Хустська вистава дистанціюється від соціально-побутової п’єси з традиційним зображенням українського села. Концепція побудови ґрунтується на прагненні говорити з глядачем мовою модерного театру.
Режисер Сергій Архипчук сміливо поєднує жанри театрального мистецтва, використовуючи принцип декупажу. Відтак сюжет наповнюється сценічними епітетами, символами, звуками й кольорами і набуває разючого осучаснення.
Особливого шарму виставі додає оригінальний склад оркестру та своєрідний підхід до осмислення класичної спадщини Миколи Лисенка.