Противники мовної норми українського закону "Про освіту" доводять в Страсбурзі, що українська влада обмежує вивчення як мов меншин, так і державної мови.
Відповідні пам’ятки поширюють в понеділок в коридорах Палацу Європи, повідомляє зі Страсбурга кореспондент "Європейської правди".
У брошурах, які роздають депутатам, стверджується, що українське законодавство є найгіршим у регіоні. Наводяться приклади Сербії, Румунії, Словаччини, Угорщини, Молдови та Польщі.
При цьому, як можна побачити, поширюється вочевидь неправдива інформація про відсутність середньої освіти мовою національних меншин в Україні.
Автори документа також ствердують, що Україна створює не лише перепони для навчання представників нацменших їх рідними мовами, але також "заважає вивченню української мови".
Зокрема, їх претензією є те, що представникам меншин викладають українську як рідну мову, а не як іноземну. На їхню думку, саме через це, а також через неналежну кваліфікацію вчителів угорці на Закарпатті мають погані результати ЗНО з української.
"Новий закон про освіту знищує школи з викладанням мовами меншин", – йдеться у пам’ятці.
Документ не містить вихідних даних щодо автора, але виходячи з його змісту можна припустити, що він підготовлений представниками Угорщини.
Як відомо, 12 жовтня в ПАРЄ буде ухвалена резолюція щодо мовної норми освітнього закону. "Європейська правда" раніше повідомляла, що в асамблеї вже визначили, хто готуватиме доповідь з цього питання.
Нагадаємо, 25 вересня президент Порошенко підписав закон "Про освіту", яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта. Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.
Читач 2017-10-10 / 16:57:28
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Надзвичайна гостра реакція Угорщини на новий Закон України «Про освіту», який передбачає впровадження української мови як навчальної і в угорськомовних школах, викликає зрозумілі порівняння з тим часом, коли Закарпаття входило до складу Угорщини.
Які умови були створені тоді для розвитку українського шкільництва? Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва? (При цьому слід зважити, що українців в Угорщині було півмільйона – в кілька разів більше, ніж нині є угорців в Україні).
У державних школах лише державна мова
Отож, закон ще 1879 року про навчання угорської мови у закладах освіти гласив: «Необхідно, щоб кожен громадянин отримав відповідну можливість для засвоєння угорської мови як державної». (Саме такими і є аргументи української влади нині).
Читаємо угорський закон далі: «В сільській, церковній чи іншій публічній народній школі на посади вчителя, помічника чи тимчасового вчителя можуть прийматися лише особи, що здатні навчати угорської мови». ( Це до питання, чи можуть нинішні угорськомовні вчителі Берегівщини навчати свої предмети українською мовою. За угорським законом, їх навіть не прийняли би на роботу, якби вони цього не вміли).
І підсумок закону: «Кваліфікаційні дипломи можуть бути видані лише в тому випадку, якщо той, хто складає іспити, в достатній мірі володіє угорською мовою». (Себто, не знаєш державної мови, диплом не отримуєш).
Із останньої чверті ХІХ століття мадяризація українського шкільництва на Закарпатті велася шаленими методами. Всі державні школи стали угорськомовними. Лише церковно-приходські школи, утримувані самими громадами, могли бути іншомовними. Однак у державних школах навчання було безплатним. Внаслідок цього кількість україномовних шкіл скоротилося до мізеру. І тут ідеться лише про початкову освіту, бо середня і вища була всуціль угорськомовною. (Український Закон «Про освіту» забезпечує початкову освіту мовами національних меншин, чого угорці не дозволяли в державних школах).
Але і цього угорському уряду було мало. В 1914 році він видає розпорядження, щоб вивчення української мови в церковних народних школах обмежити лише трьома роками. В державних школах, яких була абсолютна більшість на Закарпатті, вона навіть не вивчалася. (Український закон дає право вивчати мову національної меншини протягом усього навчання).
І нарешті – останній акт «турботи» про національну меншину. У 1916 році мадярський уряд примусово перевів навчання української мови у школах з кирилиці на латинку. Всі підручники, церковні книги, газети починають друкувати лише латинкою (Що би сказали закарпатські угорці, якби їх перевели на кирилицю? Ото би було крику на цілий світ! А влада Угорщини саме так вчиняла з українцями).
Угорщина Першу світову війну програла, і Закарпаття відійшло до Чехословаччини. Інакше би за якихось 20-30 років півмільйона українців насильно би перетворили на «греко-католицьких мадяр».
Тотальна заборона української мови
Але на цьому освітня історія з Будапештом не закінчилася. Бо у 1939 році Угорщина знову окупувала Закарпаття, вже як союзник Гітлера. Щоправда, за двадцять міжвоєнних років у краї виросла нова інтелігенція, сповнена національної свідомості, і змадяризувати півмільйона закарпатських українців стало значно важче.
Але угорська влада і тут взялася до роботи із завзяттям. Українську літературну мову було заборонено як таку, українські книжки вилучено з бібліотек і навчальних закладів (частина з них по-варварськи знищена), ліквідовано українські видавництва та організації. Знову відбулося перейменування населених пунктів, мадяризація українських прізвищ та імен у документах.
Але оскільки перетворити закарпатських українців на угорців в один момент не виходило, то Будапешт поставив собі за мету спочатку створити тут новий народ – «угроруський». Угорський намісник на Закарпатті у 1940-1941 роках Міклош Козма особисто взявся контролювати створення окремої місцевої мови. «Угроруська мова настільки примітивна, що її можна розвивати в будь-якому напрямі», – писав він.
Заміна місцевих вчителів на вихідців із корінної Угорщини
За кілька років другого угорського пришестя кількість «угроруських» гімназій зменшилася із 5 до 3. Натомість угорських зросла з 1 до 4. (Це при тому, що українців було утричі більше).
Кількість горожанських шкіл з «угроруською» мовою навчання скорочено вдвічі і майже при всіх відкрилися угорські паралелі. Учительські семінарії реорганізували на двомовні, але і в «угроруських» паралелях багато предметів викладалося угорською.
У селах, де жила бодай горстка угорців, народні школи переводилися на угорську мову. А там, де угорців не було, поспішно відкривалися угорськомовні класи. За два роки кількість учнів в «угроруських» середніх школах зменшилася на четвертину, але Міністерство внутрішніх справ вважало, що і це число є зависоким і має знизитися ще на третину.
Місцевих вчителів замінювали приїжджими, яких присилали з центральних районів Угорщини і котрі не знали жодної слов’янської мови. Ясна річ, що навчати вони могли лише угорською. У 1940 році таких вже було 70% у школах краю.
26-27 червня 1942 року на нараді представником Міністерства культу та освіти Угорщини було порушено питання, щоб на територіях, небезпечних з угорської точки зору, поступово переходити на угорську мову викладання.
До речі, на угорську мову і літературу у всій системі шкільництва відводилося найбільше годин, а викладали їх тільки вчителі, прислані з Угорщини.
Наджупан Ужанської жупи Шіманфалві 15 квітня 1940 року підписав розпорядження (під грифом «Цілком таємно») адресоване бургомістру Ужгорода, яким заборонив видавати на руки читачам міської бібліотеки книги, друковані російською, українською і чеською мовами, і зобов’язав щокварталу передавати йому прізвища тих, хто цікавився такою літературою. З березня 1941 року будь-які «угроруські» матеріали, представлені до друку на території Закарпаття, можна було друкувати тільки з дозволу Ужгородської угорської королівської прокуратури.
А ось цитата заступника начальника окружного військового командування І. Вар’ю: «В угорських національних інтересах, щоби в Ужгородській державній гімназії угорські викладачі з корінної Угорщини складали 100%. Сьогоднішніх «угроруських» викладачів слід замінити надійними угорськими, що будуть виховувати «угроруську» молодь».
Але і в Другій світовій війні Будапешт програв. І Закарпаття вирвалося з його цупких «братніх» обіймів.
А закінчити цей історичний огляд хочеться цитатою того ж Міклоша Козми, угорського намісника Закарпаття: «Державні школи необхідні, бо в них навчання, ясна річ, ведеться державною мовою».
Чи не так, панове з Будапешта?
Цімбор з Уйлока 2017-10-10 / 11:19:00
Мадяри відпрацьовують вказівки кремля. Коротка бесіда
Олег 2017-10-10 / 07:39:50
До Форестера....Льотчик пише реальність.
Вуву 2017-10-10 / 05:39:57
Іще одна брехня ... Школи не знищуються ... Школи залишаються дітям .
Вуву 2017-10-10 / 05:36:46
Льотчик ... Ти напиши сіяртову ... хай вони почнуть моніторити тих ... хто має хунське громадянство а хунійі податків не платить ...
Зате будуть іти і голосувати на виборах за орбана так ... як ті хуни що податки платять .
вуву льотчику 2017-10-10 / 04:37:08
Ти нам "америку не відкрив" ... Ти краще розкажи нам про шляхи вирішення цих проблем . Чи в тебе є якісь інші альтернативні думки ... Візійі .?
форестер 2017-10-10 / 00:56:34
Льотчик, не фантазуй :)
льотчик 2017-10-10 / 00:43:39
Як ви все застрягли на цих мовних питаннях, не вже не бачите, що ця проблема тільки для відведення очей від головних питань. Вам кинули шматок кисті, а ви все гризете і гризете. А поки ви гризете йде повне опустошення країни. ВВП України (з насел. 42 мільйонів осіб.) з 2013 року до 2016 знизилася майже на 50% з 183,3 мільярдів USD до 93,3 міллрд. USD.
http://index.minfin.com.ua/index/gdp/
Для порівняння у 10-ти мільйонної Угорщини ВВП 125,7 міллрд. USD, це на 35% вище ніж у України. Україна з Молдовою найбідніші країни Європи. ВВП на душу нас. нижче Нігерії або Судану (становить USD 2.194)
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_GDP_(nominal)
Ось ці найболючіші проблеми, країну з незначною економікою - як правило, до поваги не підлягає.
Закон про мову буде "розбавлений", так щоб відповідав усім вимогам європейських меншин. Угорщина готова переконати ЄС про перегляд всіх договорів про содружество ЄС і Укр. (Удар по політичній тай по економічній лінії). Также, Угорщина готова вести блокаду або податковий моніторинг за вкладами і заводам укр. депутатів в тому числі і фабрику Рошен в Угорщині (удар по кишені), для початку. Потім може підвищити тарифи на транзитні фури для країн 3-го світу (в 3-4 рази), потім перекрити реверс газу і т.д. Не думаю що ці кроки будуть приятними для України.
сорри 2017-10-09 / 23:37:45
Орос треба знімати з керівника закладу
констатація 2017-10-09 / 23:16:20
Федя, школи залишаються. Українська змінює статус і стає, відповідно до Конституції, мовою освіти. А в школах нацменшин залишається навчання рідною мовою в початкових класах і частково далі. Як і в Угоршині, Румунії, Словаччині
Вуву 2017-10-09 / 21:39:56
Якщо 38 депутатів облради голосували проти мовного закону ... Хто може дати гарантійу що завтра вони вже одностайно не проголосять ... "Закарпатську Автономійу"
... Треба думати що хуни кинулися ... більш активно "працювати"... з тими хто проголосував проти мовного закону . З тим щоб була "бидляча" одностайність в ОДА.
А в києві дядько пЭтя... а закон про ... зняття обмеження ... щодо виведення капіталу з Украйіни ... Вже "заздалегіть" принятий.
Вуву 2017-10-09 / 21:31:17
Припускати можна ... Що в "києві дядько" ... Якраз в цьому і не зацікавлений ... Бо для тих що коло нього ... То чим гірше нам , то краще йім .
Приклад: коли почалися військові дійі на сході ... Сеільки всього з військових складів було розкрадено і продано "де чорт за ладаном" ... А муженко і "братва" воєнних генералів далі "приділі" ... Кого посадили ? Чи кого зняли , ну так на пенсію відправили ... ?
Про дерибан по лінійі оборони "ім. яценюка" ... Вже знаєте.
По військових складах боєприпасів і всього решта ... Знаєте ...
Тільки реально не знаєм скільки було звідти вкрадено ... І точнойі суми завданих крайіні збитків ?
Зате ТОЧНО знаєм що зовнішній борг Украйіни ВЖЕ складає 85% ВВП.
пЭтя що далі ... ???
Володимир 2017-10-09 / 21:01:52
Можна по різному ставитись до мовного питання. Давайте розберемся з чого все розпочалось. Угорщина фінансує ремонти шкіл да дошкільні заклади, видає пільгові кредити для бізнесу, повертають кошти за отримання віз, надає громадянство отримавши яке можна працевлаштувстись в краінах Євросоюзу прокормити сімю. В цілому роблять для людей те що малаб робити Украінська влада. Ітепер звичайно більшість людей хоче отримати не угорський паспорт а захистити та хоть якось забезпечити своє життя. Діі Угорськоі влади звичайно не правильні і дескридитують Украіну але наша влада сама до цього допустила. І тепер на мою думку треба Украіні продумати як повернути Украінців з під впливу Угорщини. Бо завтра Польша Румунія і тд. Яркий приклад на сході і в Криму, боротись треба за свідомість людей, повагу з боку держави і тоді ми будемо успішною державою і всім нам буде начхати на сепаратиські наміри сусідів. Слава Украіні!
До читача. 2017-10-09 / 20:48:51
Боже мой,какие вы глупые люди. Бог вам судья
федя 2017-10-09 / 20:40:44
Відповідно статті 7 закону про освіту дійсно не буде шкіл з мовами навчання нацменшин. Прочитайте закон.
Вася 2017-10-09 / 19:59:02
СБУ так самояк й інші правоохооні гроші на різних схемах заробляє, у них немає часу займатись роботою.
читач 2017-10-09 / 19:49:52
Ось і відповідь,чому у суботу нікого не впускали в угорський інститут у Берегові,навіть поліцію,бо приймали це брехливе звернення!Чому бездіє СБУ ,щодо сепаратистки Орос і Брензовича?Чому дозволяють цим двом мутити воду?