Скільки біди наробили вовки лише протягом осені-2007—зими-2008: заїли отару овець на Свалявщині, покусали двох чоловіків на Ужгородщині, давали про себе неодноразово знати й на Тячівщині, Воловеччині, Великоберезнянщині. З чим пов’язано таке нашестя? Про це «Закарпатка» спитала в заступника начальника управління лісового господарства у Закарпатській області Володимира Машури.
Володимире Миколайовичу, знаю, що ситуація із вовками в нашій області доволі критична...
- Так, це правда. В регіоні сьогодні нараховується 128-130 особин вовків при відстрілі 40—50 тварин у рік. Це в загальному дуже велика чисельність, якщо порівняти із 70-ми роками минулого століття, коли цих хижаків було 20—25 на всю область. При тому, що ще стільки ж мисливці відстрілювали. Ще треба взяти до уваги, що, крім вовка, на Закарпатті нараховуються майже всі види лісових звірів, які мешкають на території України: рись, куниця, ведмідь, лисиця, заєць, косуля, кабан, олень...
Якщо вовки справді так небезпечно розмножуються, то чому мисливці не відстрілюють їх?
- На це є декілька причин. Головна – в нас дуже багато заповідних зон, в яких заборонено будь-яке полювання. Це й Карпатський біосферний заповідник, і Національний парк «Синевир», Національний парк «Стужиця»... Саме ці території є відтворюючою зоною для вовків. Крім того, багато людей вже сьогодні б'ють на сполох і домагаються, щоб хижака занесли до Червоної Книги України. Вони не задумовуються, наскільки це небезпечно. Порівняйте, на території Словаччини живуть усього 10—15 особин вовків. Цих звірів там періодично цивілізовано відстрілюють. А в нас: із 128-ми вовків – 30 самок. А одна тільки самка приводить від 3 до 7 маленьких вовченят за один раз. Додайте сюди 120 дорослих голів. Цифра – одне слово – катастрофічна
Хіба заповідники – єдина причина, чому чисельність вовків так стрімко росте?
- Не тільки. В нас ще спостерігається надто велика міграція вовка на територію області. В першу чергу з Румунії, котра має також дуже велику чисельність цих хижаків. І якщо наші мисливці й відстрілюють 50 особин у рік – це не вирішує проблеми. Бо відтворення йде саме через міграцію.. З такими темпами ми досягнемо плакучої чисельності вовків.
Останнім часом хижаки почали все нижче спускатися до населених пунктів. Невже вони перестали боятися людини?
- Я не стверджую, але здогадуюся, що на Закарпатті побільшало вовкособак. Через надмірну кількість безпритульних псів, які часто відлучалися в гори, вони схрещувалися з хижаком і ми отримали вже новий вид вовків. Котрі не так бояться людей, більш пристосовані до нас. Вони більш сміливі. Щоб дізнатися, наскільки це відповідає реальності, ми провели дослідження: відправили в Польшу на експертизу аналізи. Але відповідь поки що не прийшла. Самі подумайте, щоб колись в Ужгородському районі були вовки так, як це тепер? Вони почали нападати на худобу прямо на обійсті людей. В Лютій, наприклад, собак забрали, у Воловці – прямо з ланцюга зірвали пса. І найбільша наша проблема – ми вже не можемо контролювати чисельність вовка.
Чи траплялися випадки в області, щоб вовк позбавляв людей життя?
- На щастя такого на Закарпатті за тридцять років моєї роботи не було. Восени минулого року, правда, у Киблярах хижак напав на людей. Але все обійшлося покусами. Потім, знову ж таки, виявилося, що вовк був скажений. Взагалі для вовка анормально нападати на людину. Він це робить лише тоді, коли з ним вступають у бій, бо по своїй природі він уникає зустрічі з людиною.
І навіть в такій плачевній ситуації ті, хто захищає хижаків, не бачать загрози в подальшому співіснування людини і вовка?
- Навпаки. В нас виникла нова проблема: якщо раніше мисливці могли полювати на вовчих логовах, то тепер захисники хижаків домоглися, щоб заборонити відстріл на логовах, відстріл вагітних самок, малих вовченят... Природоохоронна діяльність – це добре. Але вона повинна мати якусь межу, котра б коригувала подібні ситуації. Та в нас складаються навіть гірші ситуації, коли ми годуємо вовків корисними мисливськими тваринами, які ми спеціально пестимо, вирощуємо. За 2007 рік жертвами вовка стали 80 копитних – кабанів, косуль та оленів. А взамін отримуємо, як зараз в області, епізотичну ситуацію по сказу, головними розповсюджувачами чого є, звичайно, хижі тварини, у тому числі й вовки. Щоб запобігти подальшому масовому розмноженню хижаків, у кожному районі створено бригаду по відстрілу вовків.