Учасники робочої зустрічі - керуючий справами виконавчого апарату облради Михайло Попович, голова Ужгородської райради Михайло Фединець, заступник начальника управління економіки Берегівської РДА Володимир Нестеровський, науковці Кошицького технічного університету, Центру альтернативних джерел енергії (Ужгород), експерти Агенцій регіонального розвитку Ужгорода та Кошице, представники проектних організацій, виробники відновлювальних джерел енергії.
Менеджер проекту «Біоенергія Карпат» Ірина Щока поінформувала присутніх про те, чого вже вдалося зробити в рамках Проекту на Закарпатті та в Кошицькому самосправному краї. Так, більше року в Ужгороді функціонує Центр альтернативних відновлювальних джерел енергії, який надає експертні консультації.
Відкрито web-ресурс aesd.org.ua, на якому розміщено багато тематичної інформації щодо альтернативної енергетики. У школі села Новоселиця Міжгірського району замінено котли, які працювали на вугіллі на нові, які використовують біомасу, проведено оцінку їх енергоефективності. У Колочавській школі проведено енергоаудит та завершується розробка проектно-кошторисна документація на встановлення сонячних колекторів та теплових насосів. В словацькому селі Будковце також виготовляється проектно-технічна документація для заміни системи опалення в школі, будинку культури та сільській раді. Окрім того, в рамках проекту було проведено ряд семінарів та робочих зустрічей на Закарпатті та Словаччині.
Як повідомила пані Ірина 13-15 грудня в Ужгороді планується провести міжнародну виставку «Альтернативна енергетика та енергозбереження».
Іван Пазяк, менеджер Центру альтернативних відновлювальних джерел енергії, проаналізував можливість використання геотермальних видів енергії. За його словами в Україні нині розвідано 175 родовищ термальних вод, в тому числі й 7 – на Закарпатті. Зокрема в нашому краї – Берегівське, Косинське, Великобактянське, Великопаладське, Ужгородське, Тереблянське та Велятинське. Тереблянське та Велятинське, за словами експерта можна використовувати також і для вироблення енергії. Сумарний потенціал цих родовищ – понад 140 МВт енергії. Наразі в області використовують термальну воду для рекреаційних цілей з Берегівського, Косинського та Велятинського родовищ. Найбільше успішніше геотермальні можливості розвивають на Берегівщині, де використовують для термальних басейнів воду з трьох свердловин.
Сергій Кіндюх, менеджер проекту відзначив, що закарпатцям доцільно переймати й досвід наших сусідів – угорців, поляків та словаків, які використовують термальні джерела для розбудови регіонів. Так, лише на Берегівщині сумарні розвідані запаси термальних вод температурою 45-65 градусів за Цельсієм, складають близько 30-50 тисяч кубометрів на добу.
Вже успішно працюють термальні курорти «Жайворонок-Пачірта» та спортивно-учбова база «Закарпаття» в Берегові та рекреаційна база в Косині Берегівського району. Це потенціал насамперед для розбудови бальнеологічних курортів. Окрім того, цю доступну енергію можна використовувати для виробництва електроенергії, обігріву житлових будинків, - вважає Сергій Кіндюх. Про це Закарпаття оналай повідомили в прес-службі Закарпатської облради.