Жінки, які захищають Карпати. Наталія Вишневська про вітряки на Закарпатті та участь громадськості (ВІДЕО)
Триває коротка серія просвітніх програм про важливість участі громадськості Закарпаття у процесі прийняття рішень щодо великих індустріальних проєктів, які впивають на екологічну безпеку усього Карпатського регіону на лише на рівні країни, а і Європи. Як приклад узятий кейс амбітних планів вітроенергетичного бізнесу, ТОВ УК «Вітряні парки України», побудувати в Карпатах понад 200 вітряків загальною потужністю понад 1,5 ГВт. Майже усі території, які обрали для будівництва вітроелектростанцій – об’єкти Смарагдової мережі, оточені численними об’єктами ПЗФ і пралісами. На сьогодні відомо, що це полонини Рівна (Руна), Красна і Апецька, гори Гостра і Лютянська Голиця, Вододільний хребет і Свидовецький масив.
Ці розмови - ідея ініціативи «Закарпаття екологічне» спільно із медіа-порталом «ПравдаЄ». Експерти програм: адвокатка Наталія Майстренко, екологиня ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук та голова ГО «Зберегти Пікуй» Наталія Вишневська. Жінки, які захищають цінне й унікальне високогір’я Українських Карпат від бульдозерних проєктів, зокрема від забудови вітроелектростанціями.
З Наталкою Вишневською автори проєкту говорять про кампанію із захисту високогір’я Українських Карпат від незаконної забудови ВЕС компаніями з орбіти УК «Вітряні парки України», про її досвід участі у громадських обговореннях звіту містобудівної документації та звіту з оцінки впливу на довкілля для цих вітряків. Також про досвід взаємодії з органами місцевого самоврядування у своїй Жденіївській громаді, де на горі Гостра також планують побудувати ВЕС. Наталія Вишневська розповідає про можливості і виклики.
Згадують і про петиції до Закарпатської обласної ради про накладення мораторію на будівництво вітроелектростанцій у Карпатах до розроблення Схеми планування гірських територій Карпат, які зараз, до речі, намагаються вивести як обов’язкову з містобудівного законодавства України. Попри те, що петиція набрала необхідну кількість голосів, голова обласної ради її спочатку ігнорував, а потім відхилив із поясненням, що частина голосів була не від закарпатців, а від мешканців інших областей України.
У захисті свого довкілля та залученості у прийнятті рішень про майбутнє Карпат місцевим мешканцям доступні інструменти прямої демократії та доступ до публічної інформації і людей, які відповідальні за прийняття рішень у громаді чи області. І які, також, несуть відповідальність за бездіяльність і екозлочини, що відбуваються на гірських хребтах Карпат і у лісах навколо них прямо зараз.
Тому саме від позиції цього покоління громадськості залежить, чи їхні нащадки будуть жити у безпечному і екологічному майбутньому. Або ж гори й полонини, прохолодні гірські річки й потоки, височенні карпатські ліси з блукаючими звірами і луки, сповнені різнотрав’я та кольорової комашні, залишаться тільки у спогадах і на фото.