Моделювання суржикових інкубаторів або Кому потрібне повернення до радянських часів

Так воно і станеться, якщо буде прийнятий законопроект про мови в Україні (№ 1015-3), внесений народними депутатами Олександром Єфремовим (Партія регіонів), Петром Симоненком (Комуністична партія України) та Сергієм Гриневецьким (Блок Литвина). Негативно оцінив його Верховний комісар Організації безпеки та співробітництва в Європі у справах національних меншин Кнут Воллебек.

Моделювання суржикових інкубаторів або Кому потрібне повернення до радянських часів

У листі до Голови Верховної Ради України В. Литвина (витяг з листа додається) він, зокрема, зазначає, що "загалом проект Закону не передбачає врегулювання мовного питання в Україні таким чином, щоб це відповідало правам національних меншин згідно з міжнародними стандартами, не передбачає підтримку балансу між інтересами різних суспільних груп та не сприяє інтеграції і стабільності українського суспільства". Свою оцінку новому мовному законопроекту на прохання редакції "ФЕСТу" дали провідні українські філологи Ужгорода. 

ПОВЕРНЕННЯ ДО РАДЯНСЬКИХ ЧАСІВ

Все скидається на те, що ми стежиною незалежності допленталися до ситуації, яка розвалила "великий могутній Радянський Союз". Підтверджують це думки українського філолога (УжНУ), а нині директора Ужгородського ліцею "Лідер — ЗОШ №20"  Світлани РИБАК:

— У 1981 році закінчила університет і почала працювати за розподілом у 170-й школі Києва. Мене, учителя україн¬ської мови та літератури, дивувало, що діти тоді масово відмовлялися від вивчення української мови. Я була класним керівником 8-Б класу. Інші три восьмі були російськомовними, і тільки цей — український. Це пригнічувало мою громадянську позицію. Я вважала, що в державі пріоритетною повинна бути рідна мова — українська, не має бути ніяких утисків для нацменшин, але водночас кожен громадянин повинен володіти українською мовою. Також була переконана, що діловодство має вестися виключно українською мовою. І зараз в Україні кожна людина, яка хоч трохи себе поважає, повинна говорити українською. Інакше під питанням саме існування держави. Це наочно бачимо з фіналу Радянського Союзу, з практики моєї роботи у 80-х у столиці. Наш єдиний український клас тоді додумалися розділити на дві групи, щоб одна все-таки навчалася російською. Це було елементарним витісненням нашої рідної мови. Через це пішли масові протести в Україні, які привели до утвердження незалежності. В рік 20-річчя Незалежності нам не потрібно повертатися до старого, щоб знову будити в народі зневіру і протистояння владі.

УКРАЇНСЬКУ МОВУ ПОТРІБНО ПІДТРИМАТИ

Цікаві думки висловив щодо цієї проблеми кандидат філологічних наук, викладач УжНУ Юрій ТУРЯНИЦЯ:

— Жодну мову не можна зневажати. Коли наша держава почне активніше розвиватися — більше, певна річ, заговорять нашою мовою. Це не викликає сумнівів. Тому робити політики з мовного питання в нинішніх умовах не слід. Не на часі це протиставлення, не ця проблема першочергова. Це можна кваліфікувати лише як спробу відволік¬ти увагу народу від інших кричущих проблем. Треба послідовно щодо цього керуватися Конституцією, шанувати всі мови. А державна мова має стояти на провідному місці. Українську мову потрібно підтримати по-діловому. Навіщо свого часу було ліквідовувати могутнє Товариство української мови, заміняти його Товариством "Просвіта" імені Т.Шевченка? Це сповільнило процес утвердження української мови в світі. Вона ж цілком може бути на рівні французької, але потрібен потужний орган, який би цим займався. Тільки так можна щось удіяти. Справа за нами, українцями! Треба домогтися, щоб Київ, а не Москва в гуманітарному сенсі був центром східного слов'янства... А подача законопроекту панів Єфремова, Симоненка, Гриневецького — це наслідок загальної невихованості і їх, і багатьох українців.

ПОНОВЛЕННЯ СУРЖИКОВИХ ІНКУБАТОРІВ  ЗНИЩИТЬ УКРАЇНУ

Почувши про горезвісний законопроект, викладач української мови та літератури Закарпатського державного університету Галина ПАЩУК зауважила:

— Та ми вже це проходили! За часів СРСР я була завучем 19-ї загальноосвітньої школи в Ужгороді, яка з часу відкриття була двомовною. Це був класичний суржиковий інкубатор, який не давав ні учням, ні вчителям сповна реалізувати себе як мовців. Бо ж один урок російською, а інший українською не давав змоги належно вкоренитися ні одній мові. З цього школа вийшла безконфліктно. З проголошенням Незалежності стала україномовною. З 1991 року всі батьки усвідомили необхідність володіння саме державною мовою, охочих віддавати до російських класів було надто мало. Процес був органічний. І вчителі російської мови не були при цьому дискриміновані в правах на працю. Зрештою, в радянський час до російських класів віддавали, бо це було модно, престижно, а українські класи були тоді надто переповнені. Тодішні російські "патріоти" не були духовними носіями російської культури, а лише стихійними прихильниками. На останніх, видно, і опираються нині автори законопроекту про мови.

Нам у ЗакДУ доводиться повсякчас зустрічатися з представниками шкіл національних меншин, у тому числі й російських. В україномовний простір вони легко вростають, якщо мають відповідні мотивацію і бажання. Якщо б у школах національних меншин були більш професійно укладені навчальні програми, розвивалася методика викладання української мови — то скласти вступні випробування, пройти тестування ні для кого не було б проблемою. Маю десятки прикладів, коли юнаки та дівчата спочатку взагалі не володіли українською, а тепер — лідери суперечок на семінарських заняттях. Це угорці Габор Зеленяк, Синтія та Іветта Пуги, румуни Василь Мойш та Адіна Мойш. Помітила, що молодь поступово переходить на спілкування українською навіть у побуті, під час відпочинку. Все й далі буде йти на лад через популяризацію доброго українського мистецтва, добротної пісні. Цим відродиться сповна здатність до національної самоідентифікації в молоді, яка була знищена. Молодим приємно буде відчувати себе громадянами України. Більше 15 років працюю на підготовчих курсах і роблю висновок, що ставлення до української мови росіян та представників інших національних меншин стало значно теплішим, не бачила внутрішнього спротиву, не чула нарікань, що потрібно складати вступні випробування українською, це, навпаки,  сприймалось як належне. Вже прищепилося в свідомості, що відбутися в Україні можна з відмінним знанням української мови. Такі ж настрої властиві й батькам. Тож стверджувати, що представники національних меншин зазнавали утисків, абсолютно безпідставно.

Цього року ми започатковуємо Олімпіаду з української мови та літератури для випускників шкіл національних меншин, які стали студентами. Цей захід почнеться 1 лютого, у Міжнародний день національних мов. Це — перша ластівка. Дуже б хотілося, щоб в олімпіаді в наступні роки взяли участь студенти інших навчальних закладів 1–2 рівнів акредитації з нашої області. Обговорили вже це питання з представниками культурних товариств, які радо зустріли цю ідею, сказали, що з'явиться добра нагода продемонструвати — представники національних меншин здатні вивчати національну мову і володіти нею на належному рівні не гірше українців за національністю.

Законопроект про мови Г. Пащук назвала "торгівлею мовними пристрастями", адже "розмахування гаслами двомовності починаються лише в той час, коли зручно певним політичним силам, щоб приховати свою політичну неспроможність, приспати пильність громадян щодо економічних проблем, згасити соціальне напруження. Це вже стало ганебною традицією в нашій країні. Бо твердження про дискримінацію носіїв російської мови відразу розсипається після перших хвилин перегляду телевізора. На телебаченні практично немає жодної програми, спрямованої на національного глядача, в якій звучала б добра українська мова, на яку можна рівнятися в своїй мовній практиці нашим молодим і старшим людям. Запровадження двомовності — це повернення до не найліпшого минулого. Вся країна може стати суржиковим інкубатором".

Цілком підтримує свою колегу український філолог, заступник директора з виховної роботи гімназії м.Ужгород Світлана ДУТКО:

— Наша кафедра словесності  та викладачі гімназії вважають, що сьогодні є загроза національному мовному питанню. Якщо законопроект буде прийнятий, то невідомо, чи українська мова залишиться надалі державною. На папері – може й так, а реально — ні. Прикро, але відслідковується, що за новими навчальними планами зменшується число годин української мови, йде витіснення її російською мовою. Це неправильно. Державною мовою однозначно має бути українська. Але йде наступ на демократію, свободу слова, на все українське. Президент мав би зупинити цей процес, політично згубний для міжнародного іміджу України.

"ЄВРОПА ВІДВЕРНЕТЬСЯ ВІД НАС..."

— Цього робити не можна, — однозначно зреагував на повідомлення про мовний законопроект одна з ключових постатей української філології УжНУ, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Михайло СЮСЬКО. — Який би не був, але навіть Леонід Кучма сказав, що державна мова в нас одна – українська. А Петро Симоненко, один з авторів законопроекту, людина планетарна. До чого довели нас і планету ідеї світової революції, ми добре знаємо. Економікою зараз потрібно займатися, а не цим. Звісно, українофобів у нас багато, але не слід нарощувати їх число. Інакше Європа відвернеться від нас.

Спеціально для "ФЕСТу"думки провідних філологів Ужгорода занотовував Василь ЗУБАЧ

ДО ТЕМИ. "Шановний пане Голово, дуже вдячний вам за вашого листа від 17 листопада 2010 року, у якому ви інформуєте мене про останній розвиток подій навколо роботи Верховної Ради над законопроектом про мови в Україні (№ 1015-3).

Як ми й домовлялися, я надсилаю вам мою оцінку цього законопроекту (додається). Те, що проект Закону про мови спрямований на започаткування далекосяжної реформи законодавчого поля у мовній сфері, заслуговує на позитивну оцінку. Попри те, що я відзначаю кілька позитивних аспектів, законопроект про мови містить також низку суттєвих недоліків. Загалом проект Закону не передбачає врегулювання мовного питання в Україні таким чином, щоб це відповідало правам національних меншин згідно з міжнародними стандартами, не передбачає підтримку балансу між інтересами різних суспільних груп та не сприяє інтеграції і стабільності українського суспільства. На мою думку, проект Закону про мови може радше збільшити, а не зменшити напругу між носіями різних мов та поглибити існуючий поділ у сус¬пільстві, що у свою чергу робить законопроект контрпродуктивним з точки зору стабілізації українського суспільства.

З огляду на це я рекомендую владі України утриматися від розгляду проекту Закону про мови в Україні у його теперішній формі та натомість зосередитися на здійсненні всеохоплюючої реформи застарілого україн¬ського законодавства у сфері національних меншин та мовних питань. Як зазначалося в ході наших попередніх зустрічей та листування, на моє переконання, проведення широких та прозорих консультацій за участю представників національних меншин, різних лінгвістичних груп та громадянського суспільства загалом може сприяти досягненню суспільного компромісу та забезпечити захист і повагу як інтересів держави, так і спільнот.

 Щиро ваш, Кнут Воллебек, Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин".
Гаага, 20 грудня 2010 року.

27 січня 2011р.

Теги: суржик, мова, інкубатор, радянські часи

Коментарі

2011-01-30 / 11:48:00
Росіяни Росії - вчіть китайську мову. Вона вам дуже незабаром згодиться, адже більшість населення Росії у близькому історичному майбутньому стане китайським.

2011-01-29 / 14:13:00
Блін, у мене хижа 170кв.м. і я заплатив за газ за грудень 1000грн, за світло 324грн, за воду 73грн. А ця будівля має під 1000кв.м. де ж вони беруть тоті гроші на отоплення, світло, воду. Щоб утримувати те приміщення треба не одну тисячку гривень. Місто ні копійки не дає. Точно наркотою ті просвітяни займаються. Ще й на якції усілякі десь бабло беруть.

Фе 2011-01-28 / 17:22:00
Подивіться на сімейку Федак. Паразитуючи на українстві вони тихесенько здають під магазини та офіси будівлю Просвіти і чудово собі типа просвітянствують. А головне,що наших шановних псевдо-патриотів-нероб це влаштовує. І влада тут ні до чого.

Ника 2011-01-28 / 16:40:00
То, что происходит сейчас с языковым вопросом абсурдно! Я считаю, что наших детей просто обворовывают. Кому мешал русский язык? Перевод русских классиков на украинский язык в школьных программах, когда можно прочесть на языке оригинала. Никогда перевод, пусть даже самый совершенный не заменит оригинала. Наши дети не читают на французском Стендаля, на английском Скота, нужно отнять у них и полноценное знание русского, не думаю, что они простят это. Думать нужно прежде всего о культуре поколения, а не...

сорри 2011-01-28 / 15:20:00

2сорри, 28.01.2011 13:07


А у Вас судячи з ніку склалося не тількі з англійською, а ще і з вихованням. Напевно інтелігент із Челябінска, ще і психічно хворий. А скільки у нас с Вами за останні 20 років стало україномовних фільмів та мультиків-і одної руки забагато. Взагалі, складається враження, що сорри в іншій країні проживає, де дітей не кидають, стареньких не катують щоб пенсію жалюгідну відібрати, народ не обкрадають... (с)


Коли нічого сказати - такі як ви преходять на особистості і образи...


До того ж, судячи з кількості помилок у коментарях, не склалося не у мене, а саме у вас.


Ну і по суті. Якщо б ви не заскакували сюди вряди-годи, виключно - аби напаскудити, то знали би мою позицію щодо нинішньої і дотеперішніх влад. Та, власне, при певному рівні IQ це можна було збагнути і з попереднього мого коментаря, в якому я написав, що за всі роки незалежності українська мова ще не була насправді державною. Не здогадуєтеся, з якої причини? Підскажу. Бо в Україні ще, по суті, не було української влади. Євреї Кравчук, Кучма і Янукович і іже с ними навряд чи коли-небудь заопікуються українством. А Ющенкові було не до того: отруєння принаймні на рік вибило з колії, а потім любі і не любі друзі втягнули в постійні колотнечі, ініціатором яких була, переважно, невгамовно-властолюбна пані Капітельман. Тому, безумовно, українського нічого не творилося. - ні мультиків, ні фільмів. За деякими, звичайно, винятками. Однак при Ющенкові, принаймні, вийшли на обовязковий відсоток україномовного ефіру і примусовий дубляж фільмів українською. Тепер владний кагал, що складається з різного роду табачників, це нищить. І знову, не знати з якої радості, вводить російську літературу в школияк окремий предмет. А чому не англійську?


Нічого: чим сильніше стискатимуть пружину, тим швидше і сильніше вона розпрямиться в підсумку...


2004-й таких, як ви, таки нічому не научив...:)

лл 2011-01-28 / 15:06:00
2лл, 28.01.2011 12:11
Як можна в школі не вивчати російську бодай літературу?

Це ви до кого волаєте? Словакам, чехам, болгарам, чи іншим слов'янським народам належить перед вами во фрунт ставати?
Невже ці нещасні знедолені геть пропадають без російської, так поволі вироджуючись і тихо страждаючи в тяжкій безмовній (безязикій) темноті? Чи так вже їм важко обходитися без відомої девіантної лексики?
Невже страждають ці люди по всьому світі без дорогого русского братишки, який раніше полюбляв виставлятися на їхніх площах та дворах зі своїми освободительними танками.
Повсюдно так заведено, що коли комусь забажається, той зможе вивчити потрібну йому мову - хоч китайську, хоч хінді з євритом. І все те без примусу, частіше факультативом, і зазвичай не на державні гроші. Міф про вселенське просвітницьке значення російської мови і культури за межами колишньої Російської імперії давно помер.
Поїздіть світом, порівняйте, хто де і як спілкується, і без яких мов там не обійтися. Тільки, боронь Боже, заходити вам у ті мовні гетто, що їх поробили для себе в окремих місцях наші колишні співвітчизники та грошовиті пострадянські ще не до кінця емігранти. Місцеві там не ходять.

2сорри 2011-01-28 / 13:07:00
А у Вас судячи з ніку склалося не тількі з англійською, а ще і з вихованням. Напевно інтелігент із Челябінска, ще і психічно хворий. А скільки у нас с Вами за останні 20 років стало україномовних фільмів та мультиків-і одної руки забагато. Взагалі, складається враження, що сорри в іншій країні проживає, де дітей не кидають, стареньких не катують щоб пенсію жалюгідну відібрати, народ не обкрадають...

сорри 2011-01-28 / 12:44:00
2лл, 28.01.2011 12:11
...Як можна в школі не вивчати російську бодай літературу?(с)

так вивчають же жю не зважаючи на те, що у світі є багато якісніших літератур...

Ось і маємо і фактор меншовартості, і тотальну втрату ідеалів.(с)

Чого ж ви все про себе та про себе... :)

Як бачимо, з англійською також у нас не дуже склалося.(с)

У вас? А для чого виносити особисті негаразди на загал? Поплачтеся в декольте дружині (якщо нема - то курві) і попустить... :)

сорри 2011-01-28 / 12:40:00

Суть і примітивність мислення Константина стали зрозумілі вже, буквально, з першої фрази: "В Советском Союзе с языками всё было нормально.. " Безумовно, от тільки все залежить від того, яку саме норму класти в основу. Якщо колонізаторську, завойовницьку - то звичайно. Бо я чудово пам'ятаю ті часи, коли телебачення українською не було як такого, і навіть УТ-1 та УТ-2 "вєщалі" на 99 відсотків російською. Можу перерахувати на пальцях однієї руки україномовні мультики і нагадати, що україномовних фільмів не було практично зовсім. Тим більше, не дублювалися принципово українською зарубіжні фільми, а тому пригадую свій певний шок, коли вперше побачив перекладний китайський фільм, де китайці заговорили українською. Добре пам'ятаю, що на уроки російської класи ділили на дві групи, як і на англійську, а українська була в загоні...


Багато чого пам'ятаю...


Залиште ту свою ностальгію за совком, Константине, для власного користування. Це згодиться. коли дивитиметесь на портрет дідуся, який приїхав на Закарпаття в обозі "освободитєлєй". Ви ж і зараз живете в квартирі, яка до того, як її видали вАшому дідусеві, мала свого реального власника - якого вбили, відправили до Сибіру чи на шахти Донбасу, або прросто виселили в підсобки для прислуги?..


Друже мєстний, ви, як завжди праві: українська не була державною в повному обсязі ніколи. Але тепер її хочуть добити остаточно.


Не вдасться. Інстинкт самозбереження великого народу вкотре поставить на місце тих, хто не виніс висновки із 2004-го...

2лл 2011-01-28 / 12:11:00
Ну, що ж ви такі злі, лл? Константин абсолютно правий, тому що і українську не вивчили, і російську забули. Як можна в школі не вивчати російську бодай літературу? Ось і маємо і фактор меншовартості, і тотальну втрату ідеалів. Як бачимо, з англійською також у нас не дуже склалося.

2011-01-28 / 12:03:00
У матеріалі Констянтина море об"єктивної неправди, викликаної суб"яктивними рисами колишнього колонізатора. А наступна фраза: "
Я учился в русской школе Ужгорода и отлично выучил литературный украинский язык, несмотря на то, что учительница украинского была гуцулкой с явно выраженным диалектом. У меня была возможность очень много читать, слушать украинское радио и смотреть украинский канал по телевизору" - викликає "сміх крізь сльози", а Учителька із гуцульським діалектом (в Ужгороді!!!)" - це взагалі шедевр (до речі відомо, що гуцульський діалект є чи не найближчий до літературної мови)

лл 2011-01-28 / 10:11:00
Константин, 27.01.2011 19:55
Цікавий феномен.
Константин нагадує мені французького (чи якого-небуть іншого представника колоніальної нації), що залишився в тому ж таки Алжирі після 1958 року. Почитайте про це у Сартра, чи Камю.
Відчуваючи свою сторонність, все більше плекав у собі відчущеність до корінного населення. Він так щиро вірив, що неначе хтось тут його надзвичайно образив, як тільки та колоніальна система впала.
Але ж він так любив місцеві танці і співи! Навіть слова тутешні непогано вивчив. У школу з туземцями ходив, там долучав своїх друзів до вищої (йому ж такої рідної) європейської культури. Та її увесь світ поважає (і тільки нею єдиною належить культурній людині спілкуватися, бо як інакше ці нерозумні зможуть підняти гігантські культурні пласти непідйомні). А вони тут усі хто? Неокультурені дикуни - гуцули (вибачте, араби).
Він же з дитинства такий освічений, продвинутий, а вони від нього чогось хочуть, щоб по-арабськи на роботі мекав? Ну, нехай не хочуть, але ж таке думають. Його ж ці невисказаність і недомовленість чи не найбільше бісить. Спробували б вони щось таке про його дідові подумати, коли він в цих краях лишень почав культуртрегерствувати.
Може, це таки наші щастя, що с рідній місцевості зброю заборонено носити. А то як там, у Сартра, зі стороннім негарно вийшло. Нерви у бідолашного не витримали, то й зірвався на свою голову. Підстрелив ненависного араба.

местный 2011-01-28 / 07:46:00
на самом деле мы никогда и не закрывали этот "СУРЖИКОВИЙ ІНКУБАТОР", т.к. за 20 лет незалежностi правившие Украиной силы так и создали внятную, последовательную языковую стратегию.
как бы у "национал-коммуниста" Кравчука в период его недолгого правления были, как он считал, более важные дела. Кучме оно нафиг не надо было. как бы "национал-демократ" Ющенко занялся этим в последние дни своего президентства. ну и Янек, Азаров, Табачник и прочая "данецкая" гоп-компания добьет даже то немногое, что есть...

Поэтому эти крики о двуязычии - ни к чему. Потому что русский язык де-факто все эти годы таковым и оставался. Государство Украина не создало систему поддержки и развития государственного украинского языка (что уж тут говорить про аналогичную систему поддержки языков нацменьшинств). И создать такую систему может только действительно украинская влада.

Константин 2011-01-27 / 19:55:00
Хочу сказать пару слов тем, кто думает, кто не подчиняется бездумно стадным командам. Тем, кто не застал советского времени, но хочет знать о нём. В Советском Союзе с языками всё было нормально. Я учился в русской школе Ужгорода и отлично выучил литературный украинский язык, несмотря на то, что учительница украинского была гуцулкой с явно выраженным диалектом. У меня была возможность очень много читать, слушать украинское радио и смотреть украинский канал по телевизору. Я, русский, думающий и говорящий дома по-русски, оба языка знал одинаково хорошо. На олимпиаде в школе был победителем по украинскому, при поступлении в университет сочинение написал на 5 по-русски. Да, из 26 учеников в нашем 10-м классе один отказался от уроков украинской литературы. Он приехал с отцом-военным из Германии и через год уезжал в Калининград. А остальных двух приехавших из России и слушать не хотели - ходили на уроки украинского, как миленькие. Проблемы начались с распадом Союза. Вмиг утеряв Родину (я родился тут), которой гордился, автоматически обрёл протестное чувство, нет, не против украинского, любовь ко всему украинскому советским строем нам, школьникам и студентам, была привита крепко. Это та же самая Родина. Протест стало вызывать насилие, с которым меня лишали возможности думать, говорить по-русски, работать на родном языке, смотреть любимые передачи. Возник даже "запрет на профессию", если хотел пользоваться русским. Такого при Советском Союзе не было. "Принципиальные" украинцы в Союзе могли, пользуясь родным языком, во всех сферах найти работу. Прошло 20 лет. Я, обычный выпускник 70-х, по-прежнему хорошо знаю украинский язык, которому меня научила советская школа. Объективно лучше, чем большинство сегодняшних учеников и выпускников современных школ. Кроме того прекрасно знаю русский, что даёт мне несравнимое наслаждение "одной волны" с гигантским пластом мировой культуры. Да, несмотря на все старания неонацистов, современные коммуникации позволяют оставаться в своей культурной среде. И я вижу, что благодаря знанию русского, в свои немолодые годы остаюсь гораздо "продвинутее" и более развитым, чем современная не советская молодёжь, этого языка уже совершенно не знающая. И мне по-человечески жаль это утерянное поколение, которое выбросили с одного берега, а к никакому другому его не пристроившие. Люди, уготовившие ничего не понимающим детям такой выбор, никогда не признают своей ошибки. И сейчас мой пост закидают... впрочем, мне это безразлично. Молодые, думайте сами. Анализируйте. Никому не верьте. Всё пробуйте на зуб самостоятельно. А Союз был далеко не самой отстойной страной в мире. Не хочу сравнивать с рейтингом сегодняшним.

Тарас Шевченко 2011-01-27 / 17:35:00
Учітися брати мої...думайти читайти і чужого научайтись.

АЛЕ СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ. БО ХТО МАТІР ЗАБУВАЄ, ТОГО БОГ КАРАЄ...

ЧУЖІ ЛЮДИ ЦУРАЮТЬСЯ, В ХАТУ НЕ ПУСКАЮТЬ!


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи