзя» по 700–800 грн/кг. І ще важливо: виробників бринзи є багато, але сьогодні лише четверо дотримуються вимог cпецифікації ГЗ.

– Подібна ситуація може бути і в «Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття». Тобто коли ГЗ «Вина Срібної Землі» буде зареєстровано, це не означає, що всі винороби будуть робити  вина за специфікацією ГЗ. Я думаю, що впродовж першого року вимогам відповідатимуть вина кількох виноробів. А через 3–4 роки, є надія, у кожного закарпатського винороба буде в асортименті принаймні одне вино із ГЗ «Вина Срібної Землі», – додає Олександр Гарновдій.

Іще приклад. Навіщо щороку понад 2 мільйони туристів відвідує Токай – містечко, яке має менше ніж 30 тисяч населення? Адже там виготовляють лише три сорти вина. Але яких!.. І весь світ їде туди, щоб скуштувати саме це вино.

– Головна наша мета – домогтися не формальної реалізації ГЗ, а реальної. Щоб створити платформу для відпрацювання особливого стилю вин, які будуть притаманні нашому регіону. Зробити «Вина Срібної землі» впізнаваними й відомими. І коли людина зі Львова чи Києва буде спеціально їхати в Ужгород, Мукачево чи Берегово для того, щоб скуштувати «Вина Срібної Землі», я буду вважати, що мету, яку ми ставимо перед собою, досягнуто!.. – підсумовує Олександр Гарновдій.

Теги: вино, винороб, дистилятор, асоціація, зазначення, Гарновдій