Закарпаття: У Хусті й досі "лікує" споруди будівельна організація з більш ніж 40-річним стажем

«Хустська пересувна будівельна колона» — одне з тих підприємств, які не зламала ні перебудова 1985-го, ні хаос у галузі споживчої кооперації, що мав місце у перші роки незалежності України. Починаючи з 1966-го року, тут змінювалося керівництво, мінялася назва, але завдяки ядру професіоналів-будівельників ця маленька частина обласної споживспілки діє й існує до сьогодні. Очолює її депутат Хустської міської ради від СПУ Олександр БАРНА. До нього й вирушаємо, аби дізнатися про рецепти виживання будівельних організацій подібного типу.

МІСЦЕВИЙ ФЛАГМАН БУДІВНИЦТВА ТА РЕКОНСТРУКЦІЙ

— «Хустській пересувній будівельній механізованій колоні» я присвятив майже все своє свідоме життя, — зізнається Олександр Миколайович. Спочатку працював бригадиром мулярів потім — нормувальником (розподіляв робочим нормогодини), згодом — майстром, виконробом, 13 років головним інженером і вже 12-й рік — директором рідного підприємства. Зараз тут, залежно від сезону та кількості замовлень, працює 65-70 чоловік.

Більша частина з них, каже директор, — люди, котрі стояли у витоків підприємства і котрі у важкі часи виживання за нових ринкових умов заради збереження фірми жертвували своїм часом, нервами, а інколи й матеріальним становищем.

За словами Олександра Миколайовича, зараз за таким колективом він — як за стіною. Зі свого боку директор забезпечує підприємство замовленнями, які шукає самотужки.

Наразі «Хустська пересувна будівельна колона» працює, в основному, в межах Хустського району. Хоча з середини 90-х і ще донедавна виконували замовлення й на Свалявщині, Берегівщині, Міжгірщині, Мукачів-щині та Перечинщині. У самому Хусті, серед чотирьох таких підприємств будівельна колона є одним із флагманів у галузі будівельних та ремонтних робіт. Олександр Барна розповідає, що з колегами знаходить спільну мову і вступає у здорову конкуренцію. Іноді навіть і ділиться замовленнями. Бо ж відмовляти людям не гоже. Інакше можна раз і назавжди втратити цінного замовника...

Самому підприємству у місті над Тисою роботи вистачає. Так, нещодавно працівники механізованої будівельної колони взялися за спорудження житлового будинку на вулиці Садовій, проводять реконструкцію закарпатської філії Міжнародного

університету розвитку людини «Україна». Окрім того — ремонтують покрівлі відомчих та житлових будівель, актові зали шкіл тощо. Роботу виконують швидко та якісно. Олександр Барна розповідає, що з часу його головування ще жоден клієнт не просив щось перебудовувати або переробляти.

ПОВАГА ДО ЗАМОВНИКА — ОСНОВНИЙ «КОЗИР» ПІДПРИЄМСТВА

«Будівельна швидка допомога» (так працівники механізованої колони за оперативність іноді жартома називають своє підприємство) розташована майже за містом. Окрім кількох одиниць спеціалізованої техніки, тут розміщено ще три цехи, де «народжується» матеріал для роботи. Заходимо до одного з них — столярного. Всередині пахне свіжою стружкою. Тут — купа готових дверей та вікон. Головний інженер підприємства Мар’яна Рішко показує одні велетенські двері, схожі на стародавні ворота. Їх незабаром повинні забрати для церкви вірники села Нижній Бистрий, що на Хустщині. Вже йдучи з цеху, на стіні навпроти дверей помічаємо зображення великого Леніна. Виявляється, Ілліча тут зберегли як духовного наставника та символ ностальгії за кращими радянськими часами…

Надворі під відкритим небом — бетонний цех. За допомогою потужних змішувачів тут зі спеціальних форм виливають кільця та різноманітні бетонні конструкції, що згодом мають стати основою окремих будівель. Ну, майже, як хліб випікають… Лише розміри та матеріал не той…

Трохи далі на подвір’ї підприємства розташований арматурний цех. Перед ним — купа кутників та металевих прутів різної товщини. Збоку — вже готові вироби: залізні ворота, решітки та елементи майбутніх конструкцій. Для їх виготовлення в цеху є спеціальні ріжучий та зварювальний пристрої. За допомогою останнього до звичайнісіньких металічних рамок «ліплять» такі ж кільця, кубики, ромбики і навіть вервечки. Такий остаточний продукт виходить цілком конкурентоспроможним.

Словом, підприємство працює на рівні. Олександр Миколайович каже, що цього вдалося досягти за рахунок дотримання угод із замовниками та однаково поважного ставлення як до своїх працівників, так і до клієнтів.

— Якщо працюватимемо у такому ж руслі й надалі, то підприємство «житиме» ще роки, — переконаний Олександр Барна. — І не просто житиме, а показуватиме приклад для наслідування решті подібних організацій…

Павло Білецький
31 жовтня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Економіка

11:16
/ 20
На Тячівщині виробник меблів планує залучити 160 працівників із Бангладеш
11:26
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вирішила підтримувати малих виробників вина Одеської та Закарпатської областей
18:05
/ 1
Торік на Закарпатті функціонувало 48,8 тис. суб’єктів господарювання, з яких 5,7 тис. – підприємств-юридичних осіб, 43,1 тис. – фізичних осіб-підприємців
00:07
/ 2
Кабмін зареєстрував новий індустріальний парк "Мужай" на території Берегівської громади
16:50
/ 59
НБУ визнав закарпатський "Комінвестбанк" банкрутом
14:26
/ 1
Цьогоріч на Закарпатті за 11 місяців сплатили туристичного збору на 4,2% більше, ніж торік
17:30
За січень–вересень 2024-го на Закарпатті коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,93
17:38
У пункті пропуску "Лужанка – Берегшурань" запустили оформлення вантажівок
17:20
/ 6
Євроколію на ділянці "Чоп-Ужгород" не зможуть побудувати до кінця року
16:32
/ 1
У Франції відкрили перше у світі індустріальне виробництво целюлози з опалого листя на основі стартапу закарпатця Валентина Фречки
01:03
/ 8
На Закарпатті наразі перебуває 40% усього релокованого бізнесу України
20:35
На третій рік війни об'єми будівництва в Ужгороді майже втричі перевищили довоєнні показники – ЛУН
22:24
Зміни в митному законодавстві ЄС спричинили черги вантажівок перед КПП "Вишнє Нємецьке - Ужгород"
23:35
/ 1
Пов'язана із львівським бізнесменом фірма купила ще один дозвіл на видобуток мінеральної води на Закарпатті
11:11
/ 3
Посуха знищила більшу частину врожаю хурми на Закарпатті
22:05
Торік з прибутками спрацювали 73% підприємств Закарпаття
11:19
АРМА оголосила конкурс на управління ключовим логістичним комплексом Закарпаття "Термінал Карпати"
15:47
/ 2
Завершення будівництва євроколії на ділянці Чоп—Ужгород заплановано на 2025 рік
11:31
/ 1
На аукціонах "Земельного банку" за суборенду землі на Закарпатті ціна за гектар сягла майже 10 000 грн
00:59
/ 3
Підняття мінімальних роздрібних цін на вино стане подарунком для продавців "лівого" вина – Гарновдій
14:59
/ 3
Триває активна фаза будівництва євроколії між Чопом та Ужгородом – "Укрзалізниця"
11:13
Через закарпатську митницю найбільше експортують зерно та деревину, а імпортують - легковики та вантажівки
15:01
Цьогоріч на Закарпатській митниці найбільше податків сплачено за ввезення автомобілів, моніторів і проєкторів, телефонів та водонагрівачів
13:47
/ 1
Індустріальний парк на Берегівщині, один з трьох в Україні, отримає державні 148 млн грн на будівництво залізничних колій та електричної інфраструктури
16:31
З початку року на Закарпатті ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 3,3%
» Всі новини