Відкриваючи архіви: радіовиступ 1936 року в Кошицях

Інколи в архівах знаходяться спавді цікаві й унікальні документи. Перед читачами - текст виступу Василя Свереняка (Мукачево), що був виголошений на радіо в Кошицях 19 травня 1936 року.

Велику виховальну ціну нашій школі може дати Пласт. Не може бути суперечки над тим, що Пласт є нині найбільшою виховальною інституцією коло нашої школи. Робить велику помилку той, хто вважає Пласт лише як організацію для тілесного виховання.

Пласт не є лише спортом, ані тільки таборуванням, ані життям в курінях; це все тільки частини його. Пласт є, не згадуючи про добру родину, найліпшим мимошкільним чинником у вихованні молоді. Пласт виховання провадить найідеальнійшими середниками: вихованням грою й працею, яке заложене на власній ініціятиві дитини, на вчинках позитивних і корисних. Те за чим слідкує шкільна реформа у шкільному вихованні, уводить у життя поза-школою Пласт. Пласт не є власне організацією в поширеному значінні цього слова: організаційні рамки є лише формальною передумовою для його праці і її здоконалення.

Пласт є новим напрямком у вихованні. Є то пластовий дух, який приходить під увагу, а не форма його. Пластун є піонером, який глядає нову дорогу, і то добру дорогу, якою має іти до життя.

 

І школа учить, і Пласт учить, але з різницею в змісті та методі. Годинові лекції, виклад учителя, різне надання учеників з практики доказують, що є великою перегородою, яка ділить клясу на більше відрізнених ґруп, які скоро переконають учителя в тому, що його хотіння поступати разом з усіма учениками і учебною основою не є здійсниме.

Лиш в останньому часі проявляються старання відсторонити ті перегороди шкільною реформою, домаганням ідивідуалі-зації та диференціяції в модерному розумінні товариського чинного виховання. На полі модерної школи робить неоціниму роботу Пласт, який продуктивну школу доповнює у всіх її ділянках індивідуально чи колективно.

Шкільне виховання дістає від Пласту полегшення й доповнення не лише в тілесному або горожанському вихованні й ручних працях, але і в реаліях, які Пласт робить молоді приступнійшими. Пластове виховання є тісно звязане з дійсним життям. Воно звертає особливу увагу на виховання будучого горожанина свобідної держави, веде його до того, щоби був самовистарчальним, і умів працювати для загалу. Хоче його озброїти тілесно й душевно до будучого життя. Що в Пласті практичний чин ставиться на перше місце, видно з домагань, які ставляться пластунові першого й другого ступня.

Щоби ліпше було видно, яку велику виховальну вартість приносить Пласт для школи, і як доповнює її чинність пояснюю дальше.

 

В часі після перевороту заведений до шкіл новий предмет: «Горожанське виховання». Воно учить дітей про державний устрій, про власності горожанина; плекає любов і пошану до праці і т. д. Коли поглянемо до основ Пласту, переконаємося, що пластуни і ранійше те робили, роблять і тепер. Пластуни були перші, які відданням чести прапорові починають і кінчають свою працю. Перед тим, як дістає пластову відзнаку мусить піднести три пальці догори й публічно присягати: буду любити свою вітчину, Чехословацьку республіку й служити їй вірно в кожній хвилині, виконувати свої обов’язки перед вітчиною, додержувати пластові закони, бути все готовим і помагати ближньому.

Це є дійсне суспільно горожанське й демократичне виховання.

В курінях в братському житті сходяться пластуни, які походять з різних соціяльних верств: діти ремісників, селян й інтелігенції. Плекається тут практично взаємно колективна поміч, самовистарчальність, жертвування й власного життя для оборони другого, про що свідчить кожнорічне уділювання відзнак за пластовий вчинок. Головно звертається увага на виплекання чуття відповідальности, якої необхідно потребується для будучих горожан. Чи може школа скорше досягнути цього? Ні. Пласт, повіряючи хлопцеві догляд над табором, пробуджуючи в нього володіння над собою, даючи у руки курінному мапу, компас або повіренням функції, від якої залежить успіх куріня, досягає наведеного скорше.

Другий предмет, що був заведений до шкіл, є ручна виховальна праця. Пласт і це робив скорше, як школа. Пластові провідники ще перед школою звертали особливу увагу, що треба природній инстинкт дитини спрямувати в її користь в ручній праці. Треба розвивати змисль до практичносте, що школа по більшій части робить теоретично. Плекати в дитині чуття до власної сили, власною ініціятивою, власними силами. Пласт тому не учить, але дає можливість переводити в практиці, при чому в пластунові плекається не тільки зручність, але точність і пошана до праці. Приміром, в таборі зле поставлене шатро підчас бурі звалиться на нього, або постіль зле поставлена завалиться під ним. В таборі мусить все робити сам, власною працею. А тому Пласт є найліпшою школою праці, яка собою взбуджує радість. Пластуни своєю працею доказали, що й простими середниками можна доцідити добрих і корисних вислідів, тільки не тратячи голови.

Не менш важну ролю грає Пласт і в тілесній вихові. Пласт вивів нашу молодь з нездорової запорошеної кляси і виставив її під соняшне проміння. Дав молоді радість і щастя від розуміння природи. Пласт був перший, що ужив у своїх прогульках орієнтацію в природі, уживання і креслення плянів, як дорозуміватися при значному віддаленні, знаковання, і т. д, Учить молодь не тільки пізнавати природу, але й опікуватися нею й пам’ятковими предметами, щоби тим способом взбуджувати чинну любов до вітчини.


Пласт на Закарпатті, невідомий відділ, 1930 рр.

Школа має і много інших причин, щоби займалася Пластом. В Пласті є скрита велика моральна сила, яка не позволяє нікому, хто приніс до неї душою й серцем, опустити основи данні йому Пластом. Не можна дати нашій молоді ліпшого провідника в житті, ніж дати можливість вирости в основах пластових. Пласт виховує чинних горожан нашій республіці, не егоїстів, але горожан призвичаєних на самопоміч і власні сили. Пластове виховання не відбирає молоді її молодість, ба навпаки глядає хвилини, щоби найкраще пережили її, щоби в старшому віці могли її згадувати. Не можна їм дати радіснійшої молодости і ліпше їх озброїти до життя, як коли післати їх в добре ведений табор. Ціле таборове життя веде хлопців до того, щоби з них виросли чесні, отверті, міцні тілом і душою горожане, а заразом плекається в них одпір каваренського життя.

Нині найважніше питання перед нами є: «Оборонне виховання». Воно є також ідеально заступлене в основах Пласту тілесним вихованням, орієнтацією в природі аж до польових забав. Зробимо дуже много в користь Оборонного виховання, коли постараємося, щоби вся молодь перейшла пластовим вихованням.

Пласт належить до школи. Не треба нам однак чекати, щоби був заведений примусово до шкіл. В тому випадкові дістанемо знову хлопців учеників, а не хлопців юнаків, бо втратиться добровільність. Пласт має бути доповняючим середником школи і тому, що школа не приглядається до індивідуальності, а Пласт на ній будує. Пласт заохочує до живого зацікавлення своєю добровольністю. Ні до чого не примушує. Все робиться після розумової розваги, до якої, коли сам не вистарчає, бере старших товаришів, з якими живе як у родині. Як раз пластова добровільність має велику суґестивну силу. Пластова самоуправа є добровільною. Кожний член куріння є свідомий відповідальности за вчинки цілого куріня, що посилює його молоду, здорову охоту до співучасти. Приготовляє також для важних самостійних задач критично розважним вирішенням, при чому є свідомий на перед вислідів. Самостійний характер розвивається не наукою, але звичкою. І ту виховальну частину узяв поза школою на себе Пласт зо свідомою відповідальністю. Пластові закони сталися основою виховуючих ідеалів.

В пластовому житті володіє погляд реальний, володіє те, на чому будує і реформна школа.

І краєзнавство та географія много зискують з пластової програми, а іменно орієнтацією в природі, пізнаванням терену, природніми явищами пізнаванням пам’яткових предметів, а також частими кілька денними прогульками до природи.

Пластуни радо співають і мають свої співанники. Співають по більшій части народні пісні.

Пластове життя дає також можливість розвиватися в мові і стилю. Приміром: в дебатах на сходинах, писанням протоколів, читанням рефератів.

Велику виховальну ціну мають стосунки з природою, якими приготовляється підклад для викладу учителя, бо працюють в його інтенціях. Природа є найбільшою і найправдивійшою виховницею, бо в ній пізнаємо життя, ріст, дозрівання, шкідників, причини-наслідки явищ і т. д.

Нема ані одного предмету, який би не користав практичною пластовою основою. Тому не дивімся на Пласт, як на забаву, але користаймося ним у нашій шкільній праці. Де вже є пластові організації, там їх активізуймо до найбільшого ступня, а де ще їх нема, – там стараймося їх заложити.

Василь Свереняк, 
м. Мукачів
 
Джерело: «Наша Школа». – Річник ІІ. Чис. 5, травень. – Ужгород, 1936. – С. 9-13.
 
Публікуємо з нагоди відзначення 90-ліття заснування Пласту на Закарпатті.
18 листопада 2013р.

Теги: Пласт

Коментарі

Корятович 2013-11-21 / 14:43:18
limba - 'Знову'? 'Щось інше'?? Не дуріть себе, бо з бруду робите собі мармоляди з болота!

limba 2013-11-21 / 05:22:58
То:Корятович

Знову за рибу гроші...Можете про щось інше згадати? Чи програму вже не можна змінити в голові?
Ні, не заважає "бруд"...)

Корятович 2013-11-20 / 22:01:12
добре - шкода що номенклатура і виховників цих піонерів не зуміли ще і наувчити своїм учням як шанувати памяті своїх дідусів і бабусів яких вони жорстоко забивали всякими репресіями і голодівками?
Щось той 'бруд' вам ніяк не мішає???....

добре 2013-11-18 / 20:29:55
Все це добре, навіть чудово, але перед радянськими піонерами Пласт слабий як шмаркля. Поза як піонери мали повну державну підтримку-фінансування, це була ідеологія, яка вчила дітей любити Батьківщину, поважати старших і вчителів, допомагати друзям і не тільки і багато всього хорошого... Жаль що все хороше втрачено і покрито брудом...


Андрій Ребрик
Публікації:
/ 13 листопада 1937 р. У цей день Україна втратила своїх найкращих дітей
...і про джерела...
/ 1Поезія Василя Гренджі-Донського у Пластовому Альманасі, 1976
/ 1І редактор, і духовний побратим…
/ 6Увесь архів міжвоєнного пластового часопису "Пластун" доступний онлайн
/ 8До питання заснування Пласту на Закарпатті
/ 2Від Великого Бичкова до Клівленда: цікаве про пластові прапори
In memoriam. Небесна сотня
/ 2Пам`ятай про #Крути
/ 1Відео з закарпатськими пластунами 1936 року
/ 1Що стояло на озброєнні Карпатської Січі?
/ 1Августин Волошин. 140
Євромайдан. Ужгород
/ 1Актуальність, що перевірена часом
/ 2Василь Федак: з історії спорту на Закарпатті
/ 2Йосип Бокшай і становлення Пласту на Закарпатті
/ 4Український пластовий музей в Клівленді
/ 4З архівів: щоб не припадало пилом
/ 4Моя Карпатська Україно: Зореслав
/ 1Герої Карпатської України: Олександр Блистів-”Гайдамака”
/ 4У пам`ять про Івана Марґітича
/ 4Легендарний подвиг героїв Крут
/ 27Як відзначали день Злуки в Карпатській Україні, 22 січня 1939
/ 4Ужгород стане першим містом в Україні, до якого приїде Вогонь з Вифлеєму
/ 4Відійшов на Вічну Ватру Василь Маркусь
» Всі записи