Солотвинські провалля на Закарпатті

 - Страшна вирва утворилася десь за сто метрів між головним і допоміжним вентиляційними копрами стовбура шахти, - розповів заступник селищного голови Солотвини Янош Кочерга. - Протягнулася б вирва ще кілька метрів - могла б поглинути весь промисловий об'єкт висотою у чотири поверхи, у котрому, до речі, розташований гуртожиток для робітників. 

На місце події прибула районна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на чолі із заступником голови Тячівської райдержадміністрації Василем Каганцем. Запросили фахівців з обласного центру. Констатували: на шахті N 9 в результаті провалу грунту пошкоджена залізнична колія підприємства. На небезпечній відстані від провалля - лінія електричних мереж резервного живлення шахти N 8 та Солотвинського водоканалу. На момент провалу грунту на шахті N 9 проводилися монтажні роботи з встановлення насосів для відкачування води. Монтажні роботи, зрозуміло, терміново було припинено, людей піднято з шахти на поверхню. Територію провалля огороджено, спуск людей у шахту заборонено. При непрацюючих насосах рівень води в шахті N 9 у середньому зростає на 30 сантиметрів щодоби. 

Комісія констатувала також, що протягом минулого року подібні карстові процеси активізувалися також на території селища. Скажімо, в урочищі Чорний Мочар провалля мало розміри 100 х 80 х 30 метрів, а в січні цього року розрослося вже до 250 х 100 х 40 метрів. До речі, відстань від цієї вирви до найближчого багатоповерхового будинку - 120 метрів. 

Який же вихід із небезпечної ситуації? Районна комісія відповіді на це не дала. Кажуть, не в її компетенції. Вона лише накреслила тимчасові заходи, виконання яких повинно дещо сповільнити руйнівну ситуацію унікального солерудника та не менш цінної лікувально-курортної місцини, якою є Солотвина.

Глобальні пропозиції щодо вирішення проблеми може дати лише наука. При підтримці державної влади. Розпочати це мають спеціалісти Українського державного науково-дослідного інституту гірничої геології геомеханіки та маркшейдерської справи НАН України, що у Донецьку. До речі, саме він і курирує солерудник. Інститут має провести додаткові й глибокі дослідження, щоб встановити причину просідання землі. 

Я мав розмову з місцевими науковцями, які також займаються солотвинською проблемою. Один із них - Федір Шандор - завідувач кафедрою Ужгородського національного університету. 

Насамперед, наголосив він, слід враховувати, що Солотвина - карпатський населений пункт, а наші гори - молоді, до цього часу в них проходять природні "будівничі" процеси. Отож тут щодня відбуваються землетруси силою 1-2 бала за Фарингейтом. Місцеві люди до цього звикли настільки, що таких порухів земної поверхні не відчувають. 

Отже, коливання грунту - перша з причин зсувів та проваль. Але не єдина. Інша причина пов'язана з розвитком тут промислового виробництва, каже співрозмовник. У дев'ятнадцятому та у першій половині двадцятого століття сіль у копальнях видобувалася так званим крапельним способом. Тобто шахтарі начеб "занурювалися" у пласт, не знищуючи його оболонки. Тому вода не потрапляла у штольні і не розчиняла породу. За радянських часів донецькі фахівці впровадили у Солотвині шахтовий спосіб отримання продукції з-під землі, котрий, до речі, застосовується на вугільних і солевидобувних шахтах Донбасу. Там порода спеціальним довгим буром вибирається відразу вся, оскільки тамтешні місця - маловодні, до того ж на кам'яне вугілля вода аж ніяк не впливає, не вимиває й соляні поклади. У Солотвині ж - бурхливі підземні потоки, "гуляє" старе річище Тиси. Тому зруйновані шахтовим способом соляні залишки - вимиваються водою, внаслідок чого утворюються пустоти. Це і є причиною утворення карстових проваль.  

- З появою у краї лікувальних закладів, - продовжує Федір Федорович, - у яких люди позбуваються завдяки солотвинській солі алергії, різноманітних дерматологічних хвороб, як гриби після дощу, тут стали "виростати" лікувальні "точки" на квартирах

солотвинців, набудованих швидкісними методами готелях, мотелях, де розміщаються прибульці, оскільки діючі державні заклади не в спромозі вмістити їх, особливо влітку. Людей же потрібно не просто десь розмістити, а й забезпечити їм елементарні побутові умови. А оскільки у Солотвині нема каналізації, нечистоти зливають будь-куди, звідки вони потрапляють у підземні місця, наповнені покладами солі. Вони ж розчиняються, мігрують під землею, також сприяючи утворенню карстових порожнин.

Подумалося: природа не прощає нехлюйства, варварсько-споживацького ставлення до неї. Рано чи пізно вона жорстоко карає недбальців. Розплачуватися доводиться надто дорогою ціною. Зокрема, в тій же Солотвині. Вживати заходів треба негайно. Щоб не сталося ще більшої біди. 

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати