На закарпатській Тячівщині діє програма збереження і розмноження чорних буйволів

Ще років десять тому в селі налічувалося більше тисячі буйволів, але, на превеликий жаль, ця солідна цифра сьогодні впала до катастрофічної межі і складає всього …. 12 буйволиць! Тому депутатська комісія справедливо забила на сполох: селянам виділено першу дотацію в сумі 55 тисяч гривень, а також поживні корми.

На закарпатській Тячівщині діє програма збереження і розмноження чорних буйволів

– Два роки тому програму чітко розроблено і затверджено депутатською комісією на сесії районної ради, – аналізує головний спеціаліст управління агропромислового розвитку Тячівської РДА Олександр Цавнер. – Тут зроблено вагомий акцент на негайному збереженні популяції чорних буйволів у Кричові – єдиному селі в районі, де упродовж трьох столітьвирощують і доглядають рідкісних круторогих екзотів.
 
"На загальних сільських зборах також прийнято одностайне рішення: до кінця нинішнього року розпочати будівництво комплексу-розплідника для розведення буйволячого молодняка, а з Румунії завезено плідника-буйвола, – продовжує розмову Кричівський голова Василь Кричфалушій. – Для дбайливого догляду тварин облаштовано сільську заповідну зону, де поголів'я має можливість не тільки випасатися, але й скупатись у тихому озерному плесі".
 
Сільський біров з тривогою повідав про те, що кричівськими круторогими екзотами постійно цікавляться ділки з-за кордону, котрі пропонують місцевим селянам 3–4 тисячі євро за одну буйволячу голову, аби тільки придбати і вивезти цінних тварин. Тільки минулого року заповзятливим крутеликам-"бізнесменам" вдалося придбати 26 буйволиць. Але надто  тішить, що такі селяни, як Михайло Стойка, Іван Немеш, Томаш Стойка, брати Михайло та Василь Кричфалушії добре знають справжню ціну буйволячій молочній продукції, не ведуться ні на які "солодкі" й оманливі пропозиції покупців, ні за що не бажають позбутися своїх щедрих круторогих годувальників.

Іван Костевич, із Кричова, Тячівщина

06 жовтня 2010р.

Теги:


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи