Меморіальну дошку Івану Чусі освячено у Лопухові

Сільська громада Лопухова (історична назва Брустури) дружно зібралася на урочисте відкриття на фасаді Будинку культури гранітної меморіальної дошки своєму всесвітньо відомому й славетному землякові, Герою соцпраці, талановитому й неперевершеному раціоналізатору, переможцю Всесвітнього лісорубського конкурсу в Монреалі (Канада) у 1967 році Івану Васильовичу Чусі.

Меморіальну дошку Івану Чусі освячено у Лопухові

Про нелегкі, відповідальні, надто цікаві життєві й трудові віхи Івана Чуси у своїх виступах-спогадах розповіли ветерани праці Василь Країло, Михайло Савляк, заступник голови Тячівської РДА Михайло Цірик, голова Лопухівської сільради Михайло Фіцай.

Син Чуси – Іван Іванович – щиро подякував скульпторам Миколі Семченку та Василю Каньовшію за добротно виконану художню композицію, подарував присутнім свою авторську художньо-документальну книгу "Син зелених гір", де невимушено й захоплююче веде розповідь про життєвий та трудовий шлях рідного нянька.

Відтак сільський священик Василій освятив гранітну меморіальну дошку, від¬служив із церковним хором урочисту Літургію, а місцева учнівська молодь поклала вінки до пам'ятної дошки та на могилу Івана Чуси.

На знак глибокої шани до свого знаного земляка юні брустурянці пронесли центральною сільською вулицею власноруч зроблений 35-метровий блакитно-жовтий Державний прапор України, подарували глядачам змістовний, цікавий концерт, присвячений світлій пам'яті Івана Чуси, котрий два роки тому відійшов у вічність.

Наостанок над довколишніми полонинськими бескидами пролунали згуки трембіт, сопілок, скрипок, дримб, адже урочистості, приурочені до відкриття й освячення гранітної меморіальної дошки Івану Чусі, продовжувалися аж до сутінків.

Іван Костевич, з підполонинського Лопухова на Тячівщині

16 вересня 2010р.

Теги:

Коментарі

Jamaha 2010-11-27 / 23:50:00
Та скажіть вже людям правду


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи