Дні 14-15 березня для Закарпаття (зрештою як і для всієї України та Центрально-Східної Європи) залишаються важливими історичними датами. Саме у ці дні у Хусті 1939 року проголошувалася незалежність Карпатської України. Фактом залишається й те, що саме це проголошення є першим в історії України задокументованим на плівці (Каленика Лисюка) проголошенням незалежності.
*** 2012-03-18 / 13:51:30
Справді, пафосно і... сумно. Балогам, ледидам, бушкам і т.д. до гузиці, хто і за що тут, на Красному Полі, загинув. Вони тут як чиновники. Бо так треба, і без цих обов’язкових ритуалів, нав’язаних їм громадською думкою, вони просто не втрималися б при владі. А відбувши ці процедури, вони підуть бухати і кабаки. де будуть сміятися над "лохами" і обговорювати нові схеми пограбунку цього регіону, цієї країни.
Геть всіх! Україна потребує нової влади...
местный 2012-03-17 / 10:52:07
"Хоча з іншого боку все виглядало величаво, пафосно й емоційно"
давно замечено: там где есть пафос, там нет места искренности...
очередная попытка прихватизировать историю рейдерским захватом
Прапорозносець 2012-03-16 / 19:38:22
20 років незалежності від гіркої, але ж правди. Хто точно знає скільки років синьо-жовтому прапору Нижньої Австрії, а скільки синьо-жовтому державному прапору України? Знайдіть між ними хоч одну відмінність!!!
Чомусь усе життя вважав, що українським національним прапором був жовто-блакитний, наголошую, саме блакитний, не синій, бо якщо цей колір – символ неба, то небо буває саме блакитним, синім – ніколи!
Ще дуже радує версія про жовту смугу як символ пшеничної ниви. Чому тоді не зелена смуга – молода пшениця має зелений колір, а колір стиглої так і називається – пшеничний, солом’яний, та аж ніяк не жовтий. То соняшникові лани жовті, коли головки вже порозкривалися, доки стигле насіння не наклонить їх додолу.
І ось знайшов на день державного прапора на кількох сайтах вірш:
Символ-перевертень
Як жовто-блакитний був прапор держави,
То перевернули, глузуючи, жаби.
Із нього зробили якийсь синьо-жовтий.
Спитаєш: «Навіщо?» – почуєш «Пішов ти».
Хто каже, що жовте – пшенична є нива,
Не слушна то думка , ба більше – брехлива,
Бо соняшник жовтий, не хліба то колір.
Знущатись над прапором будем доколи?
Що з того, що сонце горішнє від неба.
Народу байдуже – аморфна амеба!
А синя ж вода гасить жовте багаття.
Ні, символ-перевертень – це забагато!
За прапор зіпсований з кого питати?
Які аргументи були в депутатів?
Чи жовто-блакитний є символ навали?
Під жовто-блакитним людей катували?
А скільки їх вбили під тим, що червоний?
Глухі не почують по душах їх дзвони.
А голодомор, табори і в’язниці
Ми позабували, бо пам’яттю ниці?
Дурниць наробили за ці 20 років,
Та досі не хочемо визнать уроків,
Що жовте – це сонячне, творче, активне,
А синє – вологе та консервативне.
Не синява має над жовтим довліти,
А сонце на небі, тоді моноліти
Собою являтимуть прапор й держава.
Інакше неправда, стара та іржава.
Що тут додати? Все, як з листа. Та чи амебі є діло до кольорів державного прапору?!!!
Залопанець 2012-03-16 / 19:32:18
Півтора століття вже минуло,
Як його закрилися вуста,
Й голос бити в серце перестав.
Кілька поколінь за тим поснуло...
Щось змінилося, скажіть, за ці роки?
Де свободи дух, що він волів?
Хто про президентів та голів
Вріже правду-матку напрямки?
Час кріпацтва точно вже пройшов?
Витисли по краплі рабство з душ?
Ріже серце навпіл несвободи шовк,
І цензура студить, мов холодний душ.
Що зробили ви, провладнії три Віті,
Щоб здійснить Пророка "Заповіт"?
Щеплення від демократії й у світи,
Де ж вам знати думки вільної політ!
Ну а ви, не президенти – громадяни,
Час давно прокинутись зі сну.
Розірвіть духовнії кайдани,
Дайте духу сонячну весну!