Олександр Ледида: «Я впевнений, що нинішні реформи стануть основою достойного життя закарпатців»

 

 

– Для мене кабінети влади ніколи не були самоціллю. Я працював на різ­них рівнях – у РДА, ОДА, у Верховній Раді і до посади завжди ставився як до відповідальної, але тимчасової роботи, бо це не графський титул, який ді­стається навічно. Тому мені тут комфортно рівно настільки, наскільки вдається виконувати ті завдання, які стоять перед керівником області.

 

 

– У сьогоднішньому взаємопов'язаному глобальному світі жодна країна, у тім числі й Україна, не може оминути інтеграційних процесів, а Закарпаття є на передових рубежах цих процесів. Ділова, наукова, політична еліта, пересічні громадяни євроспільноти дуже часто починають відкривати для себе Україну із Закарпаття. І від того, яким буде перше враження від нашої країни, залежить і їхня подальша налаштованість на можливу співпрацю. Якщо у нас доглянуті дороги, чисті узбіччя, затишні місця відпочинку, належний сервіс на заправках та в придорожніх ресторанах – тоді і ставлення до нас буде позитивне. Ми звикли гордитися і хвалитися нашим рекреаційним потенціалом. Але чи багато європейців приїде до нас відпочивати, знаючи про наявність премікса, отрутохімікатів, забруднення довкілля побутовими відходами? Тому перше, чого ми домоглися – вивезли минулого року з області геть увесь премікс. Цього року позбудемося ще одного "спадку" – складів з отрутохімікатами. Ці проблеми не вирішувалися впродовж 15 років. Системно починаємо працювати з утилі­зацією побутових відходів.

 

Для змістовного дозвілля, зміцнення здоров'я дітей краю впродовж минулого року в області було збудовано 19 сучасних футбольних полів зі штучним покриттям, а цьогоріч зведемо ще з 20. Замість вештання по вулицях, привчання до цигарок та алкоголю – нехай займаються спортом під наглядом педагогів.

 

Закарпаття – єдина область в Україні, де всі 24 медичні заклади обласного підпорядкування повністю забезпечують хворих безкоштовними ліками. Цього року ми хочемо домогтися такої ситуації і в районах. А для цього треба провести реорганізацію медичної сфери, реформувати об'єкти базової медицини, щоб бюджетні кошти йшли найперше не на утримання медичного персоналу, а на забезпечення хворих усім необхідним.

 

Згідно з планами медичної реформи дільничні сільські лікарні будуть реорганізовані в амбулаторії сімейної медицини, а районні лікарні стануть базовим рівнем, де хворий матиме змогу отримати увесь комплекс медичних послуг з використанням сучасного діагностичного обладнання, безкоштовні ліки та належне харчування. Поряд з тим мають бути належно укомплектовані та технічно оснащені служби швидкої медичної допомоги, які будуть підпорядковані в окрему вертикаль. Не все йде гладко, існує спротив, особливо з боку тих працівників, яким доведеться перекваліфіковуватися. А це – ломка усталеного життя, їх можна зрозуміти. Однак альтернативи реформам немає, інакше ми просто поступово перетворимося у державу-банкрута, суцільну руїну.

 

 

– Звісно, коли в сільській школі один вчитель у випускному класі викладає одночасно математику, іноземну мову та фізвиховання – який рівень знань здобудуть його учні, у який вуз вони зможуть вступити? Ми самі у такий спосіб позбавляємо своїх дітей майбутнього і відводимо їм роль некваліфікованої робочої сили на іноземних будмайданчиках.

 

Стосовно реформування медицини хочу, користуючись нагодою, відповідально заявити: усі кошти, які йшли на утримання медичних закладів у селах, залишаються у районах і будуть використовуватися на поліпшення медичного обслуговування ЦРЛ.

 

– Впродовж цілого року у пресі періодично мусоляться питання то вашої можливої відставки, то невдоволення вами у столиці. Звідки у вас у столиці взялися такі "доброзичливці"?

 

– Такі "друзі" є в усіх губернаторів. До речі, вони були, є і будуть в усіх керівників і за всякої влади. А мої столичні "доброзичливці", які продукують ці плітки, мають закарпатську "прописку". Спочатку вони дуже сподівалися, що з роботою я не впораюся, що команду не сформую, що населення мене не сприйме. Минув час, а їхні мрії так і залишилися їхніми особистими фантазіями, якими, щоправда, вони дуже хотіли б поділитися...

 

 

– Я сприймаю і ціную думку, яка суперечить моїй. Однак у таких випадках прошу аргументовану альтернативу. У мене є правило: критикуючи – пропонуй. Інакше це сприймаю як звичайні­сіньке критиканство, яке не має під собою нічого. Що стосується мого оточення, то це люди, які сфор­мувалися не сьогодні, мають значний життєвий досвід і школу життя і говорять мені те, що й думають.

 

 

– З 25 регіонів країни Президент з певних причин не встиг побувати у 8, у тім числі й на Закарпатті.

 

 

– Приїзд Президента має бути напряму пов'язаний з розв'язанням складних проблем регіону, вирішенням яких без допомоги держави місцевій владі не під силу. Сьгодні ми якраз працюємо над пакетом тих невідкладних проблем, вирішення яких стане можливим за допомоги Президента.

 

 

– Їх декілька. Одна з них – проблема Солотвина. Тут на першому місці стоїть питання безпеки людей.

 

– Попри скандал, пов'язаний з під­купом виборців та взаємні пуб­лічні звинувачення, фракція ПР в облраді вдруге поспіль іде в коаліцію з де­путатською групою В. Балоги. Що це – во­ля Президента, особистий вплив на вас В. Балоги чи просто ви не захотіли бути принциповими до кінця?

 

– Сам факт того, що ця політична сила на останніх місцевих виборах купила собі мандати, пояснюється передовсім менталітетом закарпатців. Якщо наші земляки готові продати свій голос за 100 гривень – це суто закарпатська проблема, від якої мені дуже некомфортно. Повірте, не дуже приємно говорити на цю тему з представниками інших областей України, адже нас, закарпатців, завжди вважали більш "просунутими" європейцями, ніж жителів інших регіонів, а тут такий конфуз. Стосовно спів­праці з "Єдиним центром", то ос­кільки ця політична сила нині повністю підтримує дії Президента, уряду, виконавчої влади, то ми співпрацюємо. Якщо вона дотримуватиметься іншої політики – спільних дій в обласній раді не буде. Ми виходимо з того, що всяке протистояння ні до чого доброго не приводить. За того балансу сил, який існує нині в обласній раді, ми мусимо шукати розумний компроміс з усіма політичними силами. Однак головне для нас – інтереси нашого краю, і заради цього треба шукати порозуміння.

 

 

– Закарпатці дуже добре розрізняють полову від зерна, тому вони цінують дієвих політиків, спроможних змінити їхнє життя на краще. На наступних виборах вони оцінюватимуть кожну політичну силу, у тім числі й Партію регіонів, по наших конкретних справах на місцях, а не по голослівних обіцянках. Вдасться нам поліпшити життя простих людей – тоді й наш успіх буде гарантований.

 

 

– Тут ви повністю праві, є така проблема.

 

 

– Звісно, таке поняття як вільний час зовсім зникло. Встаю, як і раніше, о 6.45, а завершую справи не раніше десятої вечора. Вихідних теж майже не буває, бо якщо не їду до Києва, то в області регулярно відбуваються різні події за участю голови ОДА. Так що вдома я тепер буваю дуже мало.

 

 

– Зранку обов'язково роблю пробіжки, а ввечері 2–3 рази на тиждень намагаюся викроїти час поплавати. Неподалік від мого дому у Баранинцях недавно відкрився чудовий спорткомплекс, що явно сприяло мені для заняття спортом. Окрім цього, не пропускаю кожної нагоди пограти у футбол, теніс, їздити верхи на коні. Улюблених занять ще з молодих років багато – проблема у тім, що часу на все це залишається дуже мало.

 

 

– Бізнесом нині опікуються дружина і доньки і роблять це дуже старанно і добросовісно.

 

 

– Взагалі так. Хоча я б зовсім по-іншому спрямовував розвиток бізнесу. Але сьогодні є так, як є, й іншого варіанта наразі не буде.

 

 

– Мені імпонують ерудиція і політична далекоглядність Г. Жатковича, сила духу і незламність А. Волошина, мужність І. Туряниці, патріотизм Ю. Ільницького, людяність М. Волощука. Особисто я дуже хочу, аби сьогоднішній період увійшов в історію краю як час тих успішних реформ, які обов'язково стануть основою для достойного і заможного життя усіх закарпатців.

 

– Щиро бажаю вам успіхів на цьому шляху.