Про нього виголошують пафосні промови, його слова цитують і перецитовують, а все ж регіональні (я вже не кажу про всеукраїнські) ЗМІ, інтелектуали, історики тощо - майже не висвітлюють. Якось ця подія "затирається" на фоні героїзму 15-го числа... (хоча, на моє глибоке переконання, багатьох жертв можна було б уникнути, послухало б командування Карпатської Січі наказ Президента не чинити опір. Але історію вже не зміниш).
Отже, публікую (читати і дивитися повністю) деякі вітальні листівки з приватного архіву видавництва "Ґражда", що надійшли на адресу о. Волошина 1924 і 1934 років відповідно на 50-річний та 60-річний ювілеї. Скажу, що вітання надходили починаючи від Італії й США, Праги, Будапешта й Відня, Берегова й Волового, Воловця й Ужгорода і закінчуючи маслосоюзом, шкільною молоддю, вчителями, пластунами тощо.
Вітання від Митрополита Андрея Шептицького