1976 році в Римі вийшов друком "Пластовий Альмах" під редацією Степана Папа-Пугача, в якому С. Пап розмістив в т.ч. й твори відомих поетів - Василя Гренджі-Донського, Спиридона Черкасенка, Марійки Підгірянки, Івана Боршоша-Кум'ятського та ін.
Завдяки Пласту на Закарпатті витворилася своя пластова поезія, що друкувалася у часописах «Пластуні», «Пчілка» та ін. До розвитку пластової поезії спричинилися спочатку українські поети, а згодом - уже й молоді пластуни.
Закарпатській молоді
Піднявся рідний стяг ізнов,
Карпатський вітер ним колише,
А сяйво сонця із-за хмар,
На йому літерами пише:
Вперед, вперед!
Свій соняшно-блакитний стяг,
Ви сильно в двох руках держіте,
А прийде вихор звідкіля —
Прапор ви кріпко бережіте,
Щоб не зваливсь.
Щоб буйний вітер не зірвав,
З болотом бурі не змішали,
Щоби незвані без нас
Про нашу долю не рішали,
А ми самі!
Срібну Землю — Рідкий Край,
Не зрадьте, не продайте,
Не забувайте за народ,
На Рідне Слово пам’ятайте,
Вперед, вперед!
А працю вмійте шанувать,
Громадську, величаву,
Все лиш з народом і за народ,
За волю, честь і славу,
Вперед, вперед!
(Із збірки «Тобі Рідний краю», Ужгород 1936)
Наші пластуни
Раді, веселі машерують,
Трубач в трембіту затрубів —
Це наші хлопці з під Карпатів,
Молода гарда пластунів.
Вітрик тепленько повіває,
Цілує лиця молоді,
І колише їхнім прапором,
Прапором Срібної Землі.
Земля цвіте під їх ногами,
Усміхнувся їм зелений гай,
Куди ж герої спочивають
Убиті за наш, Рідний Край!
(Пластун, 1923 р., ч. 1)
Корятович 2017-05-08 / 18:37:44
Сьогодні я видіслав цю сумну вістку про дочку Гренджи-Донського, Зірки Данилюк, до Олега Диби:
'Прошу прийміть цю сумну вістку і дайте читачам вашої газети про це знати. Зірка була разом із сином Марком кілька разів вдома, щоб відзначити урочисто память свого батька, Василя Гранджи-Донського (перевірте ваш архів). Похорон відбудеться при українському цвинтарі у Бавнд Брук, Ню Джерзі у вівторoк 10 Травня.
Хай земля їй буде пухом.