ПІВЦАРСТВА ЗА НАСОС

В історії людства колесо виконувало багато різних ролей. Воно і рушій прогресу, і засіб пересування. А зовсім недавно спалене на Верецькому перевалі колесо призвело до міжнаціональної ворожнечі. Але мова тут не про те злощасне колесо, а про те, що послужило для міжнаціонального порозуміння.

ПІВЦАРСТВА ЗА НАСОС

Було це чудового червневого сонячного дня 2008 року. На Верецький перевал спішили патріоти, націоналісти і просто паломники. Хто на чому: хто пішки, хто автобусами, хтось на крутих байках. Кожен поспішав  в своїх духовних потребах, прагнучи зустрітися з чимось тонким, не матеріальним. Одні хотіли відчути екстаз, який буває,  коли ти нарешті знаходиш місце, на якому, як тобі підказують, присів спочити твій предок, після того як тяжко в гору виніс все своє майно. Тут (за легендою) він побачив свою нову, ніким незаселену землю. Інші, щоб розказати  тим першим, що з того часу на цьому місці відбулося багато всього, часом  трагічного, і тому вони тут вшановують загиблих. Ні перші, ні другі не знали, що чиновники, які мали окропити слиною емоційних промов це сакральне місце, не прийдуть сюди. Вони (чиновники), відчуваючи щось не те, вирішили пересидіти (аби чого „не вийшло") цей момент в кабінетах. А, як то кажуть, нема пастиря, то і інше кабінетне стадо в нерішучості застрягло в затишних офісах.

Тих, що все ж пішов, на Верецькому перевалі зустрічав  бетонний  верховинець, в якого уже давно „свиснули" трембіту, і можуть іще багато всього відібрати, а він і далі  гордо дує у пустий кулак.. Збоку виглядає, ніби він заглядає у  кукер і пробує роздивитися, кого то несе в гори. А в горах ставало людно. Замайоріли українські державні і партійні прапори, міліцейські кокарди і десь там далеко внизу угорські триколори.

І ось воно, те сакральне місце. На виголеній від лісу горі височіє „зубата" кам'яна споруда, що подібна до брами в неіснуючу фортецю.  Кожен, встановивши свою символіку на ту  кам'яну браму, став по різні сторони цієї „неіснуючої фортеці", спиною один до одного. Кожен говорив про своє.


Хтось навіть робив спроби запитатися в інших: а чому ви тут, і чи знате, на чому  стоїте? Але в результаті перекладу на угорську мову чомусь найчастіше звучало  словосполучення „українські екстремісти". Отак постоявши в осаді під „ворожою фортецею," обидві  сторони мирно розійшлися з неприємним відчуттям від недоречності всього цього дійства.

А далі була дорога назад. Хтось уже і так був в себе вдома. А комусь треба було повертатися з „великої" батьківщини на „малу".  Ось тоді і стало зрозуміло для незавбачливих паломників, що на одній ейфорії українськими дорогами далеко не заїдеш . Банальна дірка в колесі і ти уже не пихатий європеєць, а нещасний шукач насоса. І хоч ти плач посеред глухого гірського села. А тут і „непримеренні українські екстремісти" над'їхали.

Видно ці екстремісти не такі вже і непримеренні, бо, побачивши таку ситуацію, вони  прийшли на допомогу угорським байкерам. Ба більше. Оскільки байкер, напевно, ніколи не бачив такого „дива техніки", як ручний насос, і не знав, яка то тяжка робота - напомпувати міцного карпатського повітря у колесо, довелося українському націоналісту, закотивши вишиванку, показати угорському націоналісту, як то слід робити.
    
Дочекавшись порції „сервуса" від порятованих і здивованих  байкерів, потиснувши один одному руки, всі роз'їхалися своїми дорогами.
    
Може, все таки, політикам (чи політиканам?) не вартувало зводити невидиму фортецю між людьми, що на побутовому рівні здатні порозумітися і не шукати причину для суперечок в банальному колесі? Може не потрібно годувати паломників тільки солодкими міфами, а розказати їм правду, якою б гіркою і неприглядною вона не була, і тоді ми всі будемо спокійно рухатися кожен своєю дорогою.

05 квітня 2011р.

Теги: Верецький, перевал, угорський, націоналіст

Коментарі

Орися-аноніму 2011-08-22 / 13:19:00
Давайте.. Вперед.

2011-08-21 / 15:46:00
У нас на Закарпатті спокон віків жили і білі хорвати і словаки і русини і українці і угорці навіть римляни....Стверджувати що на Закарпаття по праву комусь одному має належати це нонсен.....Люди різних національностей завжди жили в мирі і злагоді.....І я за подвійне громадянство......іза Федеративну Україну як в Німеччині тому що у нас на Закарпатті як і по всьму світу нема чистих Національностей спокон віків народи змішувалися мж собою......так що кожен сам вибирає ту національність яка йому ближча по духу.......і давайте поважати памятки як і угорців так і русинів як і українців як і словаків одне одному не заважає.....

Ember Zoltán 2011-04-06 / 21:35:00
Я рад, что столько украинских патриотов – судя по фотографиям – шануют наш памятный знак. Венгры до этого еще не доросли: пора и им со своими националными триколорами шануваты например Шевченко, или Волошына, или сичивиков...

Кришеник 2011-04-05 / 14:57:00
Гарний матеріал від п. Орисі.
Звісно, глядіти на світ розумно й розважливо більше спроможні ті, хто впевнені в собі та у власних ідеалах. Ці люди менш уразливі, щоб не давати собі волю викидати назовні нестриману, і в наших місцях вже звичну начебто захисну агресію, щойно стикнуться із чимось чужим, ворожим чи провокативним.
Нам, українцям, давно пора б позбутися звички отак по-дурному і з непотрібним віктимним настроєм реагувати на всякі-різні провокуючі зовнішні збурення. Належить менше бідкатися минулими промахами і невдачами, то краще б поважали себе та міцніше захищали наше рідне. Такому мистецтву також варто повчитися у п. Кравчук. Бо ж ми не є настільки несправними і недолугими, як інколи про себе думаємо.
А життя завжди розумніше за всі придумані речі

п. Тамара3232 2011-04-05 / 14:52:00
Пані Мадрига також розповіла як доброзичливо ставилсь до її родини в угорсьських селах люди. Нема між нами ворожнечі, її створюють пару зациклених людей,які на цьому сайті по 5 років ведуть боротьбу з уявними ворогами. Схамениться: війна закінчилась в 1945, а ви ще пускаєте під откіс поїзди.

Лялька 2011-04-05 / 14:07:00
Орисю, складіть докупи "пів царства".

п. ТАМАРА 2011-04-05 / 08:55:00
Як би наш люд був виїздним, то в ЄС подивилися на українців також другими очима. А то там судять нас по заробітчанам. Але влада не поспішає виповнювати умови ЄС, щоб ми взмозі були побачити світ. От тоді всі кинулися оформляти собі ПОДВІЙНЕ ГРОМОДЯНСТВО. Весь " корень зла" не в людях, а в нерозумних політиках.