Закарпаття: Перша спроба здати замок "Паланок" в оренду не вдалася

Туристи фотографуються на території Мукачівського замку

— Здати замок в оренду довелося через поганий стан будівлі, — розповідає виконувач обов’язків міського голови Золтан Лендєл, 61 рік. — Фортеця потребує реставрації, інвестор допоможе зберегти історичну пам’ятку.

Замок XIV–XVII століть розташований на горі вулканічного походження заввишки 68 м на околиці міста. Площа фортеці 14 тис. кв. м. Умовно замок поділяють на три частини — Верхній, Середній і Нижній. У Верхній — найстарішій — розташований історичний музей, а дві нижні — пустують. До 1990 року там було професійно-технічне училище. Саме тут влада міста планує розташувати готельно-туристичний комплекс.

— Спочатку ми вирішили встановити щомісячну орендну плату в розмірі 170 875 гривень, — веде далі Лендєл. — Але тепер знизили її до 25 тисяч, щоби знайти інвестора. Замок віддамо в оренду до 1 січня 2056 року. За перші п’ять років орендар повинен реставрувати фортецю на 10 мільйонів гривень. Там можна розташувати ресторан, готель високого рівня. А оскільки торік у замку відкрили екуменічну церкву, де можуть проводити вінчання священики будь-якої конфесії, фортеця стала ще привабливішою для туристів.

Серед додаткових умов договору — створення близько 300 робочих місць. Міська рада наполягає, щоб інвестор почав реставрацію фортеці не пізніше ніж за дев’ять місяців від дати визначення переможця. А Верхній замок і надалі має лишатися у власності комунального господарства Мукачевого. Його територія облаштована, відреставрована, і там проводять виставки творів мистецтва. Поки що музей утримує себе сам.

— Колись я побував у Кобурзі в Німеччині в тамтешньому замку, — каже Золтан Лендєл. — Німці мені радили: ”Віддайте свій замок всього за гривню в оренду й побачите, що це дуже вигідно”. Так! За кордоном ця практика широко розповсюджена, а в нас — поки що новизна. У таких масштабах, як ми плануємо, не орендується жодна українська фортеця. Я думаю, якщо наш досвід буде успішним, його запозичать інші міста України, де є замки, — припускає виконувач обов’язків мера. — Тим більше, що обидва нижні яруси порожні, як звідти пішла княгиня Ілона Зріні.

Жителі Мукачевого новину про фортецю сприймають добре.

— А чому б ні? — каже 48-річна Марія Варга. — Тепер у стінах ”Паланку” вітер гуляє, а як прийде інвестор, то, може, хоч толк буде. Тим паче, що замок не продається, а тільки орендується.

— Із плюсів оренди те, що Середній ярус Мукачівського замку потрібно ремонтувати, — розмірковує історик із Ужгорода Сергій Федака, 43 роки. — Адже там колишні казарми. Із мінусів — хочеться, щоб інвестори змогли витримати історичний стиль будівлі, а не перетворили її на ”кічуган”.

Найяскравішою правителькою замку була Iлона Зріні

Мукачівський замок був збудований для охорони торгових і воєнних шляхів. Один із них проходив через Верецький перевал і називався Великими руськими воротами. Мукачівська фортеця мала охороняти кордони Київської Русі за Карпатами. Найяскравішою правителькою замку визнано княгиню Ілону Зріні, яка майже три роки боронила угорський Паланок від австрійських військ, тому стала для Європи уособленням жіночого героїзму. Турецький султан Мехмед IV нагородив її спеціальною грамотою, яку більше ніколи не давали жінкам.

Теги:

6 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати