Закарпаття онлайн » ЗМІ Закарпаття » ФЕСТ

Реформування медицини 2: експерименти чиновників

Система охорони здоров’я – один з основних стовпів державності країни. Здорові громадяни – показник процвітання нації. Права громадян на отримання медичних послуг гарантуються конституційними нормами. Виходячи з логіки, будь-які зміни в системі охорони здоров’я повинні бути предметом обговорення в суспільстві, дискусій політичних сил на всіх рівнях для вироблення оптимальної програми реформування.

Реформування медицини 2: експерименти чиновників
Така програма повинна бути схвалена перед початком її реалізації біль­шістю суспільства. Це загальноприйнята практика в цивілізованих країнах. Приклад – США, де реформа охорони здоров'я була найважливішим пунктом передвиборної програми кандидата в президента Обами, яка забезпечила йому перемогу. Дискусії про необхід­ність реформування системи охорони здоров'я періодично струшують політичний подіум європейських країн: Німеччини, Франції, Голландії та інших. І тому дивним є, що програма реформування охорони здоров'я в Україні обговорю­ється лише в кабінетах начальниками, а вже з 14 по 18 березня повинно відбутися затвердження проекту (результат відомий – "одобрям").
 
У жодному районі станом на 4 березня не проведено сесій, на яких би обговорювалась ця "реформа". Не робила цього і Закарпатська обласна рада. Не було повідомлення, щоб це питання обговорювалось у Верховній Раді. Правда, після нашої публікації почалася метушня керівників районних рад (більше, напевно, щоб зберегти своє обличчя, а не лікарні). Ми радимо органам прокуратури ще раз прочитати ст.49 Конституції України і дати оцінку цим реформам з правової точки зору.
 
Проаналізувавши звернення громадян нашого краю ми спробували систематизувати їх, виділивши три основні.
 
Проблеми громадян. Найперше вони пов'язані з витратами на медичні послуги. У більшо­сті випадків люди готові платити, але це повинно бути узаконено і офі­ційно визначено фінансовий еквівалент медичних послуг. На сьогодні цього немає. Це особливо актуально при отриманні спеціалізованої допомоги (на третьому рівні медико-санітарної допомоги). У районах лікується велика кількість неплатоспроможних громадян, які не викликають ніякого інтересу на третьому рівні і їх ніхто не бажає там бачити. Цих громадян у нас ой як багато. А платоспроможні громадяни вже давно вибирають собі лікарні, де вони хочуть лікуватися.
 
Вони знають ціну лікування. У середньому лікування на третьому рівні коштує близько 1000 дол. Про весь прейскурант (неофіційний) може дізнатися будь-який бажаючий. Плати і лікуйся де хочеш – в Ужгороді, Києві, Празі, Будапешті, Австрії, Німеччині. Проблема – де взяти гроші. Багато жінок із Закарпаття їздять народжувати в сусідні Угорщину, Словаччину. Вже навіть ургентні хворі їдуть на лікування до сусідів. І навіть створивши лікарні європейського рівня, треба дати гарантії простим громадянам на медичні послуги в цих лікарнях. Тому реформа повинна спочатку владнати фінансові проблеми в системі охорони здоров'я, яка має оплачувати ці послуги, в тому числі і заробітну плату медикам, офіційно через касу, а не в конверті в кишеню. Сьогодні, напевно, цього не хоче медична еліта, яка заробляє більше своїх зарубіжних колег, хоча поруч животіє велика кількість простих медиків, які повинні жити на зарплату.
 
А ще є проблема операцій на серці, пересадки суглобів, трансплантацій ор­ганів, які для більшості громадян недоступні. Якщо порівняти лікування за кордоном, то, на думку багатьох, там дешевше, безпечніше, ефективніше і набагато комфортніше (платиш один раз в касу, а не кожного дня всій зміні – від санітарки до лікарів). Тому такі правила призводять до випадків цинічної грубості по відношенню до пацієнтів, до знищення всякої колегіальності серед лікарів, організації самими лікарями судових процесів проти своїх колег, використовуючи в багатьох випадках незадоволених пацієнтів.
 
Виходячи з цього, можна сказати, що в жителів нашого краю неє проблем з місцем, де можна отримати спеці­алізовану медичну допомогу, проблема – як заплатити за цю допомогу. А в реформі про це абсолютно не говориться. Якщо з районів фінанси за­брати і передати в округи, а далі за ті гроші лікувати хворих, які будуть приїжджати в госпітальний округ із районів (хай і ліпшим буде там обладнання), то доступність самої допомоги абсолютно не поліпшиться.
 
Тому логічніше спочатку вирішити питання фінансування медичних послуг, офіційно визначити їх величину і законодавчо закріпити гарантії громадянам на отримання цих послуг.
 
Проблеми медиків. Щоб потрапити в платний туалет, лікарю треба прийняти 4–5 хворих (за прийом пацієнта лікар отримує від держави 20–40 коп., а вхід у платний туалет коштує дві гривні). Звід­си і пішли винагороди па­цієнтів, які далі переросли в побори, а потім взагалі перейшли всяку межу. Багато медиків воліли б отримувати достойну заробітну плату в касі лікарні, а не жити принижено на подачках. Та, правда, біль­шість у це не вірить. Тому молоді лікарі і медсестри сотнями тікають з медицини, особливо в останні роки. В сільській місцевості вільно багато лікарських посад, і ця проблема набирає обертів. Чиновникам треба визнати, що така проблема існує і її треба вирішувати. Але в реформі не сказано, в який спосіб буде вирішуватися питання заробітної плати медиків.
 
Без надання медикам можливості офіційно заробляти достойну платню система працювати не буде. Без вирішення цієї проблеми ніяка реформа не відбудеться.
 
Проблеми галузі. За 20 років незалежності України принципи організації та управління системою охорони здоров'я не змінилися. Перші міністри незалежної України говорили, що потрібна страхова медицина, та ми до неї ще не готові. Потім через кілька років інші керів­ники МОЗ почали говорити, що ми втратили шанс створити страхову медицину, і тепер треба починати все спочатку. Тепер у нас по плану страхова медицина буде запроваджена з 2014 року. Але що воно таке, так ніхто і не пояснив народу. І якщо воно вирішить всі наші проблеми, то чому аж 20 років чиновники водять нас над прірвою і не хочуть рятувати цією страховою медициною. Кинули гасло про сімейного лікаря, досягли мети і розвалили терапевтичну і особливо педіатричну службу. Створили відділи охорони здоров'я – хаос збільшився (це визнають усі лікарі). Рік тому зробили юридичними особами лікарські амбулаторії – розтрубили, що досягли великих успіхів. Тепер створили централізовані бухгалтерії – знову великий успіх. (Хоча там повний правовий нігілізм).
 
А може, вже треба відповісти за свої дії? Централізація завжди потрібна тим, кому щось заважає. За Жванецьким, якщо хочеш банан, то не потрібно "Глав­банан". Є дані, що система управління в системі охорони здоров'я з'їдає 1/3 всіх коштів, а це дуже багато – простим смертним вистачило б на медикаменти, а медикам – на до­стойні зарплати.
 
Тому ми радимо перейти до справ­жніх радикальних реформ, які змінять (а не знищать) усю систему охорони здоров'я, реалізують конституційні норми та забезпечать гарантії на отримання чітко визначених медичних послуг кожному члену суспільства. Система охорони здоров'я вже давно вийшла з-під контролю через недолугі дії та байдужість чиновників. Вона мчиться, наче буйний кінь, якого треба приборкати та осідлати. І казковим героєм, який може це зробити, є радикальна реформа. Ми будемо старатися її виробити. Бо "реформатори" підійшли до буйного коня явно не з того боку.
 
Павло Дзьобак, Ужгород
ФЕСТ, Закарпаття онлайн.ЗМІ Закарпаття
10 березня 2011р.

Теги: медицина, реформування, охорона здоров’я

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар

Коментарі

Сашко 2011-05-23 / 21:52:00
Для тих, хто вихваляє радянську медицину або робить вигляд, що пропонує її реформу(у тому числі й медичні можновладці)
1. Cистема організації надання медичної допомоги в Союзі через відсутність зворотного зв’язку
відповідальності пацієнта, а за великим рахунком і суспільства, держави вичерпала себе.
2. Якщо потрібна страхова медицина, то в самих різних її видах одночасно, тому що будь-який монополіст рано чи пізно стає грабіжником.
3. Потрібен позавідомчий громадський (обирається) контроль за якістю призначеного лікування та його виконанням пацієнтами, а при страховій медицині - і за страховими фірмами.
Це загальні міркування, а конкретно - не треба винаходити велосипед - все це вже десь винайдено і застосовується. Згадайте, що писали наші колеги з Америки, Великобританії, Ізраїлю та Фінляндії.
Важливо ще одне: показати і довести суспільству, а останнім часом все частіше самим собі
що медицина - не служба побуту, але мистецтво! Кожного з нас за час роботи хоча б раз викликали «турботливі» родичі підняти з підлоги обгаженого сенильного маразматика (самі гидують) або принижували царственим жестом подаючи «гонарар» - 1рубль або навіть 20коп. (Sic! ) - особисто мені навіть потрапляла чарка горілки на блюдечку з шматочком підсоленого хліба! І наступні розбірки в адміністрації з «нахабою», який своїм обуренням і відмовою образив (!) Заслуженого артиста, директора, ветерана, нувориша. До чого це я? Нехай нас опускають, але ми самі дозволяємо себе опускати! Якщо немає сил і бажання боротися, є остання міра - піти. У світі дефіцит до мільйона лікарів, навіть у США - не в Сіетлі, а в Скелястих Горах, тим більше в джунглях або горах П.Америки чи Канади. Є варіант внутрішньої еміграції - зміна професії

Фёдор 2011-03-12 / 16:16:00
Нарешті знайшов інформацію в інтернеті з якою можу погодитись. Повністю солідарний зі словами автора!
http://www.vsmp.ho.ua/doc/otsebja.html


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи