Але сон і сни - це тема окрема. Хочеться насолодитися цією спекотливою літньою темрявою. Коли напружене, стомлене місто випустило усіх, що ще лишилися, соловейків і вони просто розривають тишу. І слухати їх можна вічність. Вибачте.мушу почути...
повернулась
Вночі місто і пахне інакше. Залізницею, яка в щасливу дорогу відправила стрімкий потяг. Прохолодою, що обожнює темряву і мене. Травою, яку нарешті скосили, але приберуть лише через місяць. А ще борщем, що тихо скипає на плиті. Чуєте? Все так уповільнено. Навіть музика з динаміків проситься на волю лише романтично сонлива. У дитинстві я любила рахувати зорі і їх - вигаданореальних - збирати у долоні. На щастя. На щастя місця під моїм Місяцем вистачить усім, бо ніч довга, як дорога. Принаймні, так здається. І в це хочеться вірити. Як і у фарт падаючої зірки.
Уже друга. А от сном не пахне. І ми його ще не кличемо. Для цього є ранок. Головне - тісно закрити фіранки і жалюзі на балконі. Щоб сонячні промінці не проникли у наше "темне" царство.
У мене ще багато планів на цю ніч.
Моя подруга так само дружить з ніччю. Та має з нею свої рахунки. Вона її любить, практично, як я, але і злиться не менше. Бути відвертою - злиться швидше її чоловік, який змушений засинати в самотньому ліжку. А подружка тим часом в полоні тиші гортає блакитні сторінки нету або у кріслі вкотре перечитує захопливий детектив. У кожного ніч своя. І право на рандеву з нею теж.
Майже третя. Соловейко на дереві під вікном непомітно заснув. Клично позіхає поруч чоловік - усе продуктивно. В обох.
Гайда спати. завтра буде ще одна чарівна ніч!
Будь-ласка, раніше 10-ї не турбувати!
Солодких снів, дорогі мої побратими)
Василь Роман 2010-07-05 / 00:56:00
Після "ще не вечір" є ще оптимістичніше - "ніч тільки починається" :-)
рита 2010-07-04 / 23:34:00
Галя-откровенное чудо.Когда, казалось бы, за сильной, чёткой и организованной скрывается нежный и ранимый человечек.
МК 2010-07-04 / 21:51:00
маніяки якісь!!!! :)
Олена 2010-07-04 / 21:19:00
Обожнюю ніч... Ще з тих давніх 90-х коли сиділи над "РІО-шними" сторінками до 2-ї - 3-ї ночі, а потім пішки крокували додому з відчуттям класно виконаної роботи.
З того часу можу працювати тільки після 24.00... Тільки шкода, що не можу дозволити собі таку розкіш - як спати до 10.00.
Ол.Попович 2010-07-04 / 21:07:00
Галка, дай "п'ять". Я такий самий!
читач 2010-07-04 / 09:13:00
Авторці - респект!
СС 2010-07-04 / 01:29:00
Я теж ніч люблю)
О.Д. 2010-07-03 / 13:49:00
Як завжди, ліг о пів на третю) І так - щодня. Точніше - щоночі...)
Василь 2010-07-03 / 02:11:00
А я , прокидаючись за столом при моніторі ( втома за день просто вирубає..) , відпускаю себе " секундочку" дріманути, а потім можна цілу ніч наздоганяти день , доводачи граафічну частину наступного проекту , який на ранок повинен бути елегантно-переконливим.От і зараз.....
ТИ НЕ ОДИН :-) )))))
Галя 2010-07-03 / 00:19:00
дівчинці жити!
Олег Диба 2010-07-03 / 00:07:00
Сьогодні знову дав собі слово лягти до 12-ї. Як завжди, не вийшло. Бо перед тим заглянув у блоги і побачив ці дві твої замальовки, Галю. Ти мене вразила. Бо відкрила нову свою грань, якої я досі не знав. Адже більше сприймав тебе чіткою, енергійною телевізійницею. А тут - тонкиий мовний лірик. Несподівано... Здивувала...
Тепер мучуся, котрий з цих двох записів твого блогу винести на головну сторінку (там автоматично розміщається ТІЛЬКИ ОДИН матеріал одного автора. Наступний витісняє попередній). Бо обидва однаково добрі. Лише один соціально важливіший, а другий - просто гарний. А ще й Мундіаль викликав несподіваний резонанс...
Вибираємо, все-таки, дівчинку, котра хоче жити. Так, Галю?
П.С. Бачу, сьогодні не ляжу і в першій. Певно, як і завжди, в другій... третій...)
Алла 2010-07-02 / 23:47:00
Ну, солодкі сни - це не раніше як за дві години)))