БЕРЕЗЕНЬ 1939 РОКУ: свідчення радянської комісії

До Обласної надзвичайної комісії по встановленню і розслідуванню злочинів німецько-мадярських загарбників і обліку втрат, завданих ними громадянам, громадським організаціям, державним підпри­ємствам і установам Закарпатської областівід громадян області надійшло 65000 актів про завдані їм окупантами втрати, а також сотні свідчень, які говорять про масові звірства фашистських загарбників.

БЕРЕЗЕНЬ 1939 РОКУ: свідчення радянської комісії
З перших днів окупації Закарпатської області німецько-мадярськими військами, окупаційні власті почали по всіх округах області вживати масові репресії до українського і єврейського населення, що проявлялися в безмежному поліцейсько-жандармському розгулі..
 
Одноразово з окупаційними військами на Закарпаття прибула жандармерія, яка при активній підтримці керівників профашистських партій Автономного Земледільського Союзу і так званої руської національної фашистської партії і безпосередній участі мадярсько-фашистських організацій (Собот-Чопот, чорносорочники та інші), створених зрадниками народу на території Закарпатської області ще задовго до її окупації, негайно приступила до насильної мадяризації закарпатського населення і знищення всіх "неблагонадійних" мирних громадян. По всій області були постійно переповнені в'язниці. Ув'язнених не тільки катували і мучили у в'язницях, але без всякого суду масами розстрілювали. Тільки в концтаборі с.Крива, Хустської округи, мадярські фашисти розстріляли і замучили сотні українців.
 
В кривському концтаборі знаходилось понад тисячу громадян української національності. Табір містився в трьох корпусах військового містечка. Він був обгороджений колючим дротом і охоронявся посиленими збройними загонами. Ув'язнені цього табору зазнавали систематичних катувань. Крім катувань окремих людей тут існували і інші способи знущань, наприклад, так звані прогулянки по колу. Вони полягали в тому, що фашистські кати щоденно о 12 годині дня виводили свої виснажені від голоду жертви і катували їх гумовими палицями. Тих, що падали і втрачали свідомість, обливали холодною водою і знову били. Багато не витримували цих катувань і тут же помирали. Крім цього жандарми виводили ув'язнених групами по 40–50 чоловік на берег річки Тиса, в район велятинського мосту і всіх там розстрілювали, а трупи їх кидали в Тису. Тих, що залишалися живими, окупанти відправляли в Ніредьгазький концтабір, де більшість з них були замучені.
 
Трохи пізніше фашистські загарбники організували спеціальні місця в м.Мукачево – "Ковнер", Чинадієво – "Раковці-каштель", Ужгороді, в Перечині і інших місцях, де спеціально навчені цьому ремеслу садисти катували сотні "неблагонадійних" громадян.
 
В 1944 році, після Мараморош-Сігетського процесу над партизанами, було заарештовано стільки людей, що всі в'язниці Сігета, Хуста, Ужгорода і інші були переповнені. Під виглядом партизан військово-польовий суд судив біля 600 чоловік, з яких 34 чоловіка засуджені до смертної страти, решта – до довічного і багаторічного тюремного ув'язнення.
 
У перший день приходу окупантів в село Грушево, Тячівської округи, польова жандармерія, за наказом капітана Золді Ференца, забрала з грушевської церкви (під час богослужіння) священика Купара і повезла його на автомашині в невідомому напрямку. Тепер, на основі свідчень, встановлено, що священик Купар був розстріляний разом із шістьма жителями села Требушан поблизу села Кваси, Рахівської округи.
 
В 1941 році мадярські жандарми заарештували священиків Феодосія Росоха з Волівця і Івана Іваняс з Канори. Після тривалих і жахливих катувань першого з них засудили до довічного тюремного ув'язнення, а другого – на 10 років. В 1942 році жандарми насильно вигнали священика з Синевір Феодосія Горват, який до цього часу не повернувся додому. В 1944 році окупанти заарештували і томили у в'язницях Мукачева, Берегова і Будапешта священика Івана Мучичко.
 
Розглянувши подані окружними і місь­кими комісіями акти про втрати, завдані громадянам, громад­ським організаціям, державним підприємствам, установам культури, мистецтва, релігійним общинам, а також матеріали і документи про злочини, вчинені німецько-ма­дяр­ськими загарбниками, Обласна надзвичайна комісія, на підставі документів, ак­тів розслідувань, підтверджених численними свідченнями, розкопками масових місць поховань і актами судово-медичної експертизи встановила:
 
1. За розпорядженням колишнього фашистського угорського уряду – міністра внутрішніх справ Ярош і статс-секретаря Чакій, при активній підтримці керівників партії Автономний Земледільський Союз і руської національної фашистської партії по всій території Закарпатської області були створені так звані гетто, куди було зігнано 94.736 чоловік єврейського населення, з яких потім в гетто, концтаборах Кам'янець-Подільська, Освенціма, Дахау, Беркенау, Ніредьгазі, Шарош-Поток, Врю-Лопош та інших знищено 85.507 чоловік.
 
2. Мадярсько-німецькі загарбники ув'язнили в "трудові" табори 51.073 чоловіка українського населення, яких насильно вигнали в Німеччину та Угорщину в концтабори.
 
3. В містах і селах Закарпатської області, у в'язницях розстріляно, повішено і замучено (по суду і без суду) 7.440 українців.
 
4. Таким чином в містах і селах, у в'яз­ницях і в таборах смерті німецько-мадярські загарбники піддали катуванням 145.809 чоловік мирних громадян Закарпатської області, з яких 92.947 чоловік знищили.
 
5. Матеріальні збитки, завдані громадянам Закарпатської області, становлять 2.400.150.800 карбованців, державним підприємствам, установам і громадським організаціям – 620.567.300 карбованців, релігійним общинам – 12.000.000 карбованців.
 
6. За неповними даними, німецько-мадярські загарбники відібрали у громадян 78.300 голів великої рогатої худоби, 22.400 коней, 22.000 свиней, 18.500 овець, 98.140 домашньої птиці, 1.128.800 центнерів зерна, 130.000 центнерів борошна, 800.500 центнерів картоплі і овочів, 1.830.400 центнерів фуражу, 95.803 центнери інших сільськогосподарських продуктів, 10.300 різних золотих і срібних виробів; спалили і зруйнували: 10.000 житлових будинків, 12.000 надвірних будов загальним обсягом 4.327.000 кубометрів. Крім того фашистські загарбники пограбували і знищили належне єврейському населенню майно, золоті і срібні вироби, які вивезли до Німеччини і Угорщини.
 
7. Німецько-мадярські окупанти і їх спільники знищили і вивезли з Закарпатської області устаткування, машини і сільськогосподарський інвентар. Крім того, вони по-варварському знищили лісні масиви і фруктові садки, які належали державним підприємствам, установам і громадським організаціям, вирубали на 30.644 гектарах лісні насадження, завдали шкоди земельним на­ділам і лісам (копання окопів – укріплень) на площі в 77.020 гектарів, 65 гектарів виноградників, 2.185 садкових дерев. Крім того вивезли 608.452 кубометри ділової деревини.
 
8. Німецько-мадярські окупанти і їх спільники знищили і частково зруйнували 85 промислово-виробничих будов обсягом 76.138 кбм, 220 шкільних приміщень – 97.779 кб. м, 29 церквів – 16.718 кб. м, конфіскували 82 дзвони вагою 25.007 кілограмів, 190 паровозів, 16 мотовозів, 320 класних вагонів, 2.800 товарних вагонів, зруйнували 104 кілометри залізничного полотна, 97 мос­тів довжиною 5.872 погонних метри, 84 вокзали і станційних приміщень, 13 тунелів довжиною 1.140 метрів, 9 дизелів, 2.200 різних верстатів, 105 апаратів "Морзе" і "Юза", 47.013 томів книг, 5.000 селянських возів, 12.000 комплектів збруї і 13.000 шт. іншого сільськогосподарського інвентаря.
 
9. На підставі поданих актів окружни­ми міськими і сільськими комісіями Об­ласна надзвичайна комісія визначає, за неповними даними, шкоду, заподіяну німецько-мадярськими загарбниками і їх спільниками, громадянам, громадським організаціям, державним підприємствам, установам і релігійним общинам Закарпатської області в сумі 3.032.718.100 карбованців.
("Закарпатська правда", №90, 7 травня 1946 р.)
 
Вважається, і цілком справедливо, що в радянський час діяльність Августина Волошина і його спільників засуджувалася й висвітлювалася в негативному ракурсі. Проте, як свідчить і видрукуваний сьогодні звіт однієї із радянських комісій, який був опублікований у газеті "Закарпатська правда" 7 травня 1946 року, на самому початку Радянський Союз визнавав події березня 1939 року боротьбою з фашизмом, а її учасників називав делікатно "громадянами української національності" або навіть "українськими патріотами". У згаданий звіт, звичайно, уві­йшли не всі свідчення і дані про Карпатську Україну, зокрема не потрапила туди і заява жителя Ясіня П.Кувика про розстріл 35–40 українців угорськими солдатами у березні 1939 року біля його поля та багато інших. Не виключено, що у матеріалах цієї комісії є ще чимало цінних свідчень про історію нашого краю часів Карпатської України, які сьогодні необхідно було б опублікувати.
 
Йосип Кобаль, кандидат історичних наук
17 березня 2011р.

Теги: злочин, окупант, звірства, фашист

Коментарі

..... 2011-04-06 / 21:06:00
Дійсно, всі і все запозичили від слов'ян-арійців. як і герб. І ви напевно, Сорри, являєтеся арійцем, котрий би поставив би всіх на коліна перед великим духом панукраїнізму. Шкода що такий націоналізм деструктивний. Шкода що такі, хто хочуть побудувати сидльну державу на ненависті все популярніші. Але скажіть, чим ви кращі інших? Тих хто загарбав, проливав кров, ненавидів... все це за ради своєї країни, СРСР, Угорщини, Третього Рейху, України, або Сомалі, або чорт знає кого. Краще будуйте своє життя на мирі, а не шукайте випавдання поганому життю у помилках минулого

сорри 2011-03-27 / 22:12:00
На підставі "запозичення" угорцями для Берегова герба руського князя Льва Даниловича виникла гарна ідея увіковічити в Берегові російсько-українську дружбу монументом колишнього володаря міста Льва і його дружини-угорки Констанції http://zakarpattya.net.ua/forum/viewtopic.php?f=21&t=14

Diák 2011-03-23 / 23:02:00
Tisztelt Kobály József!
Egykoron felnéztem önre, példaképemnek tartottam önt, aki képes volt objektív szemszögből értékelni a történelmi eseményeket.
Most sajnos nagyot csalódtam.
Tisztelettel: egy tanuló.

Magyar Ember 2011-03-22 / 16:52:00

2 Istvan, 22.03.2011 15:00

Верно. Здесь приводится ссылка на точный период о якобы имевшемся событии с причинением большого материального вреда (ущерба) населению Края.

Удивляет только "творческая мудрость" автора статьи, Йосифа Кобаля, кандидата історичних наук, который даже поленился посмотреть на карту и попытаться отыскать эти "97 мос­тів, 84 вокзали, 13 тунелів" и др. Это тема моего профессионального занятия, по-этому смею сказать, что по сегодняшний день такого количества подобных видов сооружений в Крае нет. В Крае имеются 6 тоннелей, из них всего 3 протяжённостью чуть больше 1,0 km. Этим самым автору статьи необходимо поставить в упрёк, что он из-за чисто мелких спекулятивных соображений и заради жалкого гонорара позволяет популистскому издательству манипулировать своей степенью graduate.


Istvan 2011-03-22 / 15:00:00
Emberek! В заглавии идет речь не о 40-х годов, а именно о 39-м.

Magyar Ember 2011-03-21 / 17:58:00

2 Zoltan, 21.03.2011 13:47

Нам надо признать два неопровержимых факта:

а) была оккупация Третьим Рейхом

б) был режим Hórty Miklós_а

Из всех бед того времени (времени регентства Hórty Miklós_а ), самым тягчайшим горем было де-факто введение законов Третьго Рейха (нюрнбергских расовых законов) - посягательство гражданских прав по отношению к лицам призывного возраста, дискриминация ромов и евреев во всех гражданских правах - отказ в праве участвовать в выборах, ежедневная явка для отметки в полиции, носить жёлтую звезду Давида - Jude, как идентификационное отличие, запрещение занимать государственную должность, запрещение иметь частный бизнес.....,
Думаю, что будет излишним внедряться в правовой кодекс того времени ибо хорошего там ничего нет. На русинов дискриминационные ограничения не распространялись.

Но Zoltan, твоя ремарка правильная, умышленно причинять ущерб, как в третьем в Третьем Рейхе, так и в его марионеточных режимах было не свойственно. За такое строго наказывали.
По- этому утверждать, что был причинён ущерб:
"13 тунелів довжиною 1.140 метрів", "84 вокзали", "190 паровозів" - означает полный технический NONSENS.

"13.000 шт. іншого сільськогосподарського інвентаря.
"- какой инвентарь мог быть? Борона?
"47.013 томів книг"- ни у кого
книг изъято не было. Книги изъяла на много позже (конфисковала) советская власть. Но она конфисковала (национализировала) и всю частную собственность, и это у всех, без исключения.

Ember Zoltan 2011-03-21 / 13:47:00
8. Німецько-мадярські окупанти і їх спільники знищили і частково зруйнували 85 промислово-виробничих будов обсягом 76.138 кбм, 220 шкільних приміщень – 97.779 кб. м, 29 церквів – 16.718 кб. м, конфіскували 82 дзвони вагою 25.007 кілограмів, 190 паровозів, 16 мотовозів, 320 класних вагонів, 2.800 товарних вагонів, зруйнували 104 кілометри залізничного полотна, 97 мос­тів довжиною 5.872 погонних метри, 84 вокзали і станційних приміщень, 13 тунелів довжиною 1.140 метрів, 9 дизелів, 2.200 різних верстатів, 105 апаратів "Морзе" і "Юза", 47.013 томів книг, 5.000 селянських возів, 12.000 комплектів збруї і 13.000 шт. іншого сільськогосподарського інвентаря.


Иштван, было такое о чем выше пишут!

Правда, мама (84 года ей) утверждает, что все это делали не "нимецко-мадярски", а советские оккупанты-коммунисты:)

Селянин 2011-03-19 / 23:51:00

задля гуцула , 19.03.2011 20:13

Иди тумане, бо тя так ґыґну, що укылавієш.

гуцул 2011-03-19 / 20:13:00

****** Мадярони!!Покайтеся перед Закарпаттям !!Скоро прийде час розплати!!

Viktor 2011-03-19 / 15:04:00
Pane profesor Kobaly, vi provokator, vi tak dovirjajete radyanskij hazeti 1946 roku. Jaksho vi objektivnij istorik, vi majete znati scho nkvd malo zavdanya zvinuvatiti uhorciv zakarpattya v takih zlochinah. I same za takih pridumanih istorij uhorske i nimicke naselenya kraju zahnali v kanctobari, pidkresljuju civilnih ponad 80 tisjac uhorciv i nimciv zakarpattya, z jakih bilsisty i ne povernulas.

сорри 2011-03-19 / 10:58:00
Іштване, сам ти суцільна мадярська пропаганда...:)

Ти можеш по суті, пункт за пунктом, засновуючись на фактах, а не власних бажаннях, домислах і міфах угорської "історії", заперечити суть сказаного у цій публікації?

Певен, що не можеш. Звідси і оце ваше забризкування монітора слиною...)

Istvan 2011-03-19 / 10:49:00
Все что в статье наведено - голая советская-российская-коммунистическая пропаганда. Я удивлен, что атироссийские, антикоммунистические укрнацики такие вещи цитуют.

сорри 2011-03-18 / 17:15:00
анонім, 18.03.2011 16:55
До "соррі" - знову повторюєте те ж саме, зациклюєтеся. Пару днів тому я вам пропонував зупинитися і згадати, як то було: Ющенко вирішив.... (с)

А до чого тут Ющенко? Є, здається, закон? Відповідно до закону монументу на Верецькому перевалі не існує. Зрештою, якщо вже ви так хочете опертися на Ющенка, то, може, підкажете, де можна побачити в документальному варіанті оте ваше "Ющенко вирішив"? Щоб я, не дай Бог, не подумав, що ви просто об'їлися "дурних" грибів... :))

2011-03-18 / 16:55:00
До "соррі" - знову повторюєте те ж саме, зациклюєтеся. Пару днів тому я вам пропонував зупинитися і згадати, як то було: Ющенко вирішив....
Тепер пропоную - зініціюйте на цьому сайті тему про новостворену Конституційну Асамблею і на тій темі попробуймо обговорити - а що ж ми будуємо?

Magyar Ember 2011-03-18 / 16:52:00

У своєму коменті від 18.03.2011 02:35 перш за все хотів звернути увагу на один із моментів в історії нашого краю, про який на цьму ресурсі ніхто не зацікавлений згадувати, бо від нього не можна очікувати якісь політичні дивиденди. Я це зробив для тих, у кого немє свого лоббі, бо скромні та бідні - нікому не потрібні.
У своєму коменті від 18.03.2011 02:35 перш за все хотів звернути увагу на один із моментів в історії нашого краю, про який
http://www.amazon.com/Last-Days-Spielberg-Survivors-Foundation/dp/0312204620

Огиду у мене викликає та обставина, як personi graduati - кандидати та професори на цьому сайті використовують свій жалюгідний творчий потенціал в їх публікаціях з тим, щоб маніпулювати минуле нашого краю. Використовувати вище описані трагічні події з розрахунком на те, щоб отримати жалюгідний гонорар від видавництва "Фест" (бо лише на такі "опуси" є зараз коньюктура) є не тільки бездушний та аморальний поступок, але й вказує на те, що в деяких псевдоінтелектуальних колах Ужгорода дуже низький рівень культури.

Сорри, Вам відповідати не буду, не тому що Ви раб, а тому, що Ви робот.

Ember Zoltán 2011-03-18 / 16:12:00
Уважаемый пациент, ти конченный. Восстановлению не подлежишь!

сорри 2011-03-18 / 15:47:00
Hungi, 18.03.2011 15:34
Дуже хотилося би бути спокійним, але читаючи цей сайт - важко ( вже і не буду більше читати - немає сенсу ), .. (с)

Не думаю, що Адмін на мене дуже образиться, якщо я скажу тобі і всім твоїм друзям "Скатертью дорожка!". Це по-російськи. А по-нашому - "Баба з воза - коням легше!".. :) Тобто, ідіть всі і. бажано, разом. Тоді я замість того, щоби тратити час на розвінчання угорської історичної міфології, займуся вихованням майбутніх поколінь закарпатських українців. яких останнім часом наицьому сайті з'являється все більше... :)

Ember Zoltán, 18.03.2011 15:31
Мой дед был забран в концлагерь, брат другого деда убит там же. Несмотря на это я не нуждаюсь в том, чтоб кто нибудь извинился... (с)

Нуждаєшся, тільки сам про це не здогадуєшся. Твої батько з дідом тому і пройшли концтабір, бо прислужували фашистам. А мій дід загинув по дорозідо Сибіру лише за те, що був українцем. А прадіда і прабабку розстріляли мадяри в ще в Першу світову. За що нам, українцям, любити і вас, мадярів, і москалів? За те, що ви принесли нашому краю безліч горя і пролили моря крові?

Зрештою, я, з часу моєї появи на цьому сайті завжди ставився до угорців трохи краще. як до росіян. А на побутовому рівні і взагалі маю друзів-угорців. Однак ви встановленням пам'ятника на Верецькому перевалі з іскри роздмухали полум'я і зараз продовжуєте займатися тим самим. Зрештою, від того полум'я. якщо ви не зупинитеся. постраждати можуть дуже багато людей. І це знову ж таки буде вина угорців, як і в березні 1939-го. Не ми в 39-му прийшли на вашу землю, а ви - на нашу. Не ми ставили провокаційний монумент на угорській землі, а угорці на нашій. І це маєте розуміти...

Ember Zoltán 2011-03-18 / 15:34:00
Сорри, больше не пей! Лучше прийми укол: Антон Павлович ждет уже!

Hungi 2011-03-18 / 15:34:00
Дуже хотилося би бути спокійним, але читаючи цей сайт - важко ( вже і не буду більше читати - немає сенсу ), але хочу повторити : угорьскі війська, якщо і проливали кров, так лише "галицьким емігрантам" - як тоді їх називало все місцеве населення, так що сорри, нащадку галицьких фашистів, розмовляти з тобою більше нема про шо.

Ember Zoltán 2011-03-18 / 15:31:00
Мой дед был забран в концлагерь, брат другого деда убит там же. Несмотря на это я не нуждаюсь в том, чтоб кто нибудь извинился. Всегда можно в прошлом найти повод, чтобы требовать извинения, всегда можно найти повод жувствовать себя обиженным. Но, госпожа, ето ведь истприя, прошлое (не нашое!), жизнь наших предков. Нам надо жить за ради сегодняшнего дня, за ради будущего. И чтобы жить мирно сегоня, надо научиться мирно жить с историей!


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи