МІЙ СТАРИЙ РІК!

Мій старий рік, я прощаюся з тобою без жалю, але зі сльозами. Ти лише десятий у моєму другому тисячолітті. Сподіваюсь, буде двадцятий і п’ятдесятий. Однак нині мова про тебе

На прохідну нашої телекомпанії, де у другому  тисячолітті  я працюю вдруге – прийшов Сашко Коваль і обдарував мене дипломом. Вдруге за останні два дні мене тепло вітають з певною перемогою. Зізнаюсь – це найкраще, що було у тобі – 2010-й. І, звісно, саме цей настрій я заберу у 2011-й, якщо дозволиш. Згадай,ти почався, як і кожен минулий рік, бажано, весело, у  родинному колі. Але відразу насупився і перервав співпрацю з 5-м каналом. Майже на два місяці. Пояснив – криза, я повірила і змирилася, -  протягнемо. Трішки затягнула пасок, хоча схуднути не вдалося:). На початку березня ти потягнув  мою тітку Наталку на заробітки до Греції і уся родина страшенно переживала через  її авантюру. А у кінці місяця ти забрав назавжди мого єдиного дідуся і 5-го січня Новий Рік  уже не вип'є за його здоров' я. І це мої сльози. А у твоєму травні ми весело гуляли на першому, після 15-ти літньої перерви, весіллі у нашій родині. І у 2011-му  готові  виглядати в небесах лелеку з немовлятком.   Літо, на яке ми покладали великі надії – не склалося.  Ти, старий рік, завалив мене роботою і відповідальністю  так, що твоє літо – пролетіло, наче мить. Запам'ятала лише дику спеку  і першу Ужгородську регату:). Ледь не забула про важливе – початок серпня подарував нам 4-х кошенят. Так, роче,  нічого смішнішого ти придумати не міг! Я і коти – нонсенс. Виняткам бути – у цьому ти мене переконав. І хоча ти був роком Тигра, я таки вдячна,  що  підкинув мені не тигренят.  Вибач, норов у них таки твій, і поведінка, і  характер. Не ображайся, я заберу їх до своїх – у рік Кролика і Кота – може подобрішають. У вересні повернулася з Греції тітка Наталка і в сім'ї полегшено зітхнули – добре коли усі вдома. Але я досі дивуюсь, як вона так легко змогла туди потрапити. Ми з Миколою майже 4-ри місяці витратили на оформлення шенгенських віз. І це ще одне складне та нервове випробування, яке ти, рік мені послав. Іноземні консульства – це що Берлінська стіна, чим ближче підходиш, тим більшим ворогом тебе вважають! Уф, здолали. Побачили шматочок Угорщини і Словаччини і слово депресія частіше почало крутитися на язику!

 Ти дорікнеш – чого ображатися, Галю – могло бути значно гірше!  Гірше не треба. І так не солодко. Заробляти стало складніше, а бажань не меншає. Можливо я щось плутаю, роче? Може мої бажання це ті самі мрії, яких треба прагнути, до яких потрібно йти, над якими варто працювати? Не буду так заглиблюватися. Як Скарлет, я подумаю про це завтра. А завтра буде твій перед-передостанній день . Як і усі 353 – складний. Головне, що буде! Не сумуй, Старий Рік! Я таки тобі вдячна. Ти ж БУВ, яким би ти не був!

28 грудня 2010р.

Теги: старий рік, спогади

Коментарі

Галина 2010-12-30 / 01:28:00
P.S. Написала, ніби попрощала з роком... а він таки не дає спокою і в дні останні. В біді мій друг, моя подруга. І нині я з нею. Скільки б років на це не потребувало: старих чи нових!
Дякую Кришенику за теплі слова! Може й час познайомитись, я уважно читаю ваші коменти!
Аллюська, я з тобою! І Разом мрію аби рік був таки солодшим, щедрішим та щасливішим. Або просто ЩАСЛИВИМ! Навіть машлик і бантик позав"язувала своїм котам:)))) на те саме - ЗДОРОВ"Я і УДАЧУ.
Усім-усім бажаю многих літ у здоров"ї та радості!!!

Алла 2010-12-29 / 22:40:00
так, Кришенику - спасибі!..
а щодо побажань - навзаєм!

Алла 2010-12-29 / 22:25:00
Галко! рік був і день буде!
і передостанній день часто не менш важливий, ніж останній!
власне, а чим вони відрізняються один від одного?..
хіба що олів"є вже треба робити ;) хоча мрію про суші ;)
складний був рік, Галко...
але ж він зробив нас сильнішими, правда?
і кращими - вірю!
з чим і зустрічатимемо, так? ;)
ну а наступний... я знаю - ми зробили чимало, аби Рік, що прийде, був... нехай не легшим... але - солодшим, так - хвилюючим, дуже - чуттєвим, не менш - результативним, а головне - натхненним і щасливим!
адже ми цього варті! ;)

Кришеник 2010-12-29 / 15:55:00
Прощатися без болю, хоч і зо сльозами... Цей Ваш настрій знайдеться кому розділити. Я – так само. Лишень без сліз. Хоч найліпше розтавання – це там, де раптово зрониться сльоза.
Про схожі до Ваших почування здатні промовляти до інших лишень ті, хто насправді захищені. Захищені сім’єю, родинним затишком, правдивою дружбою. Інші виставлять кругову оборону даремних випадкових слів, або ж клястимуть схиблених політиків і верховне начальство. Здається, що нам до них немає діла.
А ще я хочу подякувати. За той настрій, який приходив до нас із Ваших блоґових записів. Якщо почав про це говорити, то всі промовлені і несказані добрі слова матимуть стосунок і до Алли Хаятової. Ми, здається, з Вами ледь знайомі (стрічалися переважно в Internet-і), але про хороше бажається говорити саме добрим людям. Передайте це моє їй, нехай це будуть вітальні слова також і від Вас.
Отаким вдався для мене цей наш Новий рік. Радше, його закінчення.
Отож, щасливого всім Нового року й веселих свят.

Колега 2010-12-29 / 15:46:00
Галю, гарно. Спонукнула замислитися над своїм Старим роком:) Дякую.