Банош - гуцула страва

Історія приготування гуцульського баноша сягає сивої давнини. Ця страва почала готуватися на Рахівщині, і є одним із молодших братів бограча, оскільки готується в казані на вогні. Тепер на Рахівщині цю страву називають банош, що дослівно перекладається як токан, мамалига, кукурудзяна каша, і т.д.

Гуцульський банош
Гуцульський банош

Банош  готують лише гуцули, і лише  чоловіки, мабуть, це наголошує на тому, що гуцули справжні «джентельмени», адже тільки на свята догоджають своїм жінкам та коханкам, готуючи токан на сметані, який лагідно називають банош!

Сам токан у народі називають гуцульським баношем, мабуть, тому, що він готується не на воді, а на сметані або вершках.

Якось один з істориків-краєзнавців Рахівщини розповів мені таку легенду:              «Неподалік  від Рахова жив собі ґазда, тримав отару овець, з чого й жив.    Повсякдень харчувався овечим молоком, сиром, вурдою, бринзою, всім тим, що Бог давав на городі та в саду. Одного разу ґазда пішов на торговицю продавати овечу бринзу та вурду, там гуцули-ґазди з Рахівщини завжди закупляли борошно, оскільки в краї не росла пшениця. І тут один торговець, якого звали Банош, запропонував йому муку жовтого кольору, ґазда  хоч і вагався, та все-таки придбав півкіло тої муки. Повернувшись додому, надумав на вихідні в дворі приготувати їжу на вогнищі. Наклав ватру, поклав казан і почав гадати, як приготувати щось з тієї жовтої муки, надумав, що можна спробувати на сметані, щоб було смачніше, з думкою, що сметана  жовте борошно забарвить у білу кашу. Взяв сметану та насипав до казана, почекав, поки не почалося кипіння, після чого почав добавляти кукурудзяної муки,  помали помішуючи на малому вогні. Після якоїсь там години зняв ту страву з вогню та поніс до хати. Наклав по мисках і почали пробувати: ґаздувська жона  (файна гуцулка) поїла ту страву і запитує чоловіка: «З чого приготовелена ся страва?» Той відповів: «З жовтої муки, яку я придбав у  Баноша на торговиці». Жона  похвалила чоловіка та подякувала за дуже смачну страву.

Від тодішніх часів банош готують тільки чоловіки і тільки на Рахівщині!

Кожний гуцул, який від батька свого навчився готувати банош, додає  до приготування щось своє!

Справжній гуцульський банош можна скуштувати тільки на Рахівщині на щорічному фестивалі «Гуцульська бринза» та «Закарпатській гостині» в Києві, яка відбувається щорічно у  вересні.

Щоб приготувати справжній гуцульський банош, потрібно народитись у сім’ї справжнього гуцула, знатися на молочних продуктах, сухих грибах та салі, також кохати файну справжню дівку-гуцулку, оскільки цю страву може приготувати тільки закоханий у любку справжній гуцул.

Той хто варить гуцульський банош, має мати файну дерев’яну ложку, гарний настрій і біля себе файну пляшку яфинівки, щоб піднімати настрій тим, хто буде заважати йому!

Ніколи не називайте гуцульський банош такими словами як:

-         ТОКАН

-         ТОКАНА

-         МАМАЛИГА

-         КАША МИЛАЙНА

-         ЧИР МИЛАЙНИЙ

-         КАША КУКУРУДЗЯНА

-         ЧИР КУКУРУДЗЯНИЙ

Ніколи не готуйте  гуцульський банош на:

-         ШПОРІ

-         ГАЗОВІЙ  ПЛИТІ

-         ЕЛЕКТРО ПЛИТЦІ

-         ГРИЛЬОВИ

-         ТА ВСЯКИХ ІНШИХ ПЛИТАХ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Не думайте, що вам вдасться  приготувати  гуцульський  банош,  якщо ви знайдете рецепт в книзі чи в Інтернеті, чи будите підглядати, коли гуцул буде готувати цю чарівну страву. Запевняю вас, що в такому разі у вас вийде тільки «каша».

Цю страву має готувати тільки справжній гуцул.

м.Київ

11 листопада 2013р.

Теги: банош, токан, мамалига

Коментарі

Корятович 2013-11-14 / 17:35:23
На буковині то 'правдиві' гуцули любили на свята їсти 'мамалиґу' разом з курочкою у сметані з грибами Ще зверха посипано дрібненьким кропом, а збоку з бриндзьою. Ой як файно...Цимис!

автор 2013-11-12 / 22:27:38
коли про кулешу з сиром чекати, або ліпше про яфинянку.

гуцул 2013-11-11 / 23:05:23
то майже толя колоти лишков. добрий гуцул кажиму найсе жени вже я корчагу яфинянки передам абисте мали що упити на київскій долині

гуцул 2013-11-11 / 23:00:14
люблю бануш пирид тим як до газдині йти у рахові їв на ясіню їв а до києва ще доберуся аш іванко закличе діда. іванку на всевишній тобі допомагає файне діло робиш. пю за теби сто грам і завтра бабі бануш своїй зварю такой. бувай не стань пихатим потім як станеш вуйком у києву. як тоти остальні закарпатці поважні. вуко з ділового

консул 2013-11-11 / 22:34:18
справжній гуцул той хто не забуває де пуп його пращурів закопаний. гуцули є на закарпатській гостині в києві.. та гуцульскій бриндзі в рахові.

Корятович 2013-11-11 / 18:30:52
Це всьо файно і правдиво, але де ж знайти того 'правдивого гуцула'?? Мандруючи раз по горах я пробував його знайти, і що ви думаєте?...здибавши що мені виглядало як доброго кандидата, а то кожен один відмовився у звання і все мені пропонивали що 'правдивий' гуцул то ще пару кілометрів 'ось за тою горою'. І так я блукав цілий день аж до ночі...(ні гуцула ні баниша не бачив)...


Іван Магей
Публікації:
Мистецтво об’єднує країни
З нагоди 8-ї річниці закарпатської гостини у Києві
Закарпатські сини на "Золотій землі-2019"
/ 1Сьома Закарпатська Гостина у Києві
/ 26-та Гостина у київської закарпатської родини
Мама і Закарпаття
Шоста, “безвізова” "Закарпатська гостина"
Свято Покрови в Закарпатській Церкві у Пирогові
Київських закарпатців запрошують на 5-ту "Закарпатську гостину"
/ 9Кияни у Гечі
/ 1Людина-коваль
/ 1«Будинок мій, а стара нехай іде в прийми!»
ЩИРО ВІТАЮ
Сидіти на двох стільцях ще можна, - на трьох можна тільки лежати!
/ 4 Дорогі земляки, вихідці з Сріберної Землі
УКРАЇНЦІ - ПРАГА - МАЙДАН...
/ 4Бограч-гуляш у Києві
/ 2ДОРОГОЮ НА АПШИНЕЦЬ
/ 1Правду важко слухати
/ 3Свічка пам'яті
/ 9Джипінг у Бринзині
/ 5Чотири рядки
/ 36Закарпатська гостина в Києві
/ 2Довелося вчора побувати в судовому засіданні в Апеляційному Суді міста Києва,
/ 4Сьогодні Молодіжний осередок Товариства закарпатців в м. Києві святкує день народження!
» Всі записи