На Закарпатті глухоніма бабця паспорт отримала у 100 років

Ганна Іванівна Рішко народилася далекого 1911 року у затишному яблуневому урочищі Монастирець неподалік чернечої чоловічої обителі. Тут зросла й пізнала чимало нелегких ударів долі. Адже життя її ніколи не балувало.

На Закарпатті глухоніма бабця паспорт отримала у 100 років

У 3 роки залізла високо на крислату яблуню і впала ниць. З тих пір зовсім не чує й ані слова не говорить. Все вказує очима, руками...

У самоті, мов перст, прожила  свій вік на цьому білому грішному світі. Ніколи не знала справжнього кохання, щастя, радості, благополуччя. Завжди надіялася тільки на свої роботящі руки, на поміч Всевишнього, святих апостолів. Ніколи не прагнула обзавестися сім'єю, синочками, доньками. В німотній одинокості минуло цілих 100 літ.

Правду кажуть: Господь любить злиденних, кволих, немічних. І це так! Саме Всевишній завжди був прихильним до бабки Ганни, до її негараздів, надавав моці, терпіння, сили духу, бадьорості. За своє довге життя бабця косила, садила, пряла, вишивала "хрестиком", а також смачно готувала всілякі верховинські страви. І ніколи не нарікала на злу мачуху-долю...

Ганна Іванівна Рішко надто спокійно сприйняла візит голови Тячівської РДА Михайла Селевера, депутата обласної ради Олега Палінкаша, коли вони прийшли привітати її з красним 100-літнім ювілеєм. Поважні гості тепло поздоровили бабцю Ганну, побажали  міцного здоров'я, всіх земних гараздів, подарували кольоровий телевізор, букет запашних троянд.

...А ще бабці Ганні було вперше вручено... новенький український паспорт. Вона все життя прожила з куценькою пожовклою від часу "совєтскою справкою", виданою Бедевлянською сільрадою, яку зберігає під "папірчиком".
 

Іван КОСТЕВИЧ

10 лютого 2011р.

Теги: бабця, паспорт, Монастирець


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи